03 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № Б-50/232-09
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.
за участю представника АТ "ПроКредит Банк" - адвоката Грішиної Н. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекском" Черкасова Станіслава Андрійовича
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020
у справі № Б-50/232-09
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекском"
про банкрутство, -
В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №Б-50/232-09 про банкрутство ТОВ «Лекском».
Постановою Господарського суду Харківської області від 27.01.2010 у справі №Б-50/232-09 ТОВ «Лекском» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
В червні 2020 року ліквідатор звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити заяву з позовними вимогами до ТОВ «Совберг» та державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про реєстрацію права власності шляхом накладення арешту на Аграрно промисловий молочно-товарний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Шпитьківська, 1-км дороги Личанка-Горбовичі, 1.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2020 у справі № Б-50/232-09 (суддя Міньковський С. В.) заяву ліквідатора ТОВ «Лекском» про забезпечення позову (уточнену) задоволено. Накладено арешт на об'єкти нерухомого майна - Аграрно промисловий молочно-товарний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Шпитьківська, 1-км дороги Личанка-Горбовичі, 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2049781032224.
Задовольняючи заяву ліквідатора про забезпечення позову, суд першої інстанції послався на наявну реальну можливість наступного відчуження нерухомого майна, що належить банкруту та перебувало у заставі у АТ «ПроКредит Банк».
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 (колегія суддів: Слободін М. М. - головуючий, Сіверін В. І., Терещенко О. І.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.06.2020 у справі № Б-50/232-09 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Лекском» про забезпечення позову відмовлено.
Апеляційний суд погодився із висновком місцевого суду про наявність реальної можливості наступного відчуження спірного майна, однак дійшов висновку, що місцевий суд забезпечив неіснуючі вимоги, оскільки предметом позову у даній справі є витребування нерухомого майна з незаконного володіння ТОВ «Совберг», натомість вимоги про витребування майна з володіння ТОВ «АСА СІСТЕМС», який наразі є власником цього майна, позивачем не заявлялося.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням апеляційного суду, ліквідатор ТОВ «Лекском» арбітражний керуючий Черкасов С. А. звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 скасувати, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.06.2020 у справі №Б-50/232-09 залишити в силі.
Підставами для скасування оскаржуваного судового рішення заявник касаційної скарги вказує порушення апеляційною інстанцією норм процесуального права.
На думку заявника касаційної скарги, висновки Східного апеляційного господарського суду не відповідають обставинам справи, оскільки, в оскаржуваній постанові вказано про відсутність позовної вимоги про витребування нерухомого майна з володіння ТОВ «АСА СІСТЕМС», в той час як вимогами ліквідатора ТОВ «Лекском» є скасування записів про державну реєстрацію права власності на спірне майно та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно, тобто ліквідатором оспорюється правомірність дій державного реєстратора щодо реєстрації за ТОВ «АСА СІСТЕМС» права власності на нерухоме майно, яке відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 10.09.2019 у справі № Б-50/232-09 належить ТОВ «Лекском».
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатор ТОВ «Лекском» визначено склад колегії суддів: Ткаченко Н. Г. - головуючий (доповідач), Жуков С. В., Огороднік К. М., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 01.10.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ «Лекском» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі №Б-50/232-09, призначено розгляд справи за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ «Лекском» на 20.01.2021 на 10 год. 15 хв.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2021 розгляд справи за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ «Лекском» відкладено на 03.02.2021 на 09 год. 45 хв.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 24.12.2020 надійшов відзив АТ «ПроКредит Банк» на касаційну скаргу ліквідатора ТОВ «Лекском», у якому АТ «ПроКредит Банк» погоджується із доводами арбітражного керуючого Черкасова С. А. та вважає, що вказана касаційна скарга підлягає задоволенню.
У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 14.01.2020, ТОВ «АСА СІСТЕМС» просить суд касаційну скаргу ліквідатора ТОВ «Лекском» залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки ТОВ «АСА СІСТЕМС» вважає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 22.06.2020 у справі № Б-50/232-09 була постановлена із грубими порушеннями норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов обґрунтованих висновків про її скасування.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора АТ «ПроКредит Банк», обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Господарський суд Харківської області від 21.04.2020 прийняв до розгляду в межах справи № Б-50/232-09 про банкрутство ТОВ «Лекском» в порядку загального позовного провадження позовну заяву ліквідатора ТОВ «Лекском» до відповідачів: ТОВ «Совберг» та державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лужецького Д. Л. про визнання дій незаконними, визнання недійсними та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про реєстрацію права власності, в якій ліквідатор просив суд: 1) визнати дії ТОВ «Совберг» щодо реєстрації 04.03.2020 № запису 35854998 права власності на Аграрно промисловий молочно-товарний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Шпитьківська, 1-км дороги Личанка-Горбовичі, 1, незаконними; 2) визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лужецького Д. Л. від 04.03.2020 № запису 35854998 про реєстрацію права власності на Аграрно промисловий молочно-товарний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Шпитьківська, 1-км дороги Личанка-Горбовичі, 1, за ТОВ «Совберг»; 3) скасувати запис № 35854998 від 04.03.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на Аграрно промисловий молочно-товарний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Шпитьківська, 1-км дороги Личанка-Горбовичі, 1, за ТОВ «Совберг», внесений державним реєстратором Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лужецьким Д. Л.
В обґрунтування позовних вимог ліквідатор ТОВ «Лекском» посилався на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2019, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 05.02.2020, визнано право власності за ТОВ «Лекском» та витребувано з володіння ТОВ «СОВБЕРГ» об'єкти нерухомого майна: - нежитлову будівлю (виробничо-складська будівля) літ. А-1, загальна площа 870,6 кв.м., адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Шпитьки, 1-й км дороги Личанка-Горбовичі, буд. 1-б; - нежитлову будівлю (будівля складу) літ. А-1, загальною площею 1910 кв.м., розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Шпитьки, 1-й км дороги Личанка-Горбовичі, буд. 1-в; - нежитлову будівлю (адміністративна будівля) літ. А-1, загальною площею 374,9 кв.м, адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Шпитьки, 1-й км дороги Личанка-Горбовичі, буд. 1-а; - нежитлову будівлю (будівля складу) літ. А-1 загальною площею 1909,4 кв.м., розташовану за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Шпитьки, 1-й км дороги Личанка-Горбовичі, буд. 1-г, та зобов'язано ТОВ «СОВБЕРГ» передати їх ліквідатору ТОВ «Лекском».
Крім того, ліквідатор зазначав, що після ухвалення постанови Верховного Суду від 05.02.2020 у даній справі, 04.03.2020 за ТОВ «СОВБЕРГ» на підставі висновку щодо технічної можливості об'єднання перелічених вище об'єктів нерухомого майна зареєстровано право власності на Аграрно промисловий молочно-товарний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Шпитьківська, 1-км дороги Личанка-Горбовичі, 1, у зв'язку з чим ліквідатор ТОВ «Лекском» позбавлений можливості повернути у володіння банкрута належне йому нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2020 задоволено заяву ліквідатора ТОВ «Лекском» про забезпечення позову та накладено арешт на належний ТОВ «Совберг» об'єкт нерухомого майна: Аграрно промисловий молочно-товарний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Шпитьківська, 1-км дороги Личанка-Горбовичі, 1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2049781032224).
Разом з тим, у червні 2020 року ліквідатор ТОВ «Лекском» звернувся до суду із заявою про уточнення (збільшення) позовних вимог, у якій зазначив, що після реєстрації за ТОВ «СОВБЕРГ» права власності на об'єкт нерухомого майна зі зміненими характеристиками, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений запис про реєстрацію права власності на вказаний об'єкт за ТОВ «АСА СІСТЕМС». У зв'язку з чим ліквідатор, крім первинно заявлених вимог просив суд:
-визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лужецького Д. Л. від 13.03.2020 № запису 51603102 про реєстрацію права власності на Аграрно-промисловий молочно-товарний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Шпитьки, 1-й км дороги Личанка-Горбовичі, буд. 1 за ТОВ «АСА СІСТЕМС»;
- скасувати внесений державним реєстратором Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лужецьким Д. Л. запис № 35923816 від 11.03.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на Аграрно-промисловий молочно-товарний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Шпитьки, 1-й км дороги Личанка-Горбовичі, буд. 1 за ТОВ «АСА СІСТЕМС».
Крім того, до участі у справі арбітражний керуючий Черкасов С. А. просив залучити третю особу - ТОВ «АСА СІСТЕМС».
В судовому засіданні 16.06.2020 суд першої інстанції постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про прийняття заяви ліквідатора ТОВ «Лекском» про уточнення (збільшення) позовних вимог.
Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2020 до участі у справі залучено ТОВ «АСА СІСТЕМС» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.
Одночасно із заявою про уточнення (збільшення) позовних вимог ліквідатор подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої, із врахуванням заяви про уточнення до заяви про забезпечення позову, просив суд накласти арешт на нерухоме майно - Аграрно промисловий молочно-товарний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Шпитьківська, 1-й км дороги Личанка-Горбовичі, 1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2049781032224).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову арбітражний керуючий Черкасов С. А. вказував, що вжиті раніше заходи забезпечення позову виявились неефективними, оскільки відповідно до Інформаційної довідки №212676069 від 16.06.2020, власником об'єкта нерухомого майна Аграрно промислового молочно-товарного комплексу з реєстраційним номером 2049781032224 на даний час є ТОВ «АСА СІСТЕМС», тоді як арешт накладався на об'єкт нерухомості власником якого є ТОВ «Совберг».
Ліквідатор 16.06.2020 звернувся із заявою до державного реєстратора з метою внесення запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на зазначені вище об'єкти нерухомого майна за банкрутом, однак державним реєстратором 22.06.2020 було відмовлено у державній реєстрації права власності з тих підстав, що ТОВ «Совберг» вже не є власником спірного майна, а право власності зареєстровано на вказаний об'єкт зареєстровано за ТОВ «АСА СІСТЕМС».
Місцевим та апеляційним судами встановлено, що з наданої до заяви ліквідатора Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна вбачається, що станом на 12.03.2020 за № 203814406 щодо спірних об'єктів було зареєстровано право власності за ТОВ «СОВБЕРГ», код 40767456, на підставі висновку щодо технічної можливості об'єднання об'єкта нерухомого майна, серія та номер: 330619, виданий 03.06.2019, видавник: ТОВ БТІ оформлення землі та нерухомості, внесений державним реєстратором Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лужецьким Д. Л.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із наявної реальної можливості наступного відчуження вищезазначеного нерухомого майна, що належало банкруту.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Лекском» про забезпечення позову, апеляційний суд хоч і погодився із висновком місцевого суду про наявність реальної можливості наступного відчуження спірного майна, однак зважаючи на те, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду про задоволення позовних вимог позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий суд забезпечив неіснуючі вимоги, оскільки предметом позову у даній справі є витребування нерухомого майна із незаконного володіння ТОВ «Совберг», натомість вимоги про витребування майна із володіння ТОВ «АСА СІСТЕМС», який наразі є власником цього майна, позивачем не заявлялося.
Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За змістом ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Як вбачається із матеріалів справи предметом позовних вимог ліквідатора у даній справі поряд з вимогою про витребування нерухомого майна із володіння ТОВ «СОВБЕРГ», є вимоги про визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора щодо реєстрації права власності на належне банкруту нерухоме майно за іншими особами: відповідачем ТОВ «СОВБЕРГ» та третьою особою ТОВ «АСА СІСТЕМС».
При цьому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність реальної можливості наступного відчуження нерухомого майна: Аграрно-промислового молочно-товарного комплексу з огляду на встановлені обставини неодноразової перереєстрації права власності на це нерухоме майно, в тому числі після ухвалення постанови Верховного Суду від 05.02.2020 у даній справі, відповідно до якої було залишено без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.09.2019 у справі № Б-50/232-09 про визнання за ТОВ «Лекском» права власності на зазначене вище нерухоме майно.
Таким чином, якщо до закінчення розгляду даної справи майно, яке вибуло із володіння банкрута буде відчужено, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ТОВ «Лекском».
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність визначених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: Аграрно промисловий молочно-товарний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, сільська рада Шпитьківська, 1-км дороги Личанка-Горбовичі, 1.
Водночас суд апеляційної інстанції, розглядаючи заяву ліквідатора ТОВ «Лекском» про забезпечення позову, помилково виходив тільки із позовної вимоги про витребування нерухомого майна із володіння ТОВ «Совберг», не врахувавши при цьому, що позовними вимогами ліквідатора також є визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора щодо реєстрації права власності на належне банкруту нерухоме майно за іншими особами, забезпечити які і просив ліквідатор, звертаючись до суду із відповідною заявою.
При цьому, слід враховувати, що судом першої інстанції ТОВ «АСА СІСТЕМС» залучене до участі у цій справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позов ліквідатора ТОВ «Лекском» до відповідачів: ТОВ «Совберг» та державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лужецького Д. Л. про визнання дій незаконними, визнання недійсними та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про реєстрацію права власності; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: АТ «ПроКредит Банк», та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ТОВ «АСА СІСТЕМС», перебуває на стадії підготовчого провадження.
Відповідно до ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
А відтак, суд першої інстанції не позбавлений права на стадії підготовчого провадження вирішити зазначені вище питання, в тому числі і щодо заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача у справі.
Враховуючи викладене, відповідно до ч. 1 ст. 312 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 підлягає скасуванню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 22.06.2020 у справі № Б-50/232-09 - залишенню в силі як така, що прийнята судом відповідно до фактичних обставин та вимог процесуального права.
Оскільки предметом касаційного перегляду були судові рішення першої та апеляційної інстанцій про забезпечення позову, розгляд справи по суті не завершено то розподіл судових витрат Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-
Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекском" Черкасова Станіслава Андрійовича - задовольнити.
Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі №Б-50/232-09 - скасувати.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.06.2020 у справі № Б-50/232-09 - залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя- Ткаченко Н. Г.
Судді- Жуков С. В.
Огороднік К. М.