10 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 924/785/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
перевіривши касаційну скаргу ліквідатора ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого Єрохіна О.П. та додані до неї матеріали
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020
та рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2020
у справі №924/785/19
за позовом ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" в особі ліквідатора Єрохіна О.П.
до відповідачів: 1) ТОВ "Твін Експерт"; 3) Державного підприємства "Сетам" в особі Хмельницької філії ДП "Сетам"; 3) Гуменецької сільської ради Кам'янець-Подільського району
про скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44582656 від 13.12.2018, прийняте державним реєстратором Чайковською Іриною Сергіївною;
про скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46894902 від 16.05.2019, прийняте державним реєстратором Сипневич Володимиром Васильовичем;
про скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47008772 від 23.05.2019, прийняте державним реєстратором Сипневич Володимиром Васильовичем,-
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ліквідатора ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого Єрохіна О.П. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2020 у справі №924/785/19.
Перевіривши касаційну скаргу ліквідатора ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого Єрохіна О.П. та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 2, 3 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч.2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу).
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч.2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Доводи касаційної скарги ліквідатора ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого Єрохіна О.П. фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі а саме, неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Скаржник чітко не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України, не визначив який саме висновок та щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду, не враховано судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, або ж не зазначив норму права, єдину практику застосування якої необхідно врахувати/сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та не обґрунтував, в чому полягає непогодження із ним, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень та виконанням вимог процесуального закону.
Відтак, перевіряючи доводи касаційної скарги, ліквідатора ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого Єрохіна О.П встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Звертаючись у грудні 2020 року до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2020 у справі №924/785/19, яке прийняте по суті спору з трьома вимогами немайнового характеру, ліквідатору ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" арбітражному керуючому Єрохіну О.П. належало сплатити судовий збір в розмірі 11 526 грн. (1 921 * 3 * 200%).
До касаційної скарги ліквідатором ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" арбітражним керуючим Єрохіним О.П. не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, яке обгрунтоване тим, що ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік та зазначає, що товариство визнано банкрутом та є неплатоспроможним і за час проведення ліквідаційної процедури жодної виробничої діяльності ним не здійснювалось, реалізація майна боржника не проводилась.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Статтею 30 КУзПБ" врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 30 КУзПБ витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Згідно з ч.5 ст. 30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Відтак, перебування боржника в процедурі банкрутства не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відтак, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги з підстав викладених в клопотанні поданому заявником касаційної скарги.
Таким чином, з урахуванням вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ліквідатора ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого Єрохіна О.П. про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2020 у справі №924/785/19.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, касаційна скарга ліквідатора ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого Єрохіна О.П. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.09.2019 у справі № 924/785/19 підлягає залишенню без руху, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме подати суду заяву із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав) та надати суду належні докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 11 526, 00 грн за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві / Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код банку отримувача (МФО): 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку: 207.
Вимоги до платіжного документу встановлює Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Згідно з пунктом 3.7. цієї Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого ч. 2 ст.174 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст.292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Відмовити ліквідатору ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" арбітражному керуючому Єрохіну О.П. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2020 у справі №924/785/19.
2. Касаційну скаргу ліквідатора ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого Єрохіна О.П. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.09.2019 у справі №924/785/19 залишити без руху.
3. Надати ліквідатору ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" арбітражному керуючому Єрохіну О.П. строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме, подати до суду: 1) заяву із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав); 2) оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 11 526, 00 грн.
4. Роз'яснити ліквідатору ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" арбітражному керуючому Єрохіну О.П., що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.
Судді Жуков С.В.
Огороднік К.М.