Ухвала
19 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 345/2324/20
провадження № 51-377 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року щодо нього,
встановив:
ОСОБА_4 звернувся із касаційною скаргою, в якій порушує питання про перевірку вказаного судового рішення в касаційному порядку.
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 1 лютого 2021 року касаційну скаргу засудженого було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і надано строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали. Також засудженому роз'яснено, що в разі невиконання цих вимог у встановлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах наданого строку засуджений ОСОБА_4 повторно звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.
Кримінальним процесуальним кодексом визначено, що касаційна скарга має відповідати вимогам, зазначеним в статті 427 КПК, і в разі недодержання суб'єктом звернення цих вимог, суд касаційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки та встановлює строк, необхідний для їх усунення.
Залишаючи касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху, Верховний Суд в ухвалі від 1 лютого 2021 року встановив, що скарга подана, зокрема, без додержання п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, згідно з яким в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Також, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судом при винесенні судового рішення, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Верховний Суд зауважив на тому, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, і відсутність у ній обґрунтування й недотримання положень ст. 427 цього Кодексу перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Перевіривши повторно подану ОСОБА_4 касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що засуджений вказані в ухвалі касаційного суду від 1 лютого 2021 року недоліки не усунув, вимог ст. 427 КПК знову не дотримався.
Зокрема, у поданій касаційній скарзі засуджений не обґрунтував допущені судом апеляційної інстанції таких порушень норм права, які вплинули на прийняте по суті рішення і які відповідно до статтей 370, 412, 419 КПК тягнуть за собою зміну судового рішення на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.
Оскільки суд касаційної інстанції згідно з правилами ст. 433 КПК перевіряє правильність застосування судами саме норм права і переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, відсутність у ній згаданого обґрунтування й недотримання ст. 427 КПК перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути засудженому на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року щодо нього, разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3