19 лютого 2021 року Справа 160/2337/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.02.2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, у якій просять суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови в прийнятті банківських заяв та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області прийняти банківські заяви та виплачувати пенсії на вказані в заявах поточні рахунки позивачів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов необхідно залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн.
Позивачами не надано доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову до суду.
Разом з тим позивачами надано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Дане клопотання позивачі обґрунтовують тим, що предметом позову є частково захист соціальних прав та тяжкий майновий стан позивачів.
Розглянувши заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що наразі неможливо її розглянути з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
У контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити його та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
У своїй заяві позивачі посилається на те, що на даний час вони не працюють, не є приватними підприємцями, не отримують доходів і пенсії за віком, а отримують мінімальну допомогу по старості, яка не звільняє їх від податків, а тому враховуючи важкий матеріальний стан просять звільнити, або відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.
При цьому, дані обставини не дають підстав для оцінки майнового стану позивачів.
Так, суд наголошує, що належними та достатніми доказами для підтвердження скрутного майнового становища позивачів можуть бути довідки про доходи з органів державної податкової служби, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо.
Таких документів на підтвердження майнового становища позивачами не надано.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позивачами недостатньо обґрунтовано клопотання про відстрочення (звільнення) від сплати судового збору, оскільки не надано доказів, за допомогою яких суд може вирішити питання про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Отже, адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, шляхом:
- надання доказів на підтвердження майнового стану для вирішення заявленого клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання адміністративного позову.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити на адресу позивачів.
Роз'яснити позивачам, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець