Ухвала
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 740/2904/17
провадження № 61-15352св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2020 року у складі судді Ковальової Т. Г. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Шитченко Н. В., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є.,
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18 178 045,2 грн заборгованості за договором позики, 845 653 грн - трьох процентів річних, а всього 19 023 698 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 , залишено без задоволення, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2018 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 03 липня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , задоволено частково.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 листопада 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року виправлено у резолютивній частині вказаної постанови описку та замість невірного зазначення про направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, вказано вірно, про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2020 року змінено, шляхом виключення з його мотивувальної частини абзацу наступного змісту:
«Оцінивши договір від 25.06.2015 суд дійшов висновку, що він не містить відомостей щодо отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів у позику, тобто не підтверджує факт передачі коштів 25.06.2015, як то передбачено п. 2.1, 2.3 спірного договору».
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2020 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 909/1294/15, постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 354/416/13-ц, постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 20 червня 2018 року у справі № 380/63/16-ц, постановах Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18), від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також ОСОБА_1 посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу необхідно розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. А. Воробйова
Ю. В. Черняк