"09" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2970/20
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Гут С.Ф.
При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.
За участю представників сторін:
Від позивача - Шестакова Ю.Д., довіреність № 446538, дата видачі : 11.01.21;
Від відповідача - не з'явився;
розглянувши справу №916/2970/20 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба народів" до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України" про стягнення 1 120 130,24грн., -
16.10.2020 року позивач - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба народів" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 3074/20) до відповідача - Державного підприємства "Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України" про стягнення 1 120 130,24грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 року, за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2970/20 за правилами загального позовного провадження, із призначенням підготовчого засідання на "17" листопада 2020 р. о 10:15 год.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2020р. було відкладено підготовче засідання до 08.12.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.12.2020р. було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 12.01.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.01.2021р. було закрито підготовче провадження у справі № 916/2970/20 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "18" січня 2021 р. о 11:30 год.
18.01.2021 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 09.02.2021 року.
Представник відповідача в судові засідання по справі не з'явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі, крім того відповідач, був обізнаний про розгляд вказаної справи.
У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
В ході розгляду даної справи господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Однак від відповідача 20.11.2020 року до суду надійшла заява про визнання позовних вимог.
09.02.2021р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд встановив:
Між Державним підприємством «Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академій аграрних наук України» та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Дружба народів» було укладено договір підряду Б/Н - від 11 вересня 2018 року.
Згідно п.1.1 даного договору Підрядник виконує за замовленням Замовника допоміжні роботи з обробки землі, а також надає допоміжні та додаткові послуги, щодо вирощування сільськогосподарських культур, а Замовник приймає та сплачує відповідно до даного договору проведені Підрядником роботи.
Пункт 11. 1.2 зазначає, що сторони за цим договором домовились, окрім іншого, виконувати наступний комплекс дій, а саме: надання послуг щодо зберігання зібраного врожаю у спеціально обладнаних приміщеннях: наданні допоміжних і додаткових послуг і виконання робіт з обробки землі; розроблення і впровадження нових методів надання вищезазначених послуг та виконання робіт з використанням навичок та вмінь, передових технічних схем, ноу-хау, сільськогосподарського обладнання з дотриманням відповідних міжнародних стандартів шляхом інвестування у розвиток і модернізацію техніки і обладнання.
Згідно пункту 2.1 договору Роботи - комплекс дій, передбачених технологією вирощування Продукції, які полягають у передпосівній обробці га підготовці ґрунту (з урахуванням типу ґрунту, рельєфу, ступеня і особливості зволоження та забур'янення площі (поля), удобрені, (розрахованому на запланований вражай), застосуванні регуляторів росту, сівбі, догляді за посівами ( в тому числі обробці посівів від хвороб та шкідників), збиранні вражаю (в тому числі обмолочування, навантажуванні і транспортуванні).
Пункт 3.1. зазначає, що робота, виконана відповідно до п. 1.1. цього договору, підлягає оплаті за ціною, встановленою домовленістю між «Замовником» та «Підрядником» та підтверджується актом виконаних робіт.
Згідно пункту. 3.2 договору підряду «Замовник» зобов'язується сплатити «Підряднику» плату за виконані роботи протягом десяти банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт шляхом перерахування коштів на банківський рахунок «Підрядника», вказаний в реквізитах договору, на підставі рахунку - фактури.
Вказаний вище договір підряду, за умови пролонгації діє до 11.09.2020 року. Протягом часу дії договору Підрядник надав послуг Замовнику згідно актів виконаних робіт, на загальну суму 1170 366,98 грн. (один мільйон сто сімдесят тисяч триста шістдесят шість гривень, дев'яносто вісім копійок), з яких Замовником сплачено лише 500 тис. грн. (п'ятсот тисяч гривень). Тобто, сума основної заборгованості Замовника перед Підрядником складає 670366, 98 грн. (шістсот сімдесят тисяч гриста шістдесят шість гривень, дев'яносто вісім копійок).
Згідно пункту 5.1 за порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі неотриманий прибуток, в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Оплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання зобов'язань за цим Договором.
Сторона Замовника не виконав свої зобов'язання у зв'язку із чим станом на 12.10.2020 року сума основного боргу за договором підряду Б/Н від 11.09,2018 р. склала - 670366,98,00 грн. Крім того; подвійна ставка НБУ склала 350 4574,09 грн. 3% річних - 40286,14, індексація - 58 903,03 грн.
З наведених підстав, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба народів" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України" про стягнення 1 120 130,24грн.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, заморите зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).
Як встановлено ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома - сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством «Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академій аграрних наук України» та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Дружба народів» було укладено договір підряду Б/Н - від 11 вересня 2018 року.
Згідно п.1.1 даного договору Підрядник виконує за замовленням Замовника допоміжні роботи з обробки землі, а також надає допоміжні та додаткові послуги, щодо вирощування сільськогосподарських культур, а Замовник приймає та сплачує відповідно до даного договору проведені Підрядником роботи.
Пункт 11. 1.2 зазначає, що сторони за цим договором домовились, окрім іншого, виконувати наступний комплекс дій, а саме: надання послуг щодо зберігання зібраного врожаю у спеціально обладнаних приміщеннях: наданні допоміжних і додаткових послуг і виконання робіт з обробки землі; розроблення і впровадження нових методів надання вищезазначених послуг та виконання робіт з використанням навичок та вмінь, передових технічних схем, ноу-хау, сільськогосподарського обладнання з дотриманням відповідних міжнародних стандартів шляхом інвестування у розвиток і модернізацію техніки і обладнання.
Згідно пункту 2.1 договору Роботи - комплекс дій, передбачених технологією вирощування Продукції, які полягають у передпосівній обробці га підготовці ґрунту (з урахуванням типу ґрунту, рельєфу, ступеня і особливості зволоження та забур'янення площі (поля), удобрені, (розрахованому на запланований вражай), застосуванні регуляторів росту, сівбі, догляді за посівами ( в тому числі обробці посівів від хвороб та шкідників), збиранні вражаю (в тому числі обмолочування, навантажуванні і транспортуванні).
Пункт 3.1. зазначає, що робота, виконана відповідно до п. 1.1. цього договору, підлягає оплаті за ціною, встановленою домовленістю між «Замовником» та «Підрядником» та підтверджується актом виконаних робіт.
Згідно пункту. 3.2 договору підряду «Замовник» зобов'язується сплатити «Підряднику» плату за виконані роботи протягом десяти банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт шляхом перерахування коштів на банківський рахунок «Підрядника», вказаний в реквізитах договору, на підставі рахунку - фактури.
Вказаний вище договір підряду, за умови пролонгації діє до 11.09.2020 року. Протягом часу дії договору Підрядник надав послуг Замовнику згідно актів виконаних робіт, на загальну суму 1170 366,98 грн. (один мільйон сто сімдесят тисяч триста шістдесят шість гривень, дев'яносто вісім копійок), з яких Замовником сплачено лише 500 тис. грн. (п'ятсот тисяч гривень). Тобто, сума основної заборгованості Замовника перед Підрядником складає 670366, 98 грн. (шістсот сімдесят тисяч гриста шістдесят шість гривень, дев'яносто вісім копійок).
Згідно пункту 5.1 за порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі неотриманий прибуток, в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Оплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання зобов'язань за цим Договором.
Сторона Замовника не виконав свої зобов'язання у зв'язку із чим станом на 12.10.2020 року сума основного боргу за договором підряду Б/Н від 11.09,2018 р. склала - 670366,98,00 грн. Крім того; подвійна ставка НБУ склала 350 4574,09 грн. 3% річних - 40286,14, індексація - 58 903,03 грн.
Також суд зазначає, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі відповідно заяви від 20.11.2020 року.
За таких обставин, господарський суд вважає правомірною вимогу позивача щодо зобов'язання відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України" про стягнення 1 120 130,24грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача Державне підприємство "Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України".
Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба народів" до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України" про стягнення 1 120 130,24грн. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академій аграрних наук України (вул. Маяцька дорога,24, Хлібодарське, Біляївський район, Одеська область, 67667, ЄДРПОУ 00724896) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба народів» (с.Нестоїта, Подільський район, Одеська область, 66332, код ЄДРПОУ 03766990) суму заборгованості за договором підряду Б/Н від 11.09.2018 року, 1 120 130,24 грн.( один мільйон сто двадцять тисяч сто тридцять гривень двадцять чотири копійки.) з яких сума заборгованості - 670336 (шістсот тисяч триста тридцять шість гривень,98 копійок) подвійну ставка НБУ - 350 574 (триста п'ятдесят тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривень 09 коп.) 3% річних - 40286 (сорок тисяч двісті вісімдесят шість) 14 коп., індексація - 58903 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот три гривні) 03 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 801 (шістнадцять тисяч вісімсот одну гривні 96 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України
Повний текст складено 19 лютого 2021 р.
Суддя С.Ф. Гут