16 лютого 2021 року Справа № 160/16575/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості, -
У грудні 2020 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, просить: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині ненарахування та невиплати йому доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2017 р. по 02.01.2020 р.; та стягнути з відповідача на його користь заборгованість по грошовому забезпеченні у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2017 р. до 02.01.2020 р. в сумі 3 738 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у період з 03.08.2013 р. по 06.11.2015 р. він проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.01.2015 р. по 02.01.2020 р. службу в Національній поліції України. ОСОБА_2 після звільнення розрахункові листи нарахування грошового забезпечення йому стало відомо, що до складу виплаченого грошового забезпечення за період з березня 2017 р. по січень 2020 р. входило лише посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, премія та надбавка за стаж служби в поліції. Таким чином, лише після звільнення зі служби в Національній поліції (після отримання розрахункових листів за своїм зверненням), він дізнався що доплата за службу в нічний час до складу виплаченого йому грошового забезпечення не входила та за останні три роки його служби (з 01.03.2017 р. по 02.01.2020 р.) йому взагалі не виплачувалася, а тому він був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали суду 30.12.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до п.11 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, який затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 (далі - Порядок від 06.04.2016 року № 260) підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції; облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час. Згідно з довідками управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП від 29.12.2020 року № 21/1522 довідок обліку несення служби в нічний час позивачем у період з березня 2017 року по січень 2020 року не надходило, а тому відсутні правові підстави для виплати позивачу доплат за службу в нічний час. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
До суду 20.01.2021 року від позивача надійшла відповідь, в якій зазначено, що у поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача не заперечував той факт, що за останні три роки його служби в ГУНП в Дніпропетровській області (з 01 березня 2017 р. по 02 січня 2020 р.) відповідно до графіків чергування затверджених керівником Павлоградського ВП та книги нарядів Павлоградського ВП, він провів 89 добових чергувань у складі слідчо-оперативної групи Павлоградського ВП, які включають службу в нічний час (з 22.00 до 06.00 годин). Також представник відповідача не заперечував той факт, що за останні три роки його служби в поліції (з 01 березня 2017 р. по 02 січня 2020 р.) ГУНП в Дніпропетровській області, як уповноважений орган Національної поліції (роботодавець), не виплачував йому доплату за службу в нічний час. Разом з тим, відповідач, всупереч вимогам Конституції України, КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. № 260, доплату за службу в нічний час не здійснював, чим порушив його право на оплату праці у повному обсязі, яке встановлене законом та гарантоване державою. На підставі викладеного, у зв'язку виконанням службових обов'язків у нічний час, він має право на виплату доплати за службу в нічний час протягом останніх трьох років. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити повністю, з викладених у ньому підстав.
До теперішнього часу відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до суду не скористався.
В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 03.08.2013 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.01.2015 р. по 02.01.2020 р. - службу в Національній поліції України.
Відповідно до послужного списку з 01.03.2017 р. по 02.01.2020 р. позивач проходив службу в Національній поліції України на посаді слідчого відділення розслідувань злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1 о/с від 02.01.2020 р., позивача було звільнено зі служби в Національній поліції з посади слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області у спеціальному званні старший лейтенант поліції. Датою звільнення відповідно до витягу з наказу про звільнення є 02 січня 2020 року.
07.10.2020 р., після звільнення зі служби в Національній поліції, позивач звернувся з заявою до ГУНП в Дніпропетровській області про надання розрахункових листів з нарахування грошового забезпечення за час служби в Національній поліції.
Відповідно до листа ГУНП в Дніпропетровській області від 20.10.2020 р. №1/К-7197/103/05-2020 позивачу були надані розрахункові листи з нарахування йому грошового забезпечення за період з березня 2017 р. по січень 2020 р.
Отримавши вказані розрахункові листи позивачу стало відомо, що до складу виплаченого грошового забезпечення за період з березня 2017 р. по січень 2020 р. входило лише посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, премія та надбавка за стаж служби в поліції, а доплата за службу в нічний час до складу виплаченого йому грошового забезпечення не входила та за останні три роки його служби взагалі йому не виплачувалась.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові засади організації, та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ).
Статтею 91 Закону № 580-VІІІ встановлено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків.
Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.
З викладеного слід дійти висновку, що служба в поліції носить особливий характер і містить спеціальні умови її проходження, зокрема службу з нерівномірним графіком, поліцейським, які виконували обов'язки у неробочі дні, надається час для відпочинку (у порядку компенсації) протягом двох наступних місяців.
Тобто, служба в поліції носить особливий характер і містить спеціальні умови її проходження, зокрема службу з нерівномірним графіком. При цьому, поліцейським, які виконували обов'язки у неробочі дні надається відповідний час для відпочинку (у порядку компенсації) протягом двох наступних місяців (п.20 Розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом МВС України від 06.04.2016 р. № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. за №669/28799).
Пунктом 20 розділу І «Загальні положення» Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом МВС України від 06.04.2016 р. № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. за №669/28799, (далі - Порядок № 260) встановлено, що за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується. Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку (у порядку компенсації) надається протягом двох наступних місяців.
Згідно з п.11 розділу ІІ Порядку від 06.04.2016 року № 260 визначено, що поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
У матеріалах справи міститься довідка відповідача від 29.12.2020 року №11126/103/16-2020, у якій вказано, що довідки про облік несення позивачем служби в нічний час за період з 01.02.2017 р. по 02.01.2020 р. до відповідача не надходило.
Однак у матеріалах справи міститься довідка Павлоградського ВП ГУНП у Дніпропетровській області від 16.11.2020 року № 51-11934, відповідно до якої позивач починаючи з березня 2017 року по січень 2020 року включно здійснював чергування в складі Павлоградського ВП.
Загалом позивач починаючи з березня 2017 року по січень 2020 року включно провів 89 добових чергувань.
Відповідно до розрахунків позивача, які містяться у позовній заяві, сума заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час становить 3 738 грн. Відповідач контррозрахунку не надав суду.
Посилання відповідача на відсутність відповідних довідок про облік несення поліцейськими служби в нічний час, які повинні оформлюватись підрозділом, в якому позивач проходив службу, суд відхиляє, оскільки, по-перше - відповідач не заперечує як сам факт несення позивачем 89 разів служби в нічний час, та підтверджує цей факт довідкою Павлоградського ВП ГУНП у Дніпропетровській області від 16.11.2020 року № 51-11934, а по-друге - право позивача на отримання такої доплати не повинно ставитися в залежність від оформлення підрозділом, в якому він проходив службу довідок про несення позивачем служби в нічний час.
За аналогічних в цій справі обставин Верховним Судом в постанові від 16.07.2020 р. в справі № 2140/1763/18 висловлена правова позиція, що наявність підтверджень про залучення особи до служби в нічний час, наданих структурним підрозділом ГУНП, є достатньою підставою для нарахування та виплати такій особі доплати за службу в нічний час.
Відповідно до вимог пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
За вказаних обставин дана позовна вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Сума заборгованості по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2017 року по 02.01.2020 року в сумі 3 738 грн. зазначена без утримання податків й інших обов'язкових платежів.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню повністю з викладених вище підстав.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2017 р. по 02.01.2020 р.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченні у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2017 р. до 02.01.2020 р. в сумі 3 738 грн.
Судовий збір по справі не стягується.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Кучма