18 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4179/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Вознюк Є.В. - адвокат (довіреність від 21.12.2020 №Др-145-1220)
відповідача - Оніщук В.М. - адвокат (довіреність від 09.12.2020 №1-2515)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020
за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"
до акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про стягнення 1 485 699,50 грн.
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - АТ "Харківгаз", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", відповідач) про стягнення 1 485 699,50 грн.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем порушено умови договору транспортування природного газу та Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) у частині дотримання параметрів якості переданого природного газу, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимоги до відповідача сплатити на його користь додаткову плату відповідно до умов розділу Х вказаного договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 23.06.2020 (суддя Кирилюк Т.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з АТ "Укртрансгаз" на користь АТ "Харківгаз" 1 462 162,10 грн. - основного боргу, 17 224,11 грн. - 3 % річних, 6 313,29 грн. - інфляційних втрат та 22 285,49 грн - судового збору.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 (колегія суддів у складі: Яковлєв М.Л., Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.) рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. АТ "Укртрансгаз", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові акти попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. АТ "Укртрансгаз" зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій підпункту 1 пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС у частині висновків суду, що саме оператор є відповідальним за якість газу, а не оператори суміжних систем, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу; розділу ХІ Кодексу ГТС у частині нез'ясування судами, чи був позивач замовником послуг транспортування; пункту 5 глави 1 розділу І, пункту 1 глави 2 розділу ІІІ, пункту 2 глави 1 розділу ІV Кодексу ГТС у частині того, що позивачем не були узгоджені з відповідачем додатки 1, 2, 3 до договору у спірний період.
7. Скаржник вважає, що судами у розгляді справи неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: приписи статей 179, 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 11, 614, 626, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Кодексу ГТС; порушені норми процесуального права: приписи статей 2, 7, 11, 13, 42, 73-80, 86, 236-238, 269, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що унеможливило ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цій справі.
8. Підставами касаційного оскарження, як зазначено у касаційній скарзі, є пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України та підпункти "а", "б", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Доводи інших учасників справи
9. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Харківгаз" доводи касаційної скарги не визнає і погоджується із висновками суду попередніх інстанцій.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.
10. Сторонами у справі 17.12.2015 укладено договір транспортування природного газу № 1512000744, за яким відповідач зобов'язався надавати позивачу послуги транспортування природного газу, а позивач - сплачувати їх вартість.
11. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
12. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
13. Згідно з пунктом 2.7 договору відповідач зобов'язаний приймати газ в точках входу та/або передати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором.
14. Пунктом 3.1 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно надавати послуги належної якості, здійснювати додаткову оплату позивачу у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором.
15. Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи з урахуванням договору (пункт 5.1).
16. Пунктами 5.2 - 5.3 договору встановлено, що якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП), визначених у Кодексі газотранспортної системи та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс газотранспортної системи містить посилання. За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему відповідача або подається з неї відповідачем, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору.
17. Позивач стверджує, що відповідач не дотримався параметрів якості природного газу за період лютий-грудень 2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про недотримання показників якості газу за період 01.02.2019 - 31.10.2019 та паспортами фізико-хімічних показників природного газу за період 01.11.2019 - 31.12.2019.
18. Відповідно до пункту 10.1 договору від 17.12.2015 № 1512000744 сторона, яка порушила вимоги щодо параметрів якості природного газу, який передається/відбирається до/з газотранспортної системи, визначені Кодексом, зобов'язана сплатити на користь іншої сторони додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу. Відповідальною стороною за якість газу у точках виходу є відповідач перед позивачем, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем.
19. Пунктом 10.6 договору сторони погодили, що розрахунок розміру додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу проводиться щомісяця окремо по кожному параметру якості щодо природного газу на підставі даних, визначених Оператором у звіті про недотримання параметрів якості природного газу, який він надає Замовнику на його електронну адресу до 10 числа місяця, наступного за газовим. Обсяг природного газу з недотриманим значенням параметра якості Qі визначається з моменту останнього визначення ФХП газу, що відповідав параметрам, визначеним Кодексом, до моменту усунення невідповідності параметрам якості природного газу.
20. Відповідно до пункту 10.7 договору № 1512000744 від 17.12.2015 сторона, яка допустила порушення щодо якості газу, зобов'язана сплатити додаткову плату у строк до 15 числа місяця, наступного за газовим місяцем, на підставі рахунка-фактури, який надсилається іншою стороною до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем.
21. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не дотримано параметрів якості природного газу за період лютий-грудень 2019, що підтверджується звітами про недотримання показників якості газу за період 01.02.2019 - 31.10.2019 та паспортами фізико-хімічних показників природного газу за період 01.11.2019 - 31.12.2019.
22. За розрахунком позивача, додаткова плата за недотримання параметрів якості природного газу за період лютий - грудень 2019 становить 1 462 162, 10 грн.
23. Суди попередніх інстанцій, перевіривши розрахунок додаткової плати позивача за недотримання параметрів якості природного газу, а саме параметру температури точки роси за вологою за лютий-грудень 2019 на загальну суму 1 462 162,10 грн., дійшли висновку, що він є арифметично правильним і обґрунтованим.
24. Рішення місцевого господарського суду, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови договору транспортування природного газу в частині дотримання параметрів якості переданого природного газу, що відповідно до пункту 10.1 договору є підставою для сплати додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу.
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
25. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
26. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача додаткової плати відповідно до умов розділу Х договору в розмірі 1 462 162, 10 грн., а також нарахованих 17 224,11 грн - 3% річних та 6 313, 29 грн інфляційних втрат.
27. Скаржник вважає, що судами у розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: приписи статей 179, 181 ГК України, статей 11, 614, 626, 627 ЦК України, Кодексу газотранспортної системи; порушені норми процесуального права: приписи статей 2, 7, 11, 13, 42, 73-80, 86, 236-238, 269, 275 ГПК України, що унеможливило ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цій справі.
28. Так, задовольняючи в повному обсязі позов АТ "Харківгаз", місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, зазначив про те, що відповідачем порушені умови Договору в частині дотримання параметрів якості переданого природного газу, що відповідно до пункту 10.1 Договору є підставою для стягнення додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу, а також нарахованих на суму основного боргу 3% річних та інфляційних втрат.
29. Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
30. Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
31. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
32. Відповідно до частин першої та другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
33. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
34. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
35. Підпунктом 45 пункту 1 статті 1 вказаного Закону передбачено, що транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
36. Кодекс ГТС є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
37. Пунктом 13 розділу 1 глави ІІІ Кодексу ГТС визначені вимоги до природного газу, що подається в газотранспортну систему.
38. Визначення фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП) природного газу проводиться у точках входу і точках виходу. Визначення ФХП природного газу у точках виходу газотранспортної системи проводиться оператором газотранспортної системи на умовах, визначених цим Кодексом та погоджених з операторами суміжних систем або прямими споживачами, з використанням автоматичних потокових приладів (автоматичних хроматографів та вологомірів) та/або вимірювальних хіміко-аналітичних лабораторій (пункти 2, 3 розділу 1 глави ІІІ Кодексу газотранспортної системи).
39. Власник комерційного ВОГ (ПВВГ) повинен скласти та надати іншій стороні до 5-го числа місяця, наступного за звітним місячний паспорт-сертифікат фізико-хімічних характеристик газу, в якому вказуються всі ФХП, що підлягають контролю відповідно до пункту 13 глави 1 цього розділу, у тому числі середньозважене значення вищої теплоти згоряння за місяць (у кВт·год/м3 з розрядністю відображення два знаки після цілої частини) (пункт 5 глави 7 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи). Місячні паспорти - сертифікати ФХП газу підлягають оприлюдненню на веб-сайті оператора газотранспортної системи (пункт 20 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи).
40. Якщо природний газ, що був переданий в точках виходу з газотранспортної системи, не відповідає встановленим вимогам пункту 17 цієї глави, оператор газотранспортної системи сплачує оператору газорозподільної системи, оператору газосховищ, прямому споживачу додаткову оплату, визначену в договорі транспортування (пункт 18 розділу 1 глави ІІІ Кодексу газотранспортної системи).
41. Суди попередніх інстанцій зазначили про те, що з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не дотримано параметрів якості природного газу за період лютий-грудень 2019, що підтверджується звітами про недотримання показників якості газу за період 01.02.2019 - 31.10.2019 та паспортами фізико-хімічних показників природного газу за період 01.11.2019 - 31.12.2019.
42. Суди попередніх інстанцій, перевіривши:
- розрахунок додаткової плати позивача за недотримання параметрів якості природного газу, а саме параметру температури точки роси за вологою, за лютий-грудень 2019 на загальну суму 1 462 162,10 грн - дійшли висновку, що він є арифметично правильним і обґрунтованим;
- 3 % річних та інфляційних втрат, - дійшли висновку, що вони є арифметично правильними та нараховані відповідно до чинного законодавства.
43. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
44. АТ "Укртрансгаз" обґрунтовує подання касаційної скарги підставою, передбаченою пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, а саме необхідністю відступити від висновку, який викладено у постанові Верховного Суду від 09.11.2020 у справі №910/7190/19.
45. У постанові Верховного Суду від 09.11.2020 у справі №910/7190/19, яка прийнята у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції відхилив доводи АТ "Укртрансгаз" щодо наявності підстав для скасування судових рішень про відмову в задоволенні позовних вимог. Крім того:
відхилялися судом також і доводи скаржника щодо неправильного застосування судами пункту 5 глави 1 розділу І, пункту 1 глави 2 розділу ІІІ, пункту 2 глави 1 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи в частині того, що позивачем не були узгоджені з відповідачем додатки 1, 2, 3 до Договору у спірний період, оскільки зазначені додатки 1, 2, 3 до Договору не регулюють питання якості газу, а стосуються умов потужності, транспортування газу та комерційних вузлів обліку газу;
не бралися судом до уваги й доводи скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи в частині нез'ясування того, чи був позивач замовником послуг транспортування, з огляду на встановлені судами обставини підписання сторонами Договору, за умовами якого позивач є замовником, в відповідач - оператором, а також актів приймання - передачі до нього (Договору);
не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів підпункту 1 пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи в частині висновків про те, що саме оператор є відповідальним за якість газу, а не оператори суміжних систем, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу.
46. Отже, розглядаючи касаційну скаргу у межах її доводів та вимог, які зводяться до необхідності відступлення від висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.11.2020 у справі №910/7190/19, Верховний Суд зазначає, що аргументи скаржника є виключно формою незгоди з цим висновком та оскаржуваними судовими рішеннями при цьому нових аргументів та обґрунтувань, які не були предметом розгляду Верховним Судом скаржник не наводить, а тому колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаного висновку у даній справі.
47. Разом з тим, Верховний Суд відзначає, що частина третя статті 287 ГПК України регламентує які судові рішення не підлягають касаційному оскарженню. Підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України визначені випадки, які є виключенням із загального правила про необхідність відкриття касаційного провадження у справі в судових рішеннях, які не підлягають касаційному оскарженню, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено. Отже, посилання скаржника у касаційній скарзі на підпункти а), б), в) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, в цьому випадку, не мають правового підґрунтя.
48. Верховний Суд відзначає, що аргументи касаційної скарги в частині посилання на порушення судами норм процесуального права не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки такі аргументи зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлених ними обставин справи, містять посилання на обставини, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.
49. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки згідно з імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
50. Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії, заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
51. Відповідна практика Європейського суду з прав людини застосовується Касаційним господарським судом на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно з якою суди застосовують названу Конвенцію та відповідну практику як джерело права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. Звертаючись з касаційною скаргою, АТ "Укртрансгаз" не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
53. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального права.
Судові витрати
54. Судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на АТ "Укртрансгаз", оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд
Рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 зі справи № 910/4179/20 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя В. Селіваненко