Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа №303/7132/18
провадження №61-8487св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 квітня 2019 року у складі судді Курах Л. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у складі колегії суддів:
Джуги С. Д., Кожух О. А., Куштана Б. П.
учасники справи:
позивач - відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
позивачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 ,
представник ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_5 ,
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до ОСОБА_4 з позовом, у якому просили зобов'язати відповідача у п'ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, подати будь-якому державному реєстратору прав на нерухоме майно заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку від 25 липня 2018 року №27221360 на квартиру АДРЕСА_1 , та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження цієї квартири від 27 лютого 2008 року №6679333.
2. Позовна заява мотивована тим, що 10 серпня 2018 року позивачі отримали повідомлення та договір від 25 липня 2018 року про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 27 лютого
2008 року, укладеним між ПАТ «Банк Форум» і ОСОБА_1 , та договором іпотеки від 27 лютого 2008 року укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . За вказаним договором відповідач
ОСОБА_4 набув право вимоги за кредитом, отриманим 27 лютого 2008 року ОСОБА_1 на суму 3 392,26 доларів США.
3. Зазначали, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2015 року зі ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по кредиту в загальній сумі 67 522,13 грн. 15 липня
2015 року Ужгородським МВ ДВС було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа на суму 67 522,13 грн. На виконання судового рішення боржник сплатила весь борг, виконавче провадження №48126012 закінчене за постановою державного виконавця
від 22 жовтня 2018 року у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.
4. Позивачі звернулись до нового кредитора з вимогою про отримання довідки про відсутність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 27 лютого 2008 року та звернутися до нотаріуса з повідомленням про погашення кредиту з метою зняття заборони відчуження з квартири
АДРЕСА_1 . Відповідач відмовив у задоволенні вимоги, оскільки виконавче провадження не закінчене.
5. Посилаючись на виконання боржником рішення суду про стягнення заборгованості в повному обсязі, позивачі просили позов задовольнити.
6. У грудні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_1 з зустрічним позовом, у якому просив стягнути інфляційні втрати та 3% річних у розмірі 121 622,78 грн, що за період з 23 грудня 2014 року
по 01 грудня 2018 року за прострочення виконання рішення суду
від 09 лютого 2015 року.
7. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 вересня 2018 року, яка набрала законної сили, замінено сторони виконавчого провадження, а саме стягувача ПАТ «Банк Форум» у виконавчому провадженні №48126012 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі №308/133/15-ц про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості по кредитному договору від 27 лютого 2008 року на його правонаступника ОСОБА_4 .
8. Даним судовим рішенням стягнуто борг, який виник станом
на 23 грудня 2014 року.
9. Оскільки повне виконання рішення суду здійснено 22 жовтня
2018 року, позивач ОСОБА_4 вважав, що згідно положень частини другої статті 625 ЦК України має право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних у розмірі за період з 23 грудня 2014 року по 01 грудня
2018 року за прострочення виконання рішення суду від 09 лютого
2015 року.
10. Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_4 просив зустрічний позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 04 квітня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 борг у розмірі
4 455,79 грн згідно простроченого виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2015 року у справі № 308/133/15-ц. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
12. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що розмір інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором, які підлягають сплаті позичальником ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 становить 20 573,79 грн. Добровільно сплачено лише 16 118 грн, тому до стягнення підлягає
4 455,79 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
13. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 січня
2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 04 квітня 2019 року в частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Зобов'язано ОСОБА_4 у п'ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, подати будь-якому державному реєстратору прав на нерухоме майно заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку на квартиру АДРЕСА_1 , та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження цієї квартири. В решті рішення суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
14. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріалами справи доведено, що рішення суду позичальником ОСОБА_1 повністю фактично виконано 22 жовтня 2018 року, а тому основне зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 27 лютого
2008 року, правонаступником за яким є ОСОБА_4 , припинилося в зв'язку з повним виконанням. Відтак, похідне зобов'язання договору іпотеки від 27 лютого 2008 року, укладеного з АКБ «Форум» та
ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , правонаступником за яким є ОСОБА_4 , також припинилося відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку».
15. Суд апеляційної інстанції вказав, що місцевий суд залишив поза увагою те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є спеціальним видом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання. Така відповідальність за неможливість виконання боржником грошового зобов'язання є альтернативною, застосовується на розсуд кредитора (вимагати її стягнення є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися) та не входить до складу основного зобов'язання.
16. Апеляційний суд також погодився з методикою і наведеним судом першої інстанції розрахунком інфляційних втрат за період з січня
2016 року по червень 2018 року в розмірі 17 769,79 грн та 3% річних в розмірі 2 804 грн та висновками суду про відхилення розрахунку ОСОБА_4 , оскільки такі відповідають вимогам закону, зокрема положенням статей 3, 509, 625 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. У касаційній скарзі, поданій у травні 2020 року, ОСОБА_4 просить скасувати постанову апеляційного суду та змінити рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову - вимоги
ОСОБА_4 задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права.
19. Апеляційний суд не врахував, що нараховані інфляційні втрати за користування кредитними коштами та 3 % річних, передбачені статтею 625 ЦК України є складовою порушеного грошового зобов'язання. Індексація входить до складу основного зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника на неналежне виконання зобов'язання.
20. Вказував, що підтверджена сторонами наявність неналежно виконаного основного зобов'язання не могла бути підставою для припинення іпотеки та винесення апеляційним судом відповідного рішення про зобов'язання припинити іпотеку та обтяження.
21. Касаційна скарга містить посилання на те, що суд безпідставно застосува строк позовної давності до вимог щодо індексації боргу.
22. Аргументом касаційної скарги також указано застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.
Доводи інших учасників справи
23. 16 вересня 2020 року надійшов відзив ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на касаційну скаргу. Даний відзив колегія суддів не бере до уваги, оскільки він не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 ЦПК України, так як не містить доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
25. Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість по кредитному договору в розмірі 67 522,13 грн.
27. Постановою головного державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 15 липня
2015 року відкрито виконавче провадження ВП №48126012 за виконавчим листом №308/133/15-ц, виданого 17 червня 2015 року щодо стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості в розмірі 67 522,13 грн.
28. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 13 вересня 2018 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме ПАТ «Банк Форум» у виконавчому провадженні №48126012 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі №308/133/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості по кредитному договору від 27 лютого 2008 року на його правонаступника ОСОБА_4 .
29. Постановою головного державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 22 жовтня
2018 року закінчено виконавче провадження ВП №48126012 по виконанню виконавчого листа №308/133/15-ц, виданого 17 червня
2015 року у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
30. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек на квартиру АДРЕСА_1 накладено заборону на відчуження у відповідності до договору іпотеки від 27 лютого 2008 року, укладеного з АКБ «Форум» та
ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
31. За умовами договору відступлення прав за іпотечним договором від 25 липня 2018 року іпотекодержателем є ОСОБА_4 .
Позиція Верховного Суду
32. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
33. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
34. Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
35. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
36. Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
37. Частиною першою статті 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
38. У справі, яка переглядається, заборгованість позичальника
ОСОБА_1 по кредитному договору в розмірі 67 522,13 грн перед кредитором ПАТ «Банк Форум» стягнута рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 лютого 2015 року.
39. Постановою головного державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 22 жовтня
2018 року закінчено виконавче провадження ВП №48126012 по виконанню виконавчого листа №308/133/15-ц, виданого 17 червня
2015 року у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відомості про скасування в установленому законом порядку вказаної постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні.
40. Підставою звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 зазначали наявність підстав для виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження майна, а саме припинення зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з повним виконанням фінансових зобов'язань.
41. До звернення до суду із даним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звертались до обтяжувача ОСОБА_4 з листом від 03 вересня
2018 року, в якому просили вчинити дії, передбачені чинним законодавством України, спрямовані на зняття заборони відчуження. Їх вимоги залишені без задоволення.
42. Порядок внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про виникнення, зміну та припинення обтяжень регламентується Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830 (далі - Порядок) та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року № 73/5.
43. Відповідно до частини п'ятої статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.
44. Згідно із частиною третьою статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.
45. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина третя статті 17 Закону України «Про іпотеку»).
46. Пунктом 25 Порядку визначено, що реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день прийняття заяви.
47. Станом на час вирішення спору по суті судами обтяження за іпотечним договором від 27 лютого 2008 року не припинено, а також не вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
48. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
49. У справі, яка переглядається, позов про зобов'язання відповідача подати будь-якому державному реєстратору прав на нерухоме майно заявупро виключення з Державного реєстру запису про обтяження нерухомого майна, внесеного на підставі договору іпотеки, має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав іпотекодержателем.
50. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
51. Згідно з частиною першою статті 598, статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
52. Таким чином з моменту виконання боржником зобов'язань й прийняття їх кредитором припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.
53. Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
54. Стаття 625 ЦК України входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
55. За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
56. Згідно статті 546 ЦК України та статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
57. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 09 лютого 2015 року, яким зі ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по кредиту не вирішувалось питання стягнення інфляційних втрат на суму боргу та 3 проценти річних.
58. Аналіз зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 свідчить про те, що вимоги щодо сплати інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних ґрунтуються не на умовах кредитного чи іпотечного договорів, а випливають з вимог статті 625 ЦК України.
59. За викладених обставин вимоги ОСОБА_4 за зустрічним позовом не забезпечені договором іпотеки, тому не мають похідного характеру від забезпеченого іпотекою зобов'язання.
60. При цьому, наявна в матеріалах справи копія постанови про закінчення виконавчого провадження підтверджує факт повного виконання позичальником зобов'язань за вищевказаним кредитним договором.
61. Водночас, матеріали справи не містять, а відповідачем
ОСОБА_4 не надано доказів на підтвердження факту існування судових спорів щодо наявності у ОСОБА_1 боргу перед кредитором ОСОБА_4 саме за кредитним договором.
62. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд при вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 повно встановив фактичні обставини, правильно застосував положення матеріального права та дійшов правильного висновку про задоволення позову.
63. Доводи касаційної скарги в цій частині висновок суду не спростовують.
Щодо періоду нарахування коштів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України
64. Спір у цій справі виник внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем стягнутих на підставі рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором коштів.
65. Апеляційний суд погодився з методикою і наведеним судом першої інстанції розрахунком інфляційних втрат за період з січня 2016 року по червень 2018 року в розмірі 17 769,79 грн та 3% річних в розмірі
2 804 грн, оскільки вони відповідають положенням статей 3, 509, 625 ЦК України.
66. Верховний Суд частково погоджується з доводами касаційної скарги в частині визначення періоду нарахування коштів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
67. Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором позики, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження
№ 14-254цс19).
68. Таким чином, з ухваленням 09 лютого 2015 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області рішення, яке набрало законної сили 20 лютого 2015 року, про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору, зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за договором позики не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання. Відтак кредитор має право на отримання трьох процентів річних, передбачених статтею 625 ЦК України.
69. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
70. У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
71. Правом вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних кредитор наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
72. За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов'язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
73. Саме такого правового висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).
74. У постанові від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 Об'єднана палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з урахуванням зазначеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду вказала, що нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обгрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
75. Разом з тим главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
76. До правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).
77. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).
78. Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
79. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) погодилась з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, про те, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
80. ОСОБА_1 заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача (заява від 18 лютого 2019 року а. с. 127 т. 1).
81. Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення трьох процентів річних виникає за весь час прострочення з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
82. У цій справі ОСОБА_4 пред'явив позов 17 грудня 2018 року, інфляційні втрати та три проценти річних просив стягнути за період прострочення з 23 грудня 2014 року по 01 грудня 2018 року (а. с. 74 т. 1).
83. Погоджуючись з визначеним місцевим судом розміром інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з січня 2016 року по червень 2018 року, апеляціний суд не врахував, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
84. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що судове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором виконано
22 жовтня 2018 року і з цього дня зобов'язання боржника перед кредитором за кредитним договором припинилося в силу положень статті 599 ЦК України.
85. За таких обставин постанова апеляційного суду в частині вирішення зустрічного позову не може залишатись в силі.
86. Усунути наведені вище недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.
87. Згідно із пунктами 1 і 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
88. Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
89. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення в цій частині - без змін.
90. Постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_4 не відповідає вимогам статті 263, частині четвертій статті 411 ЦПК України, не може вважатись законною і обґрунтованою та в цій частині підлягає скасуванню, а справа передачі в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
2. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
3. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2020 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення коштів скасувати.
4. Справу у наведеній частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров