16 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 917/692/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Енергія"- не з'явився,
відповідача - Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Максименко А.П. (в порядку самопредставництва),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 (головуючий суддя: Мартюхіна Н.О., судді: Геза Т.Д., Лакіза В.В.), ухвалену за наслідками перегляду ухвали господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 (суддя Пушко І.І.) про залишення позову без розгляду у справі
у справі № 917/692/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Енергія" (далі - Товариство)
до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - територіальне відділення АМК),
про визнання недійсним та скасування рішення.
Короткий зміст позовних вимог
Товариство звернулося до господарського суду Полтавської з позовом до територіального відділення АМК про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.02.2020 № 66/12-р/к.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Господарський суд Полтавської області ухвалою від 19.08.2020 прийняв позовну заяву Товариства до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив підготовче засідання у справі на 17.09.2020 о 10:00 год; вирішив викликати учасників справи у підготовче засідання та визнати їх явку обов'язковою.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 у справі № 917/692/20 позов Товариства до територіального відділення АМК залишено без розгляду на підставі частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Судове рішення мотивоване тим, що позивач не з'явився у судове засідання та не повідомив суд про причини своєї неявки, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.
Судове рішення також обґрунтоване посиланням на правові висновки Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
Східним апеляційним господарським судом постановою від 25.11.2020 апеляційну скаргу Товариства на ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 у справі № 917/692/20 задоволено. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 у справі № 917/692/20 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до господарського суду Полтавської області.
Постанову суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті, проте судом першої інстанції не зазначено, у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог через неявку представника позивача, а також не мотивовано неможливості або наявності перешкод для розгляду спору за наявними матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Територіальне відділення АМК звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 повністю та залишити в силі ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.09.2020.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи процесуального права, а саме: частину четверту статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, про те, що суд наділений правом залишення позову без розгляду у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, явка в судове засідання була визнана обов'язковою, проте Товариство у судове засідання не з'явилось, не повідомило суд про причини такої неявки та не подало заяву про розгляд справи за його відсутності, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Товариством не було надано доказів на підтвердження обставин, внаслідок яких представник позивача не міг з'явитись у судове засідання, а дії Товариства, на думку скаржника, спрямовані на затягування розгляду справи.
Доводи Товариства
Від Товариства відзив на касаційну скаргу не надходив.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням статті 300 ГПК України , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою було скасовано ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 про залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача у судове засідання та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, явка в судове засідання позивача була визнана обов'язковою (пункт 4 ухвали від 19.08.2020), однак позивач в особі його уповноваженого представника у судове засідання, призначене на 17.09.2020 о 10-00 год., не з'явився. При цьому позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Водночас Суд зауважує, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ухвала господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки судом не було обґрунтовано неможливості розгляду спору по суті за наявними матеріалами справи та яким чином неявка представника позивача в судове засідання перешкоджала вирішенню спору по суті. Аналогічних правових висновків дійшла об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19
ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас, у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами статей 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи.
Водночас залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції не порушив прав позивача на судовий захист, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина четверта статті 226 ГПК України).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Отже, суд апеляційної інстанції припустився порушення норм процесуального права, а саме статті 202 та 226 ГПК України, що згідно із статтею 312 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Водночас скасування ухвали місцевого господарського суду з даної справи судом апеляційної інстанції здійснено за відсутності підстав для цього, передбачених статтею 277 ГПК України, що свідчить про порушення апеляційною інстанцією й зазначеної норми процесуального права. Натомість ухвала суду першої інстанції від 17.09.2020 є обґрунтованою і такою, що відповідає засаді верховенства права, закріпленій у статтях 2, 11 ГПК України, тому зазначену ухвалу відповідно до статті 312 ГПК слід залишити в силі, задовольнивши, таким чином, касаційну скаргу.
Згідно зі статтею 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Приписами статті 312 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Судові витрати
Відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102 грн (за приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з Товариства на користь територіального відділення АМК.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 312, 315 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 зі справи № 917/692/20 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.09.2020 зі справи № 917/692/20 залишити в силі.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Енергія" на користь Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Булгакова
Судді Б. Львов
В. Селіваненко