ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
19 лютого 2021 року м. Київ № 640/3381/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., ознайомившись з позовною заявою
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
до Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
про скасування постанови №64009393,
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до суду з позовом про визнання неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 64009393 та про скасування постанови державного виконавця ВП № 64009393 від 29.12.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у розмірі 195,96 грн.
Згідно з частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 64009393 прийнята державним виконавцем 29.12.2020, проте до суду з даним позовом позивач звернувся 09.02.2021. Доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови позивачем не надано.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З урахуванням наведеного, позивачу необхідно надати докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови та, у разі необхідності, заяву про поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску строку.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору з тих підстав, що нормами законодавства Пенсійний фонд України та його територіальні органи позбавлені можливості вносити до свого бюджету витрати на сплату судового збору або отримувати грошові дотації на витрати не передбачені статтею 73 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Разом з тим, суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Водночас, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Разом з тим, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена в праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 26.12.2017 у справах № К/9901/132/17, № К/9901/284/17 від 22.01.2018 у справах № К/9901/4773/18, №К/9901/5115/18.
При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору.
Крім того, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № К/9901/12/18, від 12.01.2018 у справах № К/9901/2132/18, № К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та № К/9901/2134/18.
З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З урахуванням наведеного та враховуючи зміст заявлених позовних вимог, розмір судового збору за звернення до суду з даним позовом складає 4 540 грн.
Згідно з частиною другою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Проте, позивачем не надано доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Також позивачу необхідно визначити належного відповідача у справі враховуючи, що відділ Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не є юридичною особою.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом визначення належного відповідача у справі, подання квитанції про сплату судового збору в розмірі 4 540 грн, доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови та, у разі необхідності, заяви про поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску строку.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1.Залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві без руху .
2.Встановити позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя М.А. Бояринцева