Ухвала
Іменем України
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 259/39/14-ц
провадження № 61-2016ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», яка підписана представником Бондар Іриною Павлівною, на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 рокув частині видачі дубліката виконавчого листа у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»), заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання по справі ЄУ № 259/39/14-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції мотивовані тим, що поважних причин пропущення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання не встановлено. Відмова у поновленні строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання має наслідком і відмову у видачі його дублікату.
ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» засобами поштового зв'язку 04 лютого 2021 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Бондар І. П. , на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року. Посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
У клопотанні, яке додане до касаційної скарги, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» просить поновити строк на касаційне оскарження. Щодо підстав для поновлення строку на касаційне оскарження зазначає, що копію постанови апеляційного суду ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» отримала засобами поштового зв'язку 05 січня 2021 року. На підтвердження вказаних обставин надано копію конверта, який адресований апеляційним судом ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» зі штрихкодовим ідентифікатором № 4900087766310.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений із поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
У відповідності до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк на пред'явлення до виконання.
Суди встановили, що заочним рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2014 року у справі № 259/39/14-ц позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, cтягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML101/746/2007 від 17 квітня 2007 року, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 198 062,80 доларів США, заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 23 057,00 доларів США., пеню у розмірі 1 583 115, 96 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2019 року у справі №259/39/14-ц відновлено втрачене судове провадження в частині рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2014 року у справі №259/39/14-ц.
Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року замінено ТОВ «ОТП Факторинг Україна», стягувача у справі № 259/39/14-ц з виконання заочного рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2014 року, його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
На підставі відповіді № 14.19-20/10483/23991 від 23 травня 2019 року Слов'янського МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області, на нього покладено виконання функцій Куйбишевського РВ ДВС міста Донецька ГТУЮ у Донецькій області, відповідно до даних АСВП та ЄДРВП не міститься відомостей про виконавчі провадження по виконавчому листу № 259/39/14-ц виданого Куйбишевським районним судом м. Донецька про стягнення заборгованості з ОСОБА_1
ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», замінивши у виконавчому провадженні первісного стягувача «ОТП Факторинг Україна», прийняв на себе свідомий ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення дій у виконавчому провадженні первісним стягувачем до його заміни правонаступником.
Право вимоги до боржників за кредитним договором, на підставі якого судом було стягнуто заборгованість, заявник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набув ще у вересні 2017 року, проте питання про заміну стягувача перед судом порушив тільки у січні 2019 року, а питання про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання - у листопаді 2019. При цьому певних непереборних обставин, які унеможливили вчасне звернення до суду, тобто до спливу передбаченого строку, поновлення якого вимагається, заявником не наведено.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зазначено, «якщо строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Отже встановивши, що поважних причин пропущення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання не встановлено, суди обґрунтовано відмовили у видачі його дублікату.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» строк на касаційне оскарження ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», яка підписана представником Бондар Іриною Павлівною, на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 рокув частині видачі дубліката виконавчого листа у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов