19 лютого 2021 року Справа №160/6949/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.
за участі:
представника позивача Пащенко В.І.
представника заявника Армашової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення у справі № 160/6949/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (пр. Д.Яворницького, 38, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 02909938) про відшкодування матеріальної шкоди, -
02 лютого 2021 року Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою, у якій просить роз'яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 160/6949/20 в частині порядку списання коштів з Дніпропетровської обласної прокуратури для відшкодування матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 актом, що визнаний неконституційним, при відсутності відповідних рахунків призначених для цієї мети.
Відповідно до довідки Дніпропетровського окружного суду суддя ОСОБА_2 з 02 лютого 2021 року по 09 лютого 2021 року знаходилась у відпустці.
Ухвалою від 11 лютого 2021 року заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення у справі № 160/6949/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (пр. Д.Яворницького, 38, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 02909938) про відшкодування матеріальної шкоди, призначено до розгляду у судовому засіданні на 18 лютого 2021 року о 10:30 год.
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення заяви про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 160/6949/20 в частині порядку списання коштів з Дніпропетровської обласної прокуратури для відшкодування матеріальної шкоди заперечувала з посиланням на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 160/6949/20 є зрозумілим та роз'ясненню не підлягає.
Представник Дніпропетровської обласної прокуратури подану заяву про роз'яснення судового рішення підтримав.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ознайомившись із заявою відповідача про роз'яснення судового рішення, суд зробив наступні висновки.
Так, Дніпропетровським окружним адміністративним судом 13 жовтня 2020 року у справі № 160/6949/20 було проголошено рішення яким стягнуто з Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 24 вересня 2019 року у сумі 767 464,47 грн. (сімсот шістдесят сім тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 47 копійок).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі № 160/6949/20 апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року - без змін.
Дніпропетровським окружним адміністративним судом 24 листопада 2020 року було видано виконавчий лист у справі № 160/6949/20 у якому зазначено: «Стягнути з Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 24 вересня 2019 року у сумі 767 464,47 грн. (сімсот шістдесят сім тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 47 копійок)».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 Кодекс адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Тобто, приписи вказаної норми передбачають можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи зі змісту положень цієї норми, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» №7 від 20 травня 2013 року, зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд зробив висновок, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, якщо існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Однак, у заяві про роз'яснення рішення не зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Зі змістй резолютивної частини рішення вбачається, що вона є цілком чіткою, зрозумілою та не двозначною, а тому розширеного тлумачення, шляхом її роз'яснення та прийняття процесуального акту з цього приводу, не потребується.
Наведені заявником мотиви стосовно відсутності у Дніпропетровській обласній прокуратурі відповідного рахунку щодо відшкодування шкоди, завданої фізичній особі актом, що визнаний неконституційним, аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення резолютивної частини судового рішення.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 березня 2011 року (остаточне 10/06/2011) у справі «Сук проти України» (Заява № 10972/05) наголошував, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання зобов'язань.
За наведених обставин, у задоволенні заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення від 13 жовтня 2020 року слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 243, 244, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення у справі № 160/6949/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (пр. Д.Яворницького, 38, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 02909938) про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук