Рішення від 20.01.2021 по справі 160/14505/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року Справа № 160/14505/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачеві в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7 630, 00 (сім тисяч шістсот тридцять) грн. 00 коп.;

зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7 630, 00 (сім тисяч шістсот тридцять) грн. 00 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 31 жовтня 2019 року він придбав квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 926971712101. Одночасно з купівлею вказаного житла позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості відповідного нерухомого майна, що становить 7 630, 00 грн.

Згодом позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості.

На звернення позивача відповідач повідомив, що повернення сплачених ним коштів є неможливим у зв'язку з відсутністю механізму та інформації щодо осіб, які придбавають житло вперше.

Позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, оскільки відповідно до національного законодавства він був зобов'язаний звернутись до Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з поданням про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на суму 7 630, 00, оскільки житло позивач придбавав вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" сплатив такий збір безпідставно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

24 листопада 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

24.09.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7630 грн. 00 коп. Зі змісту поданої заяви не можна зробити висновок стосовно доведеності обставин щодо обов'язку Управління повернути сплачені кошти.

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ і організацій іноземних держав, що користуються імунітетом і привілеями згідно з законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбають житло вперше.

Згідно з пункту 8 статті 2 Закону України 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі - продажу нерухомості є вартість майна, зазначеного у договорі купівлі-продажу.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1% від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998.

Згідно Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються платниками під час клеймування виробів з дорогоцінних металів та з відчуження легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку, зараховуються в установленому порядку до державного бюджету і використовуються згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до гл.8 ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначається Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

18 грудня 2020 року на адресу суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення стосовно суті позову, в яких останній зазначив наступне.

У відповідності до п.п. 17, 19, 20 постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку. Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку. Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів. Для виконання рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів орган Казначейства після закінчення строку подання інформації органом, що контролює справляння надходжень бюджету, передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та перераховує такі кошти на рахунок стягувача.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління не має можливості надати будь-які пояснення щодо спірних правовідносин, оскільки не є суб'єктом, що контролює надходження до бюджету у даному конкретному випадку.

15 грудня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що підставою для звернення до суду стала відмова ГУ ПФУ в Дніпропетровській області сформувати та направити подання до органу Казначейства для повернення йому помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна. Збір сплачений на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, грошові кошти до бюджету були сплачені позивачем не на вимогу ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, а на виконання вимог законодавства про обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 5 Наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 «Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а тому саме на Управління Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо формування до органів Казначейства подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири №2274 від 31.10.2019 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Двірник І.В., позивач придбав квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 926971712101.

Одночасно з купівлею вказаної квартири позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості відповідного нерухомого майна, що становить 7 630, 00 (сім тисяч шістсот тридцять) грн., що підтверджується квитанцією Приватбанку від 31.10.2019 року.

24 вересня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна від 31.10.2019 року у розмірі 7 630, 00

На звернення позивача відповідач надіслав лист-відповідь, в якій повідомив позивача, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має законних підстав для повернення помилково перерахованих коштів за майно, придбане вперше.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду.

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з вимогами пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1% від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

З системного аналізу наведених правових актів вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п.7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №988/18283, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Відповідно до пунктів 2,4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

У постановах Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №813/1126/17, від 01.11.2018 року у справі №819/1353/17, від 31.10.2018 року у справі №819/595/17 зазначено про те, що відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. А отже, за відсутності такого механізму саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7 630 (сім тисяч шістсот тридцять) грн. 00 коп..

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення ОСОБА_1 суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7 630 (сім тисяч шістсот тридцять) грн. 00 коп.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник

Попередній документ
95000050
Наступний документ
95000052
Інформація про рішення:
№ рішення: 95000051
№ справи: 160/14505/20
Дата рішення: 20.01.2021
Дата публікації: 22.02.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (05.11.2020)
Дата надходження: 05.11.2020
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії