Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 січня 2021 р. Справа№200/8241/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, стягнення сум індексації грошового забезпечення, стягнення компенсації втрати частини доходів,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини № НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дії щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період вересень 2015 року - травень 2019 року у розмірі 5024,73 грн.;
- стягнення суми індексації грошового забезпечення за період вересень 2015 року - травень 2019 року у розмірі 146 237,48 грн.;
- стягнення суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 26 701,81 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що за результатом розгляду апеляційної скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/9297/19-а в постанові Першого апеляційного адміністративного суду зроблено висновки щодо порядку нарахування індексації грошового забезпечення, зокрема щодо встановлення базового місяця - січня 2008 року з грудня 2015 року. Крім того, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року детально роз'яснено те, що при розрахунку індексації грошового забезпечення, має застосовуватись базовий місяць прийняття на військову службу - серпень 2015 року, а з 01 грудня 2015 року - січень 2008 року.
Однак, відповідачем було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 4408,08 грн. та суму компенсації втрати частини доходів в розмірі 1094,97 грн., тобто із застосуванням з 01 грудня 2015 року базового місяця серпня 2015 року.
Ухвалою суду від 09 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
06 жовтня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок - 1078) базовим місяцем для проведення індексації є місяць прийняття на роботу, а саме серпень 2015 року. У грудні 2015 року набули чинності зміни до вказаного порядку відповідно до яких п.10-1 був викладений у новій редакції. Водночас в новій редакції було викладено п. 10-2 Порядку: «Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки за посадою, яку займає працівник». Натомість позивач мав статус новоприйнятого працівника у серпні 2015 року, коли був прийнятий на роботу, а отже відповідно до положень діючої на той час редакції п. 10-1 1Порядку № 1078 йому було встановлено базовий місяць серпень 2015 року. Базовий місяць підвищення посадового окладу та окладу за військовим званням є серпень 2017 року. В серпні 2017 року позивач підвищено посадовий оклад та оклад за військовим званням. В лютому 2018 року позивачу підвищено оклад за військовим званням, щ призвело до збільшення грошового забезпечення. Відповідно базовий місяць підвищення посадового окладу є березень 2018 року. Враховуючи наведене, сума індексації грошового забезпечення становить 5 024,763 грн.
07 жовтня 2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою суду від 06 листопада 2020 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалою суду від 04 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 29 грудня 2020 року судове засідання було відкладено до 14 січня 2021 року.
13 січня 2021 року на електрону адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі.
Позивач та представник відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, до суду не з'явились.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 позивач маж право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2049 року у справі №200/9297/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Донецького прикордонного загону (військова частина № 9937) Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 87521, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, буд. 150-а, код ЄДРПОУ 14321726) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми індексації грошового забезпечення за період вересень 2015 року - травень 2019 року, суми одноразової грошової допомоги при прийнятті на військову службу за призовом під час мобілізації, суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина № 9937) Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з серпня 2015 року по листопад 2018 року, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321726) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 17 серпня 2015 року по 30 листопада 2018 року, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина № 9937) Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 87521, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, буд. 150-а, код ЄДРПОУ 14321726) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків його виплати з 17 серпня 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 200/9297/19-а за позовом ОСОБА_1 до Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України Військова частина № НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми індексації грошового забезпечення за період вересень 2015 року - травень 2019 року, суми одноразової грошової допомоги при прийнятті на військову службу за призовом під час мобілізації, суми компенсації змінено. В абзацах другому та третьому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 200/9297/19-а вислів «по листопад 2018 року» замінено висловом «по травень 2019 року». В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 200/9297/19-а залишено без змін.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 200/9297/19-а - задоволено частково, роз'яснено, що відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року, зміненого постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року, позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина № 9937) Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з серпня 2015 року по травень 2019 року, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17 серпня 2015 року по травень 2019 року, зобов'язано
ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків його виплати з 17 серпня 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В частині визначення базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення, а саме з серпня 2015 року до грудня 2015 року при розрахунку індексації грошового забезпечення має застосовуватись базовий місяць прийняття на військову службу - серпень 2015 року, а з 01.12.2015 - базовий місяць січень 2008 року відповідно до п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями.
В іншій частині заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 200/9297/19-а залишено без задоволення.
Постановою Верхового суду від 10 вересня 2020 року касаційну скаргу Донецького прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України Військової частини № НОМЕР_1 залишено без задоволення, ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі № 200/9297/19-а залишено без зміни.
Як вбачається з позовної заяви, на виконання вказаного рішення відповідачем було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 4408,08 грн. та суму компенсації втрати частини доходів в розмірі1094,97 грн.
15 квітня 2020 року відкрито виконавче провадження з виконавчого листа №200/9297/19-а про нарахування та виплати компенсації втрати частини грошового забезпечення.
Постановою від 30 липня 2020 року за невиконання боржником рішення суду в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини грошового забезпечення на Військову частину НОМЕР_1 накладено штраф у розмірі 5100 грн.
Постановою від 13 серпня 2020 року за невиконання боржником рішення суду в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини грошового забезпечення на Військову частину НОМЕР_1 накладено штраф у розмірі 10200 грн.
15 квітня 2020 року відкрито виконавче провадження з виконавчого листа №200/9297/19-а про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 17 серпня 2015 року по 31 травня 2019 року.
Постановою від 27 липня 2020 року за невиконання боржником рішення суду в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 17 серпня 2015 року по 31 травня 2019 року на Військову частину НОМЕР_1 накладено штраф у розмірі 5100 грн.
Постановою від 10 серпня 2020 року за невиконання боржником рішення суду в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 17 серпня 2015 року по 31 травня 2019 року на Військову частину НОМЕР_1 накладено штраф у розмірі 10200 грн.
Постановами від 14 вересня 2020 року закінчені вищенаведені виконавчі провадження.
На лист позивача щодо виконання рішення суду в добровільному порядку, листом Східного регіонального управління Донецького прикордонного загону повідомлено про те, що заборгованість з індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини грошового забезпечення нараховано та виплачено в належному розмірі, а ухвала Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року суперечить нормам матеріального права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ст. 4 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Відповідно до ст. 5 Закону № 1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно з ч.2 ст. 6 цього ж Закону, Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п. 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення. Згідно з п. 4 цього Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до абз. 8 п. 4 Порядку у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Між тим, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
На час призову позивача на військову службу у серпні 2015 року діяв абзац 3 п. 10-1 Порядку № 1078, за правилами якого обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Таким чином з серпня 2015 року базовий місяць має бути саме серпень 2015 року.
В подальшому пункт 10-2 Порядку № 1078, викладений в новій редакції Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015, якою в тому числі внесено зміни.
Пунктом 10-2 Порядку № 1078 визначено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Підвищення тарифних ставок (окладів) в грудні 2015 року, що було б підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації - не відбувалося. Крім того, судом також не встановлено, а відповідачем не доведено, що підвищення грошового доходу позивача у грудні 2015 року перевищило суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу та яка мала нараховуватися із базового місяця - січень 2008 року.
Таким чином, січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача з 01 грудня 2015 року.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок компенсації).
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців; виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Судом встановлено та підтверджується відповідачем, що не зважаючи на роз'яснення в ухвалі Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року, відповідачем було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у розмірі 4408,08 грн., де базовий місяць індексації є серпень 2015 року та відповідно суму компенсації втрати частини доходів у розмірі 1094,97 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем було самостійно розраховано суму індексації, яка становить 151 262,21 грн. та суму компенсації, яка становить 27 796,76 грн.
Суд, не погоджується з наданим позивачем розрахунком, з огляду на те, що для порівняння сум підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, позивачем було враховану винагороду за участь в АТО/ООС до складу грошового забезпечення, що вплинуло на розмір фіксованої індексації у березні 2018 року та, як наслідок, на загальну суму розрахунку індексації грошового забезпечення та на суму компенсації, яка є похідною.
Суд зазначає, що відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом. У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення. Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв'язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та положень цього Порядку.
Відповідно до положень Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, яка затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 (далі - Інструкція №425, втратила чинність 10 серпня 2018 року) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення; місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №588 (далі - Інструкція №588, чинна) грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Поряд з цим суд зазначає, що Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року № 188 затверджено Інструкцію про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Інструкція № 188).
Аналіз наведеного нормативно правового акту діє підстави вважати, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
Таким чином, винагорода за участь в антитерористичній операції не має систематичного характеру, є тимчасовою виплатою для тих військовослужбовців, які залучені до участі у ній, вона залежить від певних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, у зв'язку з чим така винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, а отже під час розрахунку суми індексації грошового забезпечення, позивачем помилково було враховано винагороду за участь в АТО.
Аналогічна правова позиція щодо відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення винагороди за участь в антитерористичній операції висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 18 квітня 2019 року (справа №431/703/17), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року (справа №522/2738/17).
Суд зазначає, що ухвалою суду від 06 листопада 2020 року судом було зобов'язано відповідача надати суду розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 визначивши базовий місяць нарахування індексації грошового забезпечення, а саме з серпня 2015 року до грудня 2015 року - серпень 2015 року, а з 01 грудня 2015 року - січень 2008 року відповідно до п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями та відповідний розрахунок суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
На виконання зазначеної ухвали, відповідачем було надано до суду розрахунок індексації грошового забезпечення, розрахований відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року, де з серпня 2015 року до грудня 2015 року базовий місяць - серпень 2015 року, а з 01 грудня 2015 року - січень 2008 року та відповідний розрахунок суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Згідно вказаних розрахунків, сума індексації грошового забезпечення позивача становить 109 878,69 грн., та відповідно сума компенсації, яка є похідною від суми індексації становить 24 011,45 грн.
Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові у справі № 21-1465а15 від 16 вересня 2015 року.
У вказаному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.
В рамках адміністративного судочинства: дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України; рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Враховуючи наведене, суд вважає що позовні вимоги про стягнення сум індексації та компенсації є ефективним способом захисту порушених прав позивача.
Поряд з цим, оскільки індексацію у розмірі 5024 грн. та компенсацію у розмірі 1094,95 грн. вже виплачено позивачу, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги шляхом стягнення з відповідача суму індексації грошового забезпечення за період вересень 2015 року - травень 2019 року у розмірі 104 853,96 грн. та компенсації втрати частини доходів у розмірі 22 916,10 грн.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи те, що відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, стягнення сум індексації грошового забезпечення, стягнення компенсації втрати частини доходів - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини № НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період вересень 2015 року - травень 2019 року, із розрахунку з 01 грудня 2015 року базового місяця - серпень 2015 року.
Стягнути з Військової частини № НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період вересень 2015 року - травень 2019 року у розмірі 104 853,96 грн.
Стягнути з Військової частини № НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 22 916,10 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 14 січня 2021 року.
Повний текст рішення складено 22 січня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Є.І. Грищенко