18 лютого 2021 року Справа № 160/16069/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з урахуванням всього стажу, зазначеного в трудовій книжці, з урахуванням трудового стажу не зазначеного в трудовій книжці а саме періоду з 10.02.1997 по 01.12.1997 року у ТОВ «Підприємство Цветмет» на посаді інженера по збуту та періоду з 15.06.1998 по 01.07.1999 року в ТОВ «Підприємство Цветмет» на посаді інженера ОМТС, та з урахуванням стажу як фізичної особи-підприємця у період з 27.10.1999 року по теперішній час, починаючи з 17.05.2020 року (з дати досягнення пенсійного віку) та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, проте відповідач відмовив позивачу в призначенні, посилаючись на відсутність необхідного трудового стажу, а саме 27 років. Позивач зауважив, що відповідачем не враховано період навчання, період роботи позивачем на посаді: електромонтера, електромонтера з ремонту електрообладнання 4 розряду, водія 3-ого класу, електромонтером в Билибінському об'єднаному Авіаотряді Муга, столяром 4 розряду, директором Малого підприємства «Модуль», генеральним директором ТОВ «Камбі», інженера по збуту та інженера ОМТС. Також позивач зауважив, що відповідач не врахував до трудового стажу період стажу позивача як фізичної особи-підприємця. У зв'язку з вищенаведеним, просить суд задовольнити позовну заяву.
07.12.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
03.02.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зауважив, що періоди роботи позивача не врахована у зв'язку неточними записами у трудовій книжці та інших документах, наданих позивачем на підтвердження трудового стажу. Щодо періоду роботи позивача електромонтером в Билибінському об'єднаному ОСОБА_2 відповідач зауважив, що у наданій позивачем довідці зазначено назву підприємства - «ФГУАП «ЧукотАВИА» Аэропорт Кепервеем» (мовою оригіналу), а в трудовій книжці інша назва підприємства. Щодо стажу позивача як фізичної особи-підприємця відповідач зауважив, що для зарахування даного стажу необхідно надати відповідну довідку з Кам'янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. У зв'язку з вищенаведеним відповідач просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
20.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04.06.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №0400-0305-8/39016 відмовило ОСОБА_1 в призначення пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю 27 років страхового стажу, а саме до страхового стажу не враховано:
1) періоди роботи з 19.07.1977 по 19.10.1978, з 18.11.1980 по 17.09.1981, з 21.10.1981 по 10.05.1982, з 21.05.1982 по 18.01.1983, з 24.02.1983 по 23.02.1990, з 24.02.1990 по 31.07.1990, з 31.07.1990 по 09.01.1991, з 12.03.1993 по 02.06.1997, з 03.06.1997 по 05.06.2000, оскільки на першій сторінці трудової книжки НОМЕР_1 неможливо прочитати на печатці назву підприємства, яке відкривало трудову книжку.
2) період роботи з 01.01.1991 по 04.03.1993, оскільки у трудовій книжці НОМЕР_1 у запису про звільнення з роботи відсутні підстави запису, а саме, немає номеру та дати наказу. Для зарахування періоду роботи до страхового стажу Вам необхідно надати уточнюючу довідку.
3) період навчання з 01.09.1975 по 20.07.1977, оскільки в атестаті №6272 від 20.07.1977 невірно записано ім'я позивача.
Також відповідач зауважив, що заробітна плата за період березень 1983 - січень 1990 року не врахована до середньомісячного заробітку, оскільки довідка від 20.10.2004 №1447 видана ФГУАП « ЧукотАВИА» Аеропорт Кепервеем (мовою оригіналу), а по трудовій книжці позивач працював у Билибинському об'єднаному АВИАОТРЯДЕ МУГА мовою оригіналу).
Для зарахування до страхового стажу період підприємницької діяльності з 22.03.2001 позивачу необхідно надати довідку з Кам'янської державної податкової інспекції Кам'янського управляння Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з зазначенням системи оподаткування за період ведення підприємницької діяльності.
Не погодившись з вищезазначеним позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 9 липня 2003 року (далі Закон №1058-IV).
Приписами статті 8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) зокрема, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Частиною 1 ст.7 Закону №1788-ХІІ встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Отже, передумовою застосування статті 26 Закону №1058-IV є наявність двох складових: віку особи та відповідного страхового стажу.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58.
Відповідно до пункту 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
За приписами пункту 2.2 Інструкції № 58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно із п. 2.11 Інструкції № 58, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до пункту 2.13 Інструкції № 58, заміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я та по батькові і дата народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер та дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Щодо такої підстави як неможливість прочитати назву підприємства, яке відкривало трудову книжку на печатці на першій сторінці трудової книжки, для незарахування періодів роботи позивача: з 19.07.1977 по 19.10.1978, з 18.11.1980 по 17.09.1981, з 21.10.1981 по 10.05.1982, з 21.05.1982 по 18.01.1983, з 24.02.1983 по 23.02.1990, з 24.02.1990 по 31.07.1990, з 31.07.1990 по 09.01.1991, з 12.03.1993 по 02.06.1997, з 03.06.1997 по 05.06.2000, до страхового стажу для призначення пенсії за віком, суд зауважує наступне.
Судом встановлено, що дійсно з печатки підприємства, яке відкривало трудову книжку позивача не можливо встановити назву та реквізити підприємства, проте, суд зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд зауважує, внаслідок того, що підприємство, яке відкривало позивачу трудову книжку не правильно проставило печатку на першій сторінці, позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
З огляду на зазначене, суд не вбачає правомірними дії відповідача щодо незарахування періодів роботи позивача: з 19.07.1977 по 19.10.1978, з 18.11.1980 по 17.09.1981, з 21.10.1981 по 10.05.1982, з 21.05.1982 по 18.01.1983, з 24.02.1983 по 23.02.1990, з 24.02.1990 по 31.07.1990, з 31.07.1990 по 09.01.1991, з 12.03.1993 по 02.06.1997, з 03.06.1997 по 05.06.2000, до страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Означеної позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 24.05.2018 року по справі №490/12392/16-а.
Щодо неможливості зарахувати період роботи позивача з 01.01.1991 по 04.03.1993 року, у зв'язку відсутність номеру та дати наказу про звільнення позивача, суд зауважує наступне.
Дійсно в трудовій книжці позивача у записі про звільнення з Малого підприємства «Модуль» відсутній запис щодо документу на підставі якого звільнено позивача з даного підприємства.
Водночас факт дійсності даного періоду роботу позивача підтверджується заявою громадянина ОСОБА_3 та його трудовою книжкою, копія якої наявна в матеріалах справи. Відповідно до трудової книжки ОСОБА_3 , він працював в Малому підприємстві «Модуль» з 10.01.1991 по 10.02.1992 року. На записі про звільнення ОСОБА_3 проставлена печатка Малого підприємства «Модуль» та підписано директором Малого підприємства «Модуль» - Н.Ф. Бутом.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необхідність зарахування даного періоду позивача до страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Щодо зарахування до страхового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1975 по 20.07.1977 року, суд зауважує наступне.
Відповідно до атестату №6272, виданого Державним комітетом Ради Міністрів Української РСР по професійно-технічній освіті, даний атестат виданий ОСОБА_1 , проте в листку успішності зазначено ім'я позивача - ОСОБА_4 .
Відповідно до експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України записи українською мовою особового імені « ОСОБА_4 » (паспорт, листок успішності до атестата №6272, запис ОСОБА_1 ) та « ОСОБА_4 » (атестат №6272, запис у формі давального відмінка однини « ОСОБА_1 », вихідна форма - ОСОБА_1 ), а також запис російською мовою «Николай» є ідентичними.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про необхідність врахування до страхового стажу позивача період його навчання з 01.09.1975 по 20.07.1977 року.
Щодо періоду роботи позивача з березня 1983 по січень 1990 року в Білібінському авіаотряді МУГА, суд зауважує наступне.
Довідкою №1453 від 20.10.2004 року, яка видана Філіалом аеропорт Кепервеем Федерального державного унітарного авіаційного підприємства «ЧукотАВИА», підтверджено період роботи позивача з 24.02.1983 по 24.02.1986, з 24.02.1986 по 24.02.1989 та з 24.02.1989 по 24.02.1990 року в Білібінському авіаотряді Магаданського управління цивільної авіації, який в подальшому було реорганізовано в Державне підприємство «Аеропорт Кепервеем», яке в свою чергу в подальшому перетворено в Філіал «Аеропорт Кепервеем» державного унітарного авіаційного підприємства «ЧукотАВИА». З 19.11.2001 року Філіал «Аеропорт Кепервеем» державного унітарного авіаційного підприємства «ЧукотАВИА» іменується Філіалом аеропорт Кепервеем Федерального державного унітарного авіаційного підприємства «ЧукотАВИА».
Отже, суд дійшов висновку, що підстави для незарахування періоду роботи позивача в Білібінському авіаотряді Магаданського управління цивільної авіації відсутні, з огляду на той факт, що Філіал аеропорт Кепервеем Федерального державного унітарного авіаційного підприємства «ЧукотАВИА» є правонаступником Білібінського авіаотряда Магаданського управління цивільної авіації.
Щодо вимоги позивача про необхідність зарахування до трудового стажу позивача не зазначеного в трудовій книжці періоду з 10.02.1997 по 01.12.1997 року у ТОВ «Підприємство Цветмет» на посаді інженера по збуту та періоду з 15.06.1998 по 01.07.1999 року в ТОВ «Підприємство Цветмет» на посаді інженера ОМТС, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що довідкою Виконавчого комітету Вільногірської міської ради від 27.05.2020 року №09-17/142 підтверджено факт роботи позивача в ТОВ «Підприємство Цветмет» з 10.02.1997 по 01.12.1997 року та з 15.06.1998 по 01.07.1999 року.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необхідність зарахування даних періодів роботи позивача до його страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Щодо зарахування до страхового стажу період підприємницької діяльності позивача з 27.10.1999 року, суд зауважує наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п.3-1 розділу XV Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються період ведення підприємницької діяльності, а також із застосуванням фіксованого податку:
1) з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
2) з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Щодо періоду підприємницької діяльності позивача з 27.10.1999 року по 30.06.2000 року, суд зазначає, що довідкою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підтверджено реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 27.10.1999 року та здійснення ним діяльності на спрощеній системі оподаткування.
Отже, суд приходить до висновку про необхідність врахувати до страхового стажу позивача період його підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 27.10.1999 року по 30.06.2000 року.
Щодо врахування періодів підприємницької діяльності позивача як фізичної особи-підприємця із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 01.07.2000 року по 31.12.2017 року, суд звертає увагу, що довідкою Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області від 14.08.2003 року №589, ОСОБА_1 нараховував єдиний фіксований податок обов'язкового страхового збору з громадян за період з 10.08.2001 року по 31.12.2003 року включно.
В свою чергу, довідкою форми ОК-5 від 24.07.2020 року підтверджено факт сплати страхових внесків (єдиного внеску) з 2004 по 2017 рік включно.
Отже, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено періоди здійснення позивачем підприємницької діяльності, які підлягають врахуванню до страхового стажу з 27.10.1999 по 30.06.2000 року, з 10.08.2001 ро 31.12.2017 року.
Щодо періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності, який підлягає врахуванню до страхового стажу з 2018 року по 05.2020 року, суд зауважує, що за означений період позивачем сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове пенсійне страхування, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не враховано означений період позивача до його страхового стажу.
Визначаючись щодо дати, по яку необхідно вираховувати страховий стаж, суд зауважує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:
- пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивач досяг 60 річного віку - 17.05.2020 року, а звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 20.05.2020 року, суд дійшов висновку, що обрахування страхового стажу позивача необхідно здійснювати до 17.05.2020 року.
З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії за віком наступні періоди його навчання, роботи та підприємницької діяльності: з 01.01.1991 по 04.03.1993, з 19.07.1977 по 19.10.1978, з 18.11.1980 по 17.09.1981, з 21.10.1981 по 10.05.1982, з 21.05.1982 по 18.01.1983, з 24.02.1983 по 23.02.1990, з 24.02.1990 по 31.07.1990, з 31.07.1990 по 09.01.1991, з 01.01.1991 по 04.03.1993, з 12.03.1993 по 02.06.1997, з 10.02.1997 по 01.12.1997 року, 15.06.1998 по 01.07.1999, 03.06.1997 по 05.06.2000, з 27.10.1999 по 30.06.2000, з 10.08.2001 по 31.12.2017 року, з 01.01.2018 по 17.05.2020 року.
Також суд дійшов висновку про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом №0400-0305-8/39016 від 04.06.2020 року.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, означена позовна вимога задоволенню не підлягає, так як призначення та виплата пенсіє є дискреційними повноваженнями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновку щодо протиправності рішення відповідача №0400-0305-8/39016 від 04.06.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , з метою захисту прав позивача та керуючись положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 20.05.2020 року, з урахуванням висновків суду.
З огляду на вищевикладене, у суду наявні підстави для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на вищезазначене, враховуючи той факт, що вимоги позивача, які не підлягають задоволенню є похідними, суд дійшов висновку, що судові витрати позивача на оплату судового збору підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача у повному обсязі, а саме 840,80 грн.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом №0400-0305-8/39016 від 04.06.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії за віком наступні періоди його навчання, роботи та підприємницької діяльності: з 01.01.1991 по 04.03.1993, з 19.07.1977 по 19.10.1978, з 18.11.1980 по 17.09.1981, з 21.10.1981 по 10.05.1982, з 21.05.1982 по 18.01.1983, з 24.02.1983 по 23.02.1990, з 24.02.1990 по 31.07.1990, з 31.07.1990 по 09.01.1991, з 01.01.1991 по 04.03.1993, з 12.03.1993 по 02.06.1997, з 10.02.1997 по 01.12.1997 року, 15.06.1998 по 01.07.1999, 03.06.1997 по 05.06.2000, з 27.10.1999 по 30.06.2000, з 10.08.2001 по 31.12.2017 року, з 01.01.2018 по 17.05.2020 року, з урахуванням висновків суду.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 20.05.2020 року, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський