ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 лютого 2021 року м. Київ № 640/18742/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 30.07.2019;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку№1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з врахуванням періодів 01.09.1986 - 10.05.1987. 10.05.1987 - 27.04.1989, 26.07.1989 - 28.06.1995, 10.07.1995 - 03.09.1995, 07.09.1995 - 31.10.1996,01.11.1996-21.06.2001 починаючи з 30.07.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, 30 липня 2019 року він звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві (Оболонський відділ) з заявою про призначення пільгової пенсії по Списку №1 та надав всі необхідні документи. 12.09.2019 відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, можливо здійснити на підставі уточнюючих довідок, виданих підприємствами, що розташовані на тимчасово не підконтрольній українській владі території і перереєструвались на території, підконтрольній українській владі, у випадку коли уточнююча довідка та зазначена у ній інформація відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджується первинними документами. Пільгова довідка не надана, і відсутній необхідний пільговий стаж (10 років), тому немає підстав для призначення пільгової пенсії за Списком №1.
Позивач вказує, що відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Позивач вважає, що його пільговий стаж становить 14 років, що є достатнім для призначення пільгової пенсії за Списком №1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та запропоновано відповідачу протягом 15 днів надати відзив на позовну заяву.
Відповідачем 26.11.2019 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що спеціалістами управління розглянуті документи позивача додані до заяви від 30.07.2019. Вказано, що пільгова довідка не надана. До страхового стажу не враховано періоди роботи: з 26.07.1989 по 05.03.1990 у зв'язку з відсутністю дати наказу та запису про звільнення, з 07.09.1995 по 10.10.1996 у зв'язку з виявленими виправленнями у даті звільнення. Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 28 років 20 днів, в тому числі робота за Списком №1-2 роки. Оскільки відсутній необхідний пільговий стаж (10 років), для призначення пенсії за віком на пільгових умовах немає підстав, а тому Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 17.07.2019 №3005-5000160947/22240.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 30.07.2019 №12275.
За посиланням позивача, 30 липня 2019 року він звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві (Оболонський відділ) з заявою про призначення пільгової пенсії по Списку №1 та надав всі необхідні документи, що підтверджується розпискою повідомленням від 30.07.2019 і зареєстровано за №3180.
Листом від 12.09.2019 №201696/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Атестація робочого місяця обов'язково потрібна для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 21.08.1992, як передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442. Згідно із пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 12.08.1993 №637, для підтвердження спеціального трудового стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, де особа працювала, або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків та їх номери, куди включається цей період. Документи, в тому числі уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, які знаходяться в районах проведення антитерористичної операції, є недійсними і не створюють правих наслідків і, відповідно, не можуть бути враховані при призначенні пенсії. Обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, можливо здійснити на підставі уточнюючих довідок, виданих підприємствами, що розташовані на тимчасово не підконтрольній українській владі території і перереєструвались ( не перереєструвались) на території , підконтрольній українській владі, у випадку коли уточнююча довідка та зазначена у ній інформація відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджуються первинними даними чи даними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Управлінням розглянуті документи, додані до заяви. Пільгова довідка не надана. До страхового стажу не враховано періоди роботи : з 26.07.1989 по 05.03.1990 у зв'язку з відсутністю дати наказу та запису про звільнення, з 07.09.1995 по 10.104996 у зв'язку з виявленим виправленням у даті звільнення. Ваш загальний страховий стаж складає 28 років 20 днів, в тому числі робота за Списком №1 - 2 роки (врахована за даними персоніфікованого обліку). У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (10 років), для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно заяви від 30.07.2019 нема підстав.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої законні права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058).
В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
В солідарній системі відповідно до цього Закону призначаються, у тому числі, пенсія за віком (пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).
Статтею 26 Закону №1058 визначені умови призначення пенсії за віком.
Пунктом 1 статті 114 Закону України №1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи, мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За визначенням абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок (абзаци чотирнадцятий, вісімнадцятий пункту першого частини другої статті 114 Закону №1058-IV).
Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Унормуванням статті 48 Кодексу законів про працю України, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).
Порядок №383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (пункту 3 Порядку №383).
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
З огляду на вищевикладене, уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи в трудовій книжці. Після 21.08.1992 основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ст.44 Закону №1058-ІV).
Верховним Судом 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а сформульовано правову позицію: що відповідно до пункту 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 №18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: заяву про підтвердження стажу роботи; трудову книжку, тощо.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Крім того, у відповідності до статті 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
При цьому, пунктом 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Тобто, чинним законодавством України встановлено певний порядок розгляду документів на призначення пенсії, зокрема, органи Пенсійного фонду України за наслідками розгляду цих документів повинні винести рішення або про призначення пенсії, або про відмову у її призначенні, а особі, якій відмовлено у призначенні пенсії, видати або направити відповідне повідомлення.
Суд зазначає, що відповідачем до відзиву на позовну заяву не додано копії рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, що дозволяє суду зробити висновок, що таке рішення взагалі відповідачем не виносилось.
Більш того, суд звертає увагу, що повідомлення про відмову у призначенні пенсії, оформлене листом від 12.09.2019 №201696/03 не містить порядку оскарження такого рішення, що також суперечить вимогам законодавства.
Суд наголошує, що відповідач проігнорував вищезазначені законодавчо встановлені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.
З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку №22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об'єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз'яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, записами трудової книжки позивача НОМЕР_2 підтверджено наступне:
з 01.09.1986 по 10.05.1987 позивач навчався в ПТУ та відповідно до диплому серії НОМЕР_3 позивачу присвоєно кваліфікацію електрослюсар підземний, розряд третій;
з 10.05.1987 по 27.04.1989 позивач проходив військову службу, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_4 ;
з 26.07.1989 позивач працював підземним електрослюсарем з повним робочим днем в шахті 3 розряду в Шахтоуправлінні «Куйбишевське»;
05.03.1990 позивачу присвоєно 4 розряд підземного електрослюсаря з повним робочим днем в шахті;
05.05.1992 позивач прийнятий учнем підземного гірничо робочого по ремонту гірничих виробітків з повним робочим днем в шахті;
01.01.1993 переведений підземним гірничо робочим по ремонту гірничих виробітків четвертого розряду з повним робочим днем в шахті;
24.10.1994 переведений підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем в шахті;
28.06.1995 позивач звільнений з посади за власним бажанням;
10.07.1995 по 03.09.1995 позивач працював в Шахтоуправлінні «Жовтневе» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею в шахті.
07.09.1995 позивач прийнятий підземним прохідником 4 розряду з повним робочим днем в шахті Шахтоуправління треста «ДШС»;
01.08.1996 позивач переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті;
31.10.1996 позивач звільнений за власним бажанням;
01.11.1996 по 21.06.2001 позивач працював по переводу з ШСУ №13 прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті.
Таким чином, пільговий стаж позивача становить більше 14 років, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні та наданні документів.
Відповідачем заперечується лише період з 26.07.1989 по 05.03.1990 у зв'язку з відсутністю дати наказу та запису про звільнення та з 07.09.1995 по 10.10.1996 у зв'язку з виявленими виправленнями у даті звільнення.
Інші періоди зазначені позивачем, відповідачем не оспорюються.
Суд зазначає, що навіть якщо не враховувати позивачу період роботи з 26.07.1989 по 05.03.1990 та з 07.09.1995 по 10.10.1996, то у позивача все одно достатній пільговий стаж більше 10 років для призначення пенсії на пільгових умовах.
В даному випадку, пенсійним органом не враховано, що визначальним фактом для призначення пенсії на пільгових умовах є підтвердження зайнятості особи на відповідних роботах, а тому відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв незаконно та протиправно.
Відтак, з урахуванням вищезазначеного суд зазначає, що надані позивачем документи в повному обсягу підтверджують наявність у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, а тому позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку№1 ОСОБА_1 з врахуванням періодів 01.09.1986 - 10.05.1987. 10.05.1987 - 27.04.1989, 26.07.1989 - 28.06.1995, 10.07.1995 - 03.09.1995, 07.09.1995 - 31.10.1996,01.11.1996-21.06.2001 починаючи з 30.07.2019, суд зазначає наступне.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зважаючи на встановлені обставини справи, а також той факт, що позивачем до пенсійного органу подано всі необхідні документи для призначення пенсії на пільгових умовах, суд вважає за можливе прийняти рішення про зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу з дня звернення його до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у статті 3 Конституції України.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Як зазначено в пункті 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 N15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Суд бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 N3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В свою чергу відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 72-77, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 30.07.2019.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ. Вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку№1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з врахуванням періодів 01.09.1986 - 10.05.1987. 10.05.1987 - 27.04.1989, 26.07.1989 - 28.06.1995, 10.07.1995 - 03.09.1995, 07.09.1995 - 31.10.1996, 01.11.1996-21.06.2001 починаючи з 30.07.2019.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.
Суддя Літвінова А.В.