18 лютого 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/2469/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/2469/19 за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/2469/19 за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії (арк.спр. 83-85).
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 № 360/2469/19 про зобов'язання Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відновити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 призначеної пенсії з 01 липня 2017 року. 29.01.2020 державним виконавцем, керуючись вимогами ст.ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно відповіді боржника Білокуракинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області на виконання рішення суду прийнято рішення про нарахування та виплату пенсії в межах суми стягнення за один місяць на серпень 2019 року. З урахуванням того, що управління здійснює нарахування у поточному місяці на майбутній у липні 2019 року на відомості серпня 2019 року нараховано на виплату пенсію за віком за період з 01.08.2019 по 31.08.2019 у сумі 4283,19 грн. Постановою Правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 "Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році" встановлено, що з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України в областях. Сума пенсії за період з 01.07.2017 по 31.12.2019, яка не виплачена за минулий період, нараховується та обліковується в управлінні і буде виплачена за окремим порядком після його затвердження Кабінетом Міністрів України. Державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо надання інформації про стан виконання судового рішення з попередженням про наслідки його невиконання. Згідно відповіді боржника Білокуракинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області на виконання рішення суду у липні 2019 року нараховано на виплату у серпні 2019 року пенсію за період з 01.07.2017. Заявку на фінансування виплати включено до потреби у фінансуванні пенсійних виплат на серпень 2019 року. Постановою Правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 "Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році" встановлено, що з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України в областях. Державним виконавцем, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо надання інформації про стан виконання судового рішення з попередженням про наслідки його невиконання. На адресу відділу надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що рішення суду не виконано. 26.08.2020 державним виконавцем, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. Державним виконавцем, керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", направлено до Білокуракинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області згідно статті 382 Кримінального кодексу України. Державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо надання інформації про стан виконання судового рішення з попередженням про наслідки його невиконання. Згідно відповіді боржника Білокуракинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області на виконання рішення суду у липні 2019 року нараховано на виплату у серпні 2019 року пенсію за період з 01.07.2017 року. Заявку на фінансування виплати включено до потреби у фінансуванні пенсійних виплат на серпень 2019 року. Заявник зазначив, що згідно ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. З посиланням на ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник просив суд змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення на підставі якого видано виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду Луганської області від 16.01.2020 № 360/2469/19, змінивши зобов'язання Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відновити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 призначеної пенсії з 01 липня 2017 року на стягнення 139427,72 грн.
Боржник у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (арк.спр.142,143).
Стягувач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (арк.спр.141).
Заявник у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (арк.спр.140).
Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі, суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №360/2469/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не нарахування та не виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2017 року.
Зобов'язано Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (Луганська обл., Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вул. Історична, буд. 81, код ЄДРПОУ 41246789) відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) призначеної їй пенсії з 01 липня 2017 року.
Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106) суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (Луганська обл., Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вул. Історична, буд. 81, код ЄДРПОУ 41246789) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у рахунок відшкодування судових витрат 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок (а.с.46-50).
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2019 апеляційну скаргу Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 3 липня 2019 року у справі № 360/2469/19 повернуто апелянту (а.с.71).
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №360/2469/19 набрало законної сили 05.09.2019.
16.01.2020 до стягувача направлено оригінал виконавчого листа щодо зобов'язання Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (Луганська обл., Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вул. Історична, буд. 81, код ЄДРПОУ 41246789) відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) призначеної їй пенсії з 01 липня 2017 року (а.с.81,88-89).
29.01.2020 заступником начальника ВПВР УЗПВР у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) відкрито виконавче провадження ВП №61099969 з виконання виконавчого листа №360/2469/19 від 16.01.2020 (а.с.91).
10.07.2020 заступником начальника ВПВР УЗПВР у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100 грн ВП №61099969 з виконання виконавчого листа №360/2469/19 від 16.01.2020 (а.с.106).
26.08.2020 заступником начальника ВПВР УЗПВР у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову про накладення штрафу в сумі 10200 грн ВП №61099969 з виконання виконавчого листа №360/2469/19 від 16.01.2020 (а.с.117).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону № 1404).
Згідно з пунктом 10 частини третьої статті 13 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (частина третя статті 33 Закону № 1404).
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом (частини друга статті 25 Бюджетного кодексу України)
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, що тимчасово, з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2021 року, не застосовуються такі норми Бюджетного кодексу України: абзаци другий і третій частини першої статті 14; частина десята статті 16; абзац перший частини першої статті 17 щодо визначення граничного обсягу надання державних гарантій; абзац перший частини першої статті 18 щодо визначення граничного обсягу гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій; абзац другий частини першої та частина друга статті 18; частини десята і одинадцята статті 23; частина третя статті 24; частина перша статті 25; стаття 33; пункт 2 частини першої статті 40 щодо визначення граничного обсягу гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій; частина перша статті 52; частина друга статті 54; частина перша статті 55; частина перша статті 75 щодо прогнозів місцевих бюджетів; стаття 75-1.
Отже, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду не проводиться органами казначейської служби до 01 січня 2021 року.
В силу приписів частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з підпунктами 3, 4, 6 частини другої вказаної статті у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до приписів частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Таким чином, положення КАС України визначають умови, виконання яких є обов'язковим для задоволення заяви про зміну способу або порядку виконання рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Між тим, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Відтак, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, у задоволенні заяви слід відмовити.
Аналогічна правова позиція при вирішенні спорів цієї категорії була неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11 листопада 2014 року (справи № 21-394а14, № 21-475а14), від 25 листопада 2014 року (справа № 21-506а14), від 13 січня 2015 року (справа № 21-604а14), від 17 лютого 2015 року (справа № 21-622а14), від 14 квітня 2015 року (справа № 21-78а15).
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 25 2014 року у справі № 21-506а14, аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року), яка кореспондується зі статтею 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, Верховний Суд України дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
В постановах Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 759/1928/13-а, від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а зроблено правовий висновок, що зміна на підставі статті 263 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/2469/19 за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.О. Кисельова