ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
17 лютого 2021 року м. Київ № 640/27828/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2015 - 2020 роки;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня за 2015 - 2020 роки як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги ОСОБА_1 в частині перерахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2015-2019 роки залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Позивачем подано пояснення з приводу клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, та зазначив, що про порушення своїх прав дізнався після ознайомлення з листом відповідача від 08.10.2020, а тому ним не пропущено шестимісячний строк звернення з даним позовом до суду.
Розглянувши подані документи та викладені позиції учасників справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вказаних норм вбачається, що початком обчислення строку звернення до суду із адміністративним позовом вважається день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача по ненарахуванню та невиплаті йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2020 роки.
При цьому, у позовній заяві позивач зазначив, що фактично не погоджується із розміром уже виплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за вказані роки.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Частиною 4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тобто, перебіг строку звернення позивача до суду з позовом щодо перерахунку йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2015 рік слід обраховувати з вересня 2015 року.
Разом з тим, з даним позовом позивач звернувся до суду 09.11.2020, із значним пропуском строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд відхиляє посилання позивача на те, що строк звернення до суду ним не пропущено, так як про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня за 2015-2020 роки він дізнався після отримання листа відповідача від 08.10.2020 №051-306-011, з огляду на те, що вказаного листа позивач до матеріалів справи не додав, а відтак вказані посилання є недоведеними.
Крім того, суд зазначає, що отримавши у 2015 році разової грошової допомоги в розмірі 875,00 грн., у 2016 році - 920,00 грн., у 2017 році - 1200,00 грн., у 20018 році - 1265,00 грн., у 2019 році - 1295,00 грн., позивач міг дізнатися про порушення своїх прав, зокрема, щодо невірного розрахунку виплаченої допомоги. При цьому, 30 вересня 2015 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Отже, звернення позивача до суду у листопаді 2020 року стосовно виплат грошової допомоги до 5 травня за 2015-2020 роки здійснено з пропуском строку звернення до суду.
Таким чином, викладені позивачем обставини щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду суд визнає необґрунтованими та неповажними, тому в силу частини першої статті 123 КАС України позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, враховуючи наведені правові норми, у випадку встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та у випадку відсутності заяви про поновлення такого строку, з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд має залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази наявності поважних причин його пропуску.
Керуючись положеннями статей 122-123, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява в зазначеній частині буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.П. Шулежко