19 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4289/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (далі - відповідач) про скасування постанови, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову № КР8318/42/АВ/ТД-ФС від 28.09.2020 р. про накладення штрафу в розмірі 100 000,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувана постанова прийнята на підставі акту інспекційного відвідування від 11.09.2020 № КР8318/42/АВ, відповідно до описової частини якого було встановлено порушення ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, ПКМУ № 413. Як зазначив позивач, у своїй діяльності він використовую працю п'яти найманих осіб, з якими укладено трудові договори. Твердження інспектора праці Кривенко І.В. щодо допуску позивачем до роботи без належного оформлення трудових відносин ОСОБА_2 в якості кухаря є абсурдним, оскільки позивач не надає послуг громадського харчування. Крім того, гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 жодного відношення до здійснення позивачем підприємницької діяльності не мають, а в цей час проходили стажування у ФОП ОСОБА_4 на підставі договорів цивільно-правового характеру. Таким чином інспекційне відвідування проведено без належних на те підстав, з перевищенням повноважень та без дотримання способу, що визначені Конституцією, законами України та іншими нормативним актами, що регулюють відносини у сфері державного контролю.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки інспекційним відвідуванням було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 фактично допустив до виконання роботи продавцем продовольчих товарів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до виконання роботи кухаря та пекаря, щонайменше з 09.09.2020 без укладання трудового договору, видання наказу про прийом на роботу та без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу. Тому, враховуючи фактичні обставини справи, спірна постанова прийнята Управлінням на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України (а.с.46-50).
Позивач подав відповідь на відзив, в якій не погодився з позицією відповідача (а.с.75-77).
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши письмові докази у справі суд приходить до таких висновків.
Позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 02.10.2006 року, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.7-8).
09.09.2020 р. начальником Управління отримано службову записку заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість, та інших нормативно-правових актів Пасічник Т.В. про виявлення можливого факту нелегальної праці у ФОП ОСОБА_1 (а.с.51).
На підставі наказу Управління від 09.09.2020 р. № 961 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 09.09.2020 р. № 961/02.8, інспектором праці Кривенко І.В., у присутності головного інспектора відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці Управління Держпраці в Кіровоградській області ОСОБА_5 повідного юрисконсульта Світловодської міськрайонної філії Кіровоградського центру зайнятості Миценко В.В. та ФОП ОСОБА_1 було проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 у терміни з 09.09.2020 р. по 11.09.2020 р. (а.с.52-53).
За результатами інспекційного відвідування складено акт № КР8318/332/АВ від 11.09.2020, в якому зафіксовано порушення ст.ст.21, 24 КЗпП України. Зокрема, у ході інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за фактичним місцем діяльності (магазин Командор) встановлено невідповідність кількості оформлених працівників та працівників, за яких сплачуються страхові внески. Так, 09 вересня 2020 року, в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " працювали громадянки Шаптал ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . Шаптал ОСОБА_6 займалася реалізацією товарів та обслуговуванням покупців, а ОСОБА_2 виготовляла вироби з тіста. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було запропоновано надати пояснення. В своїх поясненнях ОСОБА_3 зазначила, що працює у ФОП ОСОБА_1 з 09.09.2020 підміняючи відсутнього працівника, виконує роботу продавця продовольчих товарів, працює без укладання трудових та будь-яких інших відносин, режим роботи з 7:00 до 22:00, з перервою на обід, заробітну плату ще не отримувала. ОСОБА_2 в своїх поясненнях зазначила, що працює у ФОП ОСОБА_1 з серпня 2020 року (точної дати не згадала), виконує роботу кухаря та пекаря, працює без укладання трудових та будь яких інших відносин, режим роботи з 8:00 до 20:00, з перервою на обід, працює за графіком - два дні, наступні два дні вихідна, заробітну плату отримує кожного тижня в розмірі 1000,00 грн. на тиждень. Під час інспекційного відвідування, ФОП ОСОБА_1 прибувши до магазину не надав жодного документу, який підтверджував би трудові або інші відносини з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .. ФОП ОСОБА_1 , в присутності головного державного інспектора відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці Управління Держпраці у Кіровоградській області ОСОБА_5 та провідного юрисконсульта Світловодської міськрайонної філії Кіровоградського центру зайнятості Миценко В.В. усно пояснив, що ОСОБА_3 підміняє відсутнього працівника, а ОСОБА_2 знаходиться на випробувальному терміні. ФОП ОСОБА_1 письмових пояснень не надав. За інформацією пенсійного фонду України по страхувальнику ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 11.09.2020 відсутня інформація щодо подання повідомлення про прийняття на роботу працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.54-61).
11.09.2020 р. було винесено припис про усунення виявлених порушень № КР8318/42/АВ/П, яким зобов'язано позивача усунути порушення ст.ст.21, 24 КЗпП України до 11.10.2020 р. (а.с.62).
11.09.2020 р. також складено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № КР8318/42/АВ/П/ПП (а.с.63).
Листом від 11.09.2020 р. № 01/02.8 вказані акт інспекційного відвідування, припис та попередження від 11.09.2020 р. направлені на адресу позивача засобами поштового зв'язку (а.с.64-65).
Позивач отримав такі документи 16.09.2020 р. (а.с.66).
21.09.2020 р. позивач підписав акт № КР8318/332/АВ та припис № КР8318/42/АВ/П від 11.09.2020 із зауваженнями (а.с.57, 62-зв.).
23.09.2020 р. позивачем було направлено відповідачу заперечення до акту (а.с.18), за результатами розгляду яких відповідач листом від 29.09.2020 р. повідомив, що зауваження надані до Управління після закінчення терміну їх подання (а.с.68).
28.09.2020 р. начальником Управління винесена постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № КР8318/42/АВ/ТД-ФС, якою за порушенням ст.ст.21, 24 КЗпП України до позивача застосовано штраф у розмірі 100 000,00 грн. (а.с.70, 71).
Законність даної постанови є предметом спору у даній справі, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п. 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Стаття 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон № 877-V) вказує, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст.ст.1, 3, ч.ч.1, 4, 6-8, абз.2 ч.10, ч.ч.13, 14 ст.4, ч.ч.1- 4 ст.5, ч.3 ст.6, ч.1-4, 6 ст.ст.7, 9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст.22 цього Закону.
Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 (далі - Порядок № 823) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.
Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені п. 5 Порядку № 823, відповідно до приписів якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Представником відповідача надано до суду службову записку №1016 від 09.09.2020 р., яка містить інформацію про виявлення можливого факту нелегальної праці у ФОП ОСОБА_1 (а.с.51).
Таким чином, суд дійшов висновку, що інспекційне відвідування позивача призначено та проведено за наявності правових підстав, визначених пп.3 п.5 Порядку № 823.
Згідно п.8 Порядку 823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
В свою чергу, об'єкт відвідування має право перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування (п.13 Порядку № 823).
Однак, як встановлено судом, направлення на проведення інспекційного відвідування від 09.09.2020 № 961/028 позивачу вручено не було (а.с.53). Дане не заперечується відповідачем, який у відзиві зазначив, що направлення вручено під підпис працівнику для передачі позивачу (а.с.47).
Пунктом 16 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Відповідно до п. 17 Порядку № 823, акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Відповідно до п.18 Порядку № 823, якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Як встановлено, Акт інспекційного відвідування підписаний позивачем 21.09.2020 р., заперечення на такий Акт ним направлені до Управління 23.09.2020 р.. В той же час, письмову вмотивовану відповідь на зауваження відповідачем надано не було.
Відповідно до п. 19 Порядку № 823, матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
Судом встановлено, що в акті інспекційного відвідування № КР8318/42/АВ від 11.09.2020 зроблена відмітка про долучення до акта матеріалів фотофіксації процесу відвідування (а.с.57-59), тому суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що додані до відзиву фотознімки не є належним доказом.
Згідно із п. 24 Порядку № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Відповідно п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 (далі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Відповідно до п. 3 Порядку № 509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Згідно з п. 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Відповідно до п. 10 Порядку № 509, постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
За правилами ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, необхідною умовою для накладення штрафу на осіб, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України "Про охорону праці" працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
Згідно ч.1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Статтею 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.24 КЗпП України).
З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
При цьому, слід також зазначити, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
Визначальним для вирішення спірних правовідносин у зазначеній справі є наявність ознак трудових правовідносин між позивачем та фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..
Виходячи з фактичних обставин справи, а також норм діючого законодавства України, суд доходить до переконливого висновку про те, що відповідачем не представлено належних доказів наявності ознак трудових правовідносин між позивачем та вищевказаними громадянами
Здійснюючи аналіз кожного доказу, на який покликається відповідач, суд звертає увагу на наступне.
Позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 02.10.2006 року та основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.7-8).
Позивач здійснює господарську діяльність в приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , переданого позивачу у строкове платне користування згідно договору оренди приміщення № 1 від 01.01.2020 р. (а.с.21-22). В даному приміщенні згідно договору суборенди № 1 від 01.01.2020 р. здійснює підприємницьку діяльність також фізична особа-підприємець ФОП ОСОБА_4 , яка зі слів позивача є його дружиною (а.с.23-24).
В своїй діяльності позивач використовує працю п'яти найманих осіб, з якими укладено відповідні трудові договори (а.с.28-34).
В свою чергу, громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на момент інспекційного відвідування проходили стажування у ФОП ОСОБА_4 на підставі договорів цивільно-правового характеру №1/08-20 від 25.08.2020 р. та №1/09-20 від 01.09.2020 р., укладено строком до 14.09.2020 р. (а.с.25, 26).
Після закінчення дії договорів ЦПХ між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено трудовий договір № ПН/К-00001 від 14.09.2020 р. (а.с.27-зв.). В той же час, як пояснив позивач, між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_2 трудовий договір не укладався в зв'язку з неузгодженістю договірних вимог.
Вищевказані фактичні обставини відповідачем не спростовано жодним письмовим доказом.
Разом з тим, допитана у судовому засіданні в якості свідка ФОП ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 це її працівники, з якими було укладено договори цивільно-правового характеру. При цьому, перевіряючі не хотіли ознайомлюватись з вказаними договорами та пояснення від неї не брали (а.с.82).
Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 такою підтвердили, що проходили стажування у ФОП ОСОБА_4 , а пояснення написані ними зі слів перевіряючих (а.с.83-84).
Відповідно ч.1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладені обставини у сукупності, суд дійшов висновку. що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено вчинення позивачем порушення вимог ч.1 ст.21 та ч.3 ст.24 КЗпП України щодо допуску до роботи найманих працівників без укладення з ними трудового договору, а тому оскаржувана постанова від 28.09.2020 р. № КР8318/42/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення є такою, що прийнята всупереч чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
За змістом ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1000,0 грн. (а.с.6), а тому вказана сума судового збору, у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.90, 139, 242 - 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області №КР8318/42/АВ/ТД-ФС від 28.09.2020 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 100 000,00 грн..
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ - 39808965) судовий збір в сумі 1000,0 грн. (одна тисяча гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько