18 лютого 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/2179/20
Суддя Гурин Микола Олександрович, розглянувши заяву
товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат"
про винесення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат"
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатаукціон"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Есперанса-Плюс"
3. Арбітражного керуючого Шевчука Тараса Ігоровича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Троянська Марія Миколаївна
про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - не з'явився;
від відповідача 3 - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.02.2021 року у даній справі позов задоволено частково, яким: визнано недійсним результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" проведеного 18.08.2016 року; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 09.09.2016 року за результатами другого повторного аукціону з продажу майна боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" проведеного 18.08.2016 року; визнано недійсним Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні серія та номер 1372 виданий 10.10.2016 року приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Троянською Марією Миколаївною; стягнуто з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" по 2102,00 грн судового збору.
В позовній заяві позивач зазначив, що частина доказів, які підтверджують розмір судових витрат будуть подані після здійснення останнього платежу оскільки умовами договору № 3107 від 31.07.2020 року про надання правової допомоги передбачено здійснення оплати послуг адвоката в процесі розгляду справи.
Крім того, представником позивача неодноразово у судових засіданнях в усному порядку заявлялось про неможливість подання доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, до закінчення судових дебатів.
08.02.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з заявою про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09.02.2021 розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення суду призначено у судовому засіданні на 18.02.2021 року.
18.02.2021 року Господарським судом Чернівецької області отримано від представника відповідача 2 письмові заперечення на заяву про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат у даній справі, в яких останній зазначає: умови договору № 3107 від 31.07.2020 року про надання правової допомоги не співпадають з послугами описаними в додатку № 1 від 08.02.2021 року; додаток № 1 від 08.02.2021 року до договору № 3107 від 31.07.2020 року є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом, оскільки підписаний тільки зі сторони адвокатського об'єднання, що суперечить п. 8.5 договору № 3107 від 31.07.2020 року; не подано суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Сторони у судове засідання не з'явились.
Розглянувши заяву позивача про відшкодування судових витрат, в сукупності з матеріалами справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та проведенням експертизи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини першої статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Зі змісту частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд відзначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У матеріалах справи знаходиться договір № 3107 від 31.07.2020 року про надання юридичної (правничої) допомоги, укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням "Пашніна та партнери" (далі - Договір).
В пункті 4.1. договору сторони визначили, що вартість послуг за представництво інтересів замовника по справі, яка зазначена у пункті 2.1 даного Договору (виконавець бере на себе надання наступної правової допомоги: представництво інтересів Замовника в Господарському суді Чернівецької області по поверненню майна Замовника, скасування результатів аукціону), складає 13000,00 грн.
Згідно пункту 4.2. договору оплата послуг буде здійснена Замовником за графіком: - протягом 3 (трьох) календарних днів, після виставлення рахунку-фактури - 3000,00 грн; - протягом 3 (трьох) календарних днів після відкриття провадження по справі - 3000,00 грн; - протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення підготовчого засідання - 3000,00 грн; - протягом 3 (трьох) календарних днів після першого засідання розгляду справи по суті - 4000,00 грн.
Детальний опис виконаних робіт та їх вартість долучені представником позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу (вх. № 468).
В підтвердження наданих послуг до заяви (вх. № 468) долучені меморіальні ордери № @2PL892097 від 08.02.2021 року на суму 4000,00 грн, № @2PL053401 від 03.12.2020 року на суму 6000,00 грн, № @2PL466091 від 04.08.2020 року на суму 3000,00 грн.
Оцінивши надані представником позивача докази суд встановив, що відображена в описі інформація про характер виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам і інформації, які містяться у матеріалах справи, а саме: аналіз судової практики та підготовка вищезазначених документів вимагають значного обсягу юридичної і технічної роботи, ураховуючи те, що обсяг матеріалів справи 926/1307-б/15 становить більше 10 томів; матеріали справи міститься складені адвокатом перелічені в описі заяви, скарги, процесуальні та інші документи по справі правового характеру; адвокат Пашніна А.В. брала участь у семи судових засіданнях під час розгляду справи.
Щодо тверджень відповідача 2 зазначених у запереченнях щодо заяви про ухвалення додатково рішення суд зазначає, наступне: попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат зазначений позивачем у позовній заяві (том 1, а.с. 10); додаток № 1 «опис і вартість правової допомоги (робіт/послуг)» є фактично деталізацією наданих адвокатом послуг визначених у пункті 2.1.договору № 3107 від 31.07.2020 року та розцінюється судом, як доказ наданий в порядку частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, який носить інформаційний характер та не потребує двостороннього підписання.
Дослідивши матеріали заяви про розподіл судових витрат, заперечення відповідача 2 та матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат у даній справі у зв'язку з наступним.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.02.2021 року у даній справі позов задоволено частково.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При визначенні суми відшкодування суд виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Згідно частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, витрати на правову допомогу підлягають задоволенню пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 7800,00 грн, покладаються на відповідачів порівну, враховуючи, що позивачем дотримано вимоги частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а відповідачем 2 не доведено протилежне.
Суд переконаний, що розмір судових витрат в сумі 7800,00 грн є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим на виконання відповідних робіт, значенням справи для сторони та підтверджується відповідними доказами.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" про ухвалення додаткового рішення суду задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатаукціон" (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. В'ячеслава Чорновола, 1, код ЄДРПОУ 31046354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лісова, 1А, код ЄДРПОУ 32898324) 2600,00 грн витрат на правову допомогу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Есперанса-Плюс" (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 246А, код ЄДРПОУ 40739654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лісова, 1А, код ЄДРПОУ 32898324) 2600,00 грн витрат на правову допомогу.
4. Стягнути з Арбітражного керуючого Шевчука Тараса Ігоровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лісова, 1А, код ЄДРПОУ 32898324) 2600,00 грн витрат на правову допомогу.
5. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 19.02.2021 року.
Суддя М.О. Гурин