01 лютого 2021 року Справа № 160/13008/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості,-
13 жовтня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 2010 року по 2019 рік та січень-вересень 2020 року за Списком №1 у розмірі 271169,96 грн. та за Списком №2 у розмірі 140729,65 грн. на загальну суму 411 899,61 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та за ним рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за період з 2010 року по 2019 рік та січень-вересень 2020 року за Списком №1 у розмірі 271169,96 грн. та за Списком №2 у розмірі 140729,65 грн. на загальну суму 411 899,61 грн., яку в добровільному порядку не сплачено, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/13008/20 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по адміністративній справі №160/13008/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
26 січня 2021 року представником Військової частини НОМЕР_1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позовних вимог. Свої заперечення представник відповідача аргументував тим, з документів, які надавались з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, було лише зазначено, що наказом командувача військ Південного оперативного командування від 28.022005 №121 з 30.04.2005 правонаступником 1288 фінансового відділення та 89 фінансової частини з фінансових питань визначено військову частину НОМЕР_1 . При прийомі справ під час розформування 1288 фінансового відділення та 89 фінансової частини військовою частиною НОМЕР_3 заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій військовою частиною НОМЕР_1 не приймалась. У відповідача відсутні підтверджуючі документи та підстави для відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій, таким чином, відповідач будь-якої вини чи протиправних дій з боку військової частини НОМЕР_1 стосовно позивача допущено не було.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що Військову частину НОМЕР_1 зареєстровано як платника страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Згідно з розрахунком заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» - «б-з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємством Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за 2010-2019 рік, січень-вересень 2020 року за списком №1 у розмірі 271 169 грн. 69 коп. та за Списком №2 у розмірі 140 729 грн. 65 коп. сума загальної заборгованості за даний період складає 411 899,61 грн.
Також встановлено, що позивачем складено та направлено на адресу відповідача розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по ОСОБА_1 з 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, з січня 2019, з липня 2020, з січня 2020 та розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) по ОСОБА_2 з 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, з січня 2019, з січня 2020, з травня 2020, а також листами від 20.04.2016 №321/05/18 «Про відшкодування витрат по спискам №1», від 20.04.2016 №323/05/18 «Про відшкодування витрат по спискам №2», від 23.01.2017 №428/05/18 «Про відшкодування витрат по списку №2», від 24.01.2017 №482/05/18 «Про відшкодування витрат по списку №1», від 19.02.2018 №517/05-05/5.5-16 «Про відшкодування витрат по спискам №1,2» від 18.02.2019 №2165/05-05/16 «Про відшкодування витрат по спискам №1,2», від 17.02.2020 №2811/05-06/11 «Про відшкодування витрат по спискам №1,2», від 18.06.2020 №0400-0506-8/45427 «Про відшкодування витрат по спискам №1,2» від 17.07.2020 №0400-0506-8/57496 «Про відшкодування витрат по спискам №1,2», від 26.08.2020 №0400-0506-8/72315 «Про відшкодування витрат по спискам №1,2», якими повідомлялось про необхідність сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списками №1, № 2. Зазначені розрахунки та листи були направлені на адресу відповідача, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.
Станом на час звернення з позовом до суду, заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» «б»-«з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список №1,2) у розмірі 411 899,61 грн. відповідачем не сплачена.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в тому числі є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.
Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Для платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (пункт 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР).
Відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (далі Список №1) та працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (далі - список № 2).
Означені списки затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" № 461 від 24.06.2016.
Положеннями пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16 січня 2004 року (надалі - Інструкція).
Згідно з п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.5 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Відповідно до п. 6.8 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Згідно з п. 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Отже, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених у порядку ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладений на підприємства.
Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювало доставку та виплату пільгових пенсій працівникам, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за спірні періоди.
При цьому, представником відповідача зазначено, що пенсіонери ОСОБА_2 та ОСОБА_1 працювали у військовому представництві 100, яке не перебувало і не перебуває на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 .
Так, фінансове забезпечення всіх військових представництв до 2005 року велося 1288 фінансовим відділенням та 89 фінансовою частиною Південного оперативного командування, які на підставі наказу Командувача військ Південного оперативного командування від 28 лютого 2005 року № 121 розформовані та їх правонаступником визначено військову частину НОМЕР_1 .
Матеріали справи не містять доказів того, що військові представництва, на яких пенсіонерами здобуто пільговий стаж є відокремленими підрозділами чи структурними підрозділами Військової частини НОМЕР_1 або правонаступником.
Абзацом 4 підпункту 6.2 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 14, 14 та 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до підпункту 6.3 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Згідно з абзацом 2 підпункту 6.9 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, у разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органом Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється.
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, у задоволенні вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, заявлених саме до Військової частини НОМЕР_1 , слід відмовити, оскільки матеріалами справи не підтверджено правонаступництва.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, то судові витрати не розподіляються.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко