м. Вінниця
10 лютого 2021 р. Справа № 120/5702/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Воронюк В.В.
представника позивача: Зайцева В.Ю.
представника відповідача: Козлачкової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 43142454, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)
про: скасування податкових повідомлень-рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 22.02.2019 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення - рішення за № 0005001305 на суму 189 668,32 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та за №0005011305 на суму 15 805,69 грн військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, з метою їх скасування позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 20.10.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
На виконання вимог зазначеної ухвали, позивачем 28.10.2020 подано заяву про уточнення позовних вимог, шляхом зазначення вірної дати оскаржуваних податкових повідомлень рішень - 22.02.2019.
Ухвалою від 02.11.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Установлено сторонам строк для подання заяв по суті.
23.11.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Також відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін.
Обґрунтовуючи відзив на позовну заяву відповідач зазначає, що в ході документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 встановлено, що позивачем не подано податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, в результаті чого позивачем занижено загальний річний оподатковуваний дохід на суму 842 970,31 грн.
Згідно відомостей з ЦБД ДРФО ДФС України, позивач у 2017 році отримав доходи у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) в сумі 2 343 411,02 грн.
Як зазначив відповідач, фактичною підставою для такого висновку стало те, що згідно копії угоди про врегулювання боргу до кредитного договору № ML-B00/012/2008 від 30.01.2008 наданого листом ТОВ "ОПТ Факторинг Україна" від 03.10.2018 № 8456, кредитор (ТОВ "ОПТ Факторинг Україна") здійснив анулювання боргу в розмірі 2 343 411,02 грн, який складається із заборгованості за кредитом 842 970,31 грн, заборгованість за відсотками 28 735,21 грн, штрафні санкції (пеня) 1 471 705,50 грн. Крім того в п.п. 2.2.4 угоди ТОВ "ОПТ Факторинг Україна" повідомив платника податків про обов'язок сплатити податки та збори з доходу сум прощеного боргу.
На підставі цього, відповідач дійшов висновку, що позивачем не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік та не відображено доходу, отриманого платником як додаткове благо в сумі 842 970,31 грн. та в свою чергу не сплачені податки таких доходів.
Щодо суми донарахованого податкового зобов'язання, то відповідач зіслався на п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, згідно якого ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо нарахованих доходів. Тому за результатами перевірки платнику податків донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 151 734,66 грн (842 970,31 х 18%).
Відтак, за результатами перевірки платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 151 734,66 грн.
Висновок про заниження чистого оподатковуваного доходу за 2017 рік на суму 842 970,31 грн став також і підставою для донарахування суми військового збору у розмірі 12 644,55 грн.
03.12.2020 до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач спростовує аргументи відповідача.
Ухвалою від 25.01.2021 клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін задоволено. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено судове засідання на 10.02.2021 о 14:00 год.
У судовому засіданні 10.02.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення учасників справи, надавши оцінку письмовим доказам, що долучені до матеріалів адміністративної справи, суд встановив наступне.
У період з 02.01.2019 по 09.01.2019 на підставі п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ст. 79 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС України у Вінницькій області від 30.11.2018 № 7437 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", проведена документальна позапланова невиїзна перевіркам діяльності ОСОБА_1 , за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, та військового збору з доходів отриманих як додаткове благо при взаємовідносинах з ТОВ "ОПТ Факторинг Україна".
За результатами перевірки складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 59/1305/ НОМЕР_1 від 14.01.2019, згідно якого встановлено порушення п.п. "д" п.п. 164.2.17, п. 164.2 ст. 164, п.п. 1.2, 1.3, п. 16 підрозділу 10 розділу 10 ПК України, а саме факт не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, в результаті чого позивачем занижено загальний річний оподатковуваний дохід на суму 842 970,31 грн, наслідком чого стало донарахування податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 151 734,66 грн. та донарахування суми військового збору у розмірі 12 644,55 грн.
Підставою для висновків контролюючого органу стало те, що згідно відомостей ЦБД ДРФО ДФС України, позивач у 2017 році отримав доходи у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) в сумі 2 343 411,02 грн. Головним управлінням ДФС у Вінницькій області надіслано запит № 10261/10/02-32-50-02 від 19.09.2018 на адресу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" для підтвердження виплачених доходів і надання документів. На запит отримано відповідь у формі листа № 8456 від 03.10.2018 та копію угоди про врегулювання боргу від 12.06.2017 до кредитного договору ML-B00/012/2008 від 30.01.2008, згідно якого кредитор (ТОВ "ОПТ Факторинг Україна") здійснив анулювання богу в розмірі 2 343 411,02 грн, який складається із заборгованості за кредитом 842 970,31 грн, заборгованість за відсотками 28 735,21 грн, штрафні санкції (пеня) 1 471 705,50 грн. Крім того в п.п. 2.2.4 угоди ТОВ "ОПТ Факторинг Україна" повідомив платника податків про обов'язок сплатити податки та збори з доходу сум прощеного боргу.
22.02.2019 ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0005001305 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму: 189 668,32 грн, з яких за податковими зобов'язаннями 151 734,66 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 37 933,66 грн;
- № 0005011305 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму: 15 805,69 грн, з яких за податковими зобов'язаннями: 12 644,55 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3161,14 грн.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 22.02.2019 № 0005001305, № 0005011305 позивач звернувся із цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з п. п. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзаців другого, третього пункту 164.1 статті 164 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.54, 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні; додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Згідно з п. п. "д" п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань" від 9 квітня 2015 № 321-VIII підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 8 такого змісту: "Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Верховний Суд у постанові від 18.01.2021 у справі № 120/935/19-а зазначив, що у зв'язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов'язань".
Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України "Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню", згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.
Однією з таких преференцій є не віднесення до додаткового блага платника податку і не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу суми, прощеної (анульованої) кредитором курсової різниці.
Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.
В силу колізійного принципу пріоритету норми правового акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв'язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов'язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Застосування вимог абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
При цьому, для правовідносин, що виникають у сфері справляння податків, не має правового значення те, яким чином кредитор обліковував відповідну суму прощеного боргу у своєму бухгалтерському обліку, а кваліфікація таким кредитором прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом та надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не впливає на податкові зобов'язання позивача.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 826/4240/18, від 4 червня 2020 року у справі № 826/7305/17.
З метою вирішення питання про наявність підстав для застосування вказаних норм Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань" від 9 квітня 2015 № 321-VIII підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України до спірних правовідносин суд встановив таке.
30.01.2008 між позивачем та ЗАТ "ОТП Банк" в особі Вінницької філії ЗАТ "ОТП Банк" (повним правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство "ОТП Банк") було укладено кредитний договір №МL-В00/012/2008 на суму 106 050,00 (сто шість тис. п'ятдесят) доларів США строком з 01.03.2008 по 21.01.2038. Вказані обставини встановлені із рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2013 року у справі № 232/4906/12.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.11.2013 по справі 127/23840/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , на користь ТОВ "ОПТ Факторинг Україна", код ЄДРПОУ 36789421, заборгованість за кредитним договором № ML-В00/012/2008 від 30.01.2008 у сумі 184 124 долари США 30 центів, що станом на 03.07.2013 відповідно до офіційного курсу НБУ еквівалентно 1 471 705 гривень 50 копійок, яка складається з суми заборгованості за кредитом в сумі 105 463 доларів США 57 центів еквівалентом на 03.07.2013 становить 842 970 гривень 31 копійка та заборгованості по відсоткам в розмірі 78 660 доларів США 73 центи еквівалентом на 03.07.2013 становить 628 735 гривень 21 копійка; пені в сумі 1 471 705 гривень 50 копійок.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином суд дійшов висновку, що кредитний договір ML-В00/012/2008 від 30.01.2008 укладено в сумі 106 050,00 (сто шість тис. п'ятдесят ) доларів США.
Отже, в силу вимог ч. 4 ст. 78 КАС України, вищезазначені обставини не потребують доказування.
12.06.2017 між позивачем та ТОВ "ОТП ФАКТОРИНГ Україна" було укладено угоду про врегулювання боргу до кредитного договору № ML-В00/012/2008 від 30.01.2008, згідно п.п. 2.2 загальна заборгованість за кредитним договором № ML-В00/012/2008 від 30.01.2008 становить 2 946 852,02 грн.
Згідно п.п. 2.2.1 Угоди, позичальник до 12.06.2017 включно зобов'язується погасити боргові зобов'язання в розмірі 600 000,00 грн, а також сплатити витрати кредитора на ведення претензійно - позовної роботи в розмірі 3 441,00 грн.
Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів буде здійснюватися в національній валюті України - гривні (п.п. 2.2.2 Угоди).
Відповідно до п.п. 2.2.3 за умови належного виконання позичальником умов цієї угоди, сторони домовились скасувати всю суму пені та штрафів, що були нараховані до моменту укладання цієї угоди; кредитор здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 2 343 411,02 грн і позичальник буде вважатися таким, що погасив свої боргові зобов'язання перед кредитором в повному обсязі.
В 2017 році ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подано інформацію відображену в формі 1ДФ - податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ "ОТП Факторинг Україна". Згідно із поданої інформації ОСОБА_1 сума додаткового блага (прощеного боргу) у 2 кварталі 2017 року становить 2 343 411,02 грн.
Таким чином позивач погасив боргові зобов'язання в розмірі 600 000,00 грн, в результаті чого йому прощено борг у розмірі 2 343 411,02 грн.
Сума курсової різниці, яка згідно із приписами пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України дорівнює різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеній за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним кусом НБУ станом на 1 січня 2014 року, обраховується таким чином: 2 755 204,13 грн (еквівалент основної суми боргу позивача у розмірі 105 463,57 дол. США, визначений у гривні за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання за кредитом (26,1247 грн за 1 дол. США)) мінус 842 970,31 (еквівалент основної суми боргу позивача у розмірі 105 463,57 дол. США, визначений у гривні за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року (7,993 грн за 1 дол. США) та становить 1 912 233,82 грн.
Отже, різниця між прощеною (анульованою) сумою боргу (2 343 411,02 грн) та сумою курсової різниці (1 912 233,82 грн) є від'ємною, тобто, об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб у розумінні абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України відсутній.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2738,00 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.02.2019 №0005001305, №0005011305.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2738,00 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ); Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 43142454, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028).
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 19.02.21
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна