Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
19 лютого 2021 р. Справа №200/1764/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
17.02.2021 ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради призначити та здійснити виплату ОСОБА_3 державної допомоги при народженні дитини на сина ОСОБА_4 за її заявою від 30.11.2020.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд констатує, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо форми та змісту позовної заяви.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Виходячи з положень частини 1 статті 5 та частини 2 статті 245 КАС України передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем, є визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання рішень, дій чи бездіяльності відповідача протиправними.
Судом встановлено, що способом судового захисту позивач зазначив вимогу про зобов'язання призначити та здійснити виплату державної допомоги при народженні дитини.
Тобто, позовні вимоги викладено без врахування положень статті 5 КАС України. Відтак позивачу необхідно визначитись з питанням щодо заявлених позовних вимог - щодо вчинення протиправних дій, бездіяльності чи прийняття відповідачем протиправних рішень, що є передумовою застосування заявленого позивачем способу захисту та із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог.
Щодо питання дотримання строку звернення до суду.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, з аналізу норм КАС України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
В силу приписів статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” №3477-IV від 26 квітня 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: “Стаббігс та інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”, “Перетяка та Шереметьєв проти України”).
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії”).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Суд зазначає, що виплата державної допомоги при народженні дитини носить періодичний (щомісячний) характер, а тому позивач, якщо вважала неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті державної допомоги при народженні дитини, мала реальну можливість та повинна була дізнаватися про порушення своїх прав.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що з матеріалів позовної заяви не вбачається ставлення та позиції позивача до питання дотримання ним строку звернення до суду з даним позовом.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду пояснення щодо дотримання строку звернення з даним позовом до адміністративного суду або навести поважність підстав пропуску встановленого строку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до КАС України;
- пояснення щодо дотримання строку звернення з даним позовом до адміністративного суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна