19 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/591/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними щодо зменшення розміру пенсії з 79% до 74 % грошового забезпечення з 01.01.2008 та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 79% грошового забезпечення, з урахуванням 5% відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до 3 категорії, з урахуванням виплачених сум з 01.01.2008 однією сумою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), яка була призначена у 1997 році в розмірі 79 % від суми грошового забезпечення. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294) відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, зменшивши її основний розмір з 79% до 74 % відповідних сум грошового забезпечення.
11.11.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 79% від розміру грошового забезпечення, проте відповідач відмовив у такому перерахунку.
Позивач вважає, що такими діями щодо зменшення основного розміру пенсії з 79% до 74% відповідних сум грошового забезпечення відповідач порушив його права та законні інтереси. Позивач вказує, що для перерахунку пенсії мають застосовуватися норми Закону №2262-XII, які визначають її розмір у процентах відповідних сум грошового забезпечення, що діяли на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Ухвалою суду від 21.01.2021 відкрито провадження в справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнає, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування зазначає, що пенсію позивача було призначено 01.09.1997 в розмірі 74 % від грошового забезпечення та додатково 5% грошового забезпечення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3.
Із набуттям чинності Законом № 3591-IV, пунктом 9 якого були внесені зміни, згідно з якими нова редакція підпункту "в" статті 13 Закону № 2262-ХІІ зазначену 5-процентну доплату не передбачала.
Тому, з 01.01.2008 на підставі статті 63 Закону № 2262-Х1І та постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 1294) відповідач правомірно провів перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 1 січня 2008 року для відповідних категорій осіб.
З врахуванням наведеного просить в задоволенні позовної вимоги відмовити.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як одержувач пенсії за вислугу років з 01.09.1997 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-Х1І.
На дату звільнення із військової служби, вислуга років позивача складає 28 років. Пенсія призначена з 01.09.1997 року в розмірі 79% відповідного грошового забезпечення (74% - за 28 років вислуги та 5% - як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3.
З 01.01.2008 позивачу було проведено перерахунок пенсії в розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», до складу якої не увійшло 5% підвищення до пенсії, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3.
11.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії в розмірі грошового забезпечення, визначеного станом на дату призначення пенсії.
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 30.11.2020 № 16776-16902/К-02/8-0300/20 повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» № 3591-IV від 04.06.2006 внесено зміни до статті 13 Закону № 2262, на підставі яких виключено норму, що передбачала збільшення пенсії на 5% сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії, у зв'язку з чим, розмір пенсії ОСОБА_1 переглянуто.
На виконання постанови Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 1294 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2008 в розмірі 74% грошового забезпечення.
Не погоджуючись із перерахунком пенсії позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи праву оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу), встановлювалось, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом “в" статті 13 Закону 2262 передбачено, що особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
З 1 січня 2008 року на підставі статті 63 Закону № 2262-Х1І та постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 1294) відповідач провів перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 1 січня 2008 року для відповідних категорій осіб виходячи з чинної на цю дату редакції статті 13 вказаного Закону, яка не передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5 процентів.
Відповідно до пункту "в" статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній до набрання Законом № 3591 -IV чинності, - до 29 квітня 2006 року) військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, було передбачено збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5 процентів.
Із набуттям чинності Законом № 3591-IV, пунктом 9 якого були внесені зміни, згідно з якими нова редакція підпункту "в" статті 13 Закону № 2262-ХІІ зазначену 5-процентну доплату не передбачала.
Підставою перерахунку всіх призначених за Законом № 2262-XIІ пенсій згідно з пунктом 3 статті 63 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Порядок перерахунку пенсій з 1 січня 2008 року регулюється Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, згідно з пунктом 1 якого перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Нові види грошового забезпечення військовослужбовців були визначені Постановою № 1294, яка набирала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначали умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 1 січня 2008 року.
З огляду на це, відповідач здійснив перерахунок позивачу пенсії у розмірі 74% грошового забезпечення, з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 1 січня 2008 року для відповідних категорій осіб з дотриманням вимог чинного законодавства.
На даний час вищевказані положення не скасовані та не визнані неконституційними та є чинними.
Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 1 січня 2008 року, стаття 13 Закону №2262-ХІІ не передбачала 5% збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 3, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 5% доплати для зазначених військовослужбовців немає. Також суд зазначає, що вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, а навпаки - привели до її збільшення, це нівелює засторогу можливого порушення прав позивача.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.05.2018 у справі № №752/17929/13-а.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Щодо тверджень позивача про те, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках на момент її призначення та змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення основної пенсії є незмінним, то суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося вище, статті 13 Закону № 2262-ХІІ визначає та регламентує розмір пенсії за вислугу років. Тобто, підставою набуття права на цю пенсію є наявність відповідної вислуги років, від якої залежить розмір призначеної пенсії. Такою величиною для позивача на момент її призначення було 74% грошового забезпечення. Саме із цієї величини в подальшому повинні були та і здійснювалися відповідні перерахунки.
За своєю суттю надбавка у розмірі 5% до основного розміру пенсії, яка була передбачена у старій редакції пункту «в» статті 13 вказаного Закону є лише доплатою до основного виду пенсії, виплата якої прив'язана до відповідної дії норми права, яка регламентує її виплату. Скасування цієї норми чи внесення відповідних змін до неї виключають її застосування в подальшому.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, у задоволення позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246, 250, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.С. Денисюк