ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
18 лютого 2021 року м. Київ № 640/15575/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче мале підприємство «Прилад-Сервіс» про стягнення заборгованості,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче мале підприємство «Прилад-Сервіс» про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 14.07.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Згадану ухвалу вручено представнику позивача за довіреністю 05.02.2021.
Станом на дату постановлення даної ухвали жодного документа на усунення недоліків не надходило.
Учасники процесу наділені низкою процесуальних прав та обов'язків, зокрема, у разі подання особою позовної заяви, оформленої з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків та наданням строку для їх усунення.
Для належного здійснення прав процесуальний закон встановлює порядок, способи і межі їх реалізації, зводячи їх тим самим в ранг процесуальних обов'язків.
Кожному процесуальному праву кореспондує обов'язок з дотримання порядку і меж його реалізації в адміністративному процесі - це визнана властивість адміністративного процесуального права. Вирішальним при оцінці дій особи є не те, яке право вона реалізує, а те, як ця особа його реалізує.
З дати подання позовної заяви позивач не цікавився рухом розгляду справи, не звертався до суду, при цьому достовірно знаючи про поданий ним позов та підстави його залишення без руху, тобто жодним чином не виявив зацікавленість щодо ходу вирішення свого питання, поставленого перед судом.
Така поведінка позивача розцінюється як втрата інтересу до вказаної вище позовної заяви.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду в ухвалі від 02.09.2019 у справі № 400/2884/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/83958772), згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Варто зазначити, що згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "KARAKUTSYA v. UKRAINE" (заява № 18986/06) від 16.02.2017 Суд неодноразово наголошував, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи те, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, суд вважає, що позовну заяву та додані до неї матеріали слід повернути.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче мале підприємство «Прилад-Сервіс» про стягнення заборгованості повернути.
2. Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду за відсутності обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Шевченко