"08" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1513/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
при розгляді справи за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601)
до відповідача: Комунального підприємства “Білгород-Дністровськтеплоенерго” (вул. Перемоги, буд.2, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700)
про стягнення 699425,83 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Піун С.П.;
від відповідача: Волканов М.М.; Ладан Є.О.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства “Білгород-Дністровськтеплоенерго”, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 699425,83 грн, з яких: 461431,21 грн пені, 111563,88 грн 3% річних та 126430,74 грн інфляційних втрат.
Позиції учасників справи
Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 01.11.2018 №7014/18-ТЕ-23 та додаткових угод до нього в частині своєчасної сплати за фактично отриманий від позивача природний газ.
23.06.2020 до канцелярії суду від відповідача за вх. № 16255/20 надійшов відзив на позов (а.с.77-82, т.1), згідно з яким відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що: розрахунки між сторонами за договором постачання природного газу проводилися в порядку та на умовах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217, нормативів перерахування коштів, прийнятих на підставі постанов НКРЕКП та з дотриманням умов п/п 1 п.6.3. договору, що підтверджується довідкою по операціях, наданою позивачем; оплата поставленого природного газу здійснювалась на підставі укладеного між сторонами договору в порядку та на умовах, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 та від 04.03.2020 №256, у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків, оскільки державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.
13.07.2020 від позивача до суду за вх. № 18151/20 надійшла відповідь на відзив (а.с.91-105, т.1), в якій останній наголосив на безпідставності тверджень відповідача, зважаючи, що при укладенні договору (п.6.1) сторонами погоджено обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі розрахуватись за поставлений природний газ в будь-якому випадку, навіть якщо на поточний рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання надходить недостатньо коштів для здійснення оплати.
18.09.2020 від відповідача до канцелярії суду за вх. № 24763/20 надійшла заява (а.с.158-161, т.1), в якій відповідач просив суд зупинити провадження у цій справі до перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах по справі №903/918/19.
19.11.2020 від позивача до суду за вх. № 31046/20 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (а.с.176-177, т.1).
18.12.2020 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження у цій справі та призначення справи до розгляду по суті (а.с.182-188, т.1).
21.12.2020 від позивача до суду за вх. № 34026/20 надійшли письмові пояснення (а.с.1-7, т.2), в яких позивач, зокрема, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 по справі №903/918/19, наголосив на безпідставності викладених відповідачем заперечень у відзиві та ще раз зазначив, що умови договору не обмежують можливість відповідача сплачувати заборгованість за поставлений природний газ власними коштами, у разі недостатності коштів на рахунку зі спеціальним режимом використання.
11.01.2021 відповідачем у судовому засіданні було подано суду клопотання (а.с.31-33, т.2), згідно з яким відповідач просить суд зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір пені на 90%, обґрунтовуючи це клопотання тим, що: на відповідача покладено обов'язок здійснення безперебійного постачання теплової енергії споживачам протягом опалювального сезону, натомість, враховуючи низьку платоспроможність населення, відсутність коштів на рахунку відповідача призведе до неможливості здійснення своєчасного ліквідування аварійних ситуацій, проведення поточних ремонтів теплових мереж тощо; основний борг відповідачем погашений в повному обсязі; розмір заявленої до стягнення суми пені є неспівмірним із розміром завданих йому збитків в результаті порушення строків виконання відповідачем; позивачем не надано доказів понесення збитків внаслідок прострочення виконання зобов'язання відповідачем.
Під час розгляду справи у судових засіданнях представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив суд їх задовольнити. Представники відповідача щодо обставини несвоєчасної сплати коштів за поставлений позивачем у спірний період природний газ не заперечили, натомість просили суд зменшити розмір пені, враховуючи фінансовий стан відповідача та викладені у клопотанні пояснення.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2020 позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "02" липня 2019 о 16год. 00хв.
02.07.2020 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву в судовому засіданні до "20" липня 2020 о 11год. 30хв.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.07.2020 було призначено справу №916/1513/20 до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та замінено засідання для розгляду справи по суті, яке призначене на “20” липня 2020 об 11год.30хв., підготовчим засіданням. Крім цього, у судовому засіданні 20.07.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання на "07" вересня 2020 о 10год. 00хв.
07.09.2020 року суд протокольно продовжив підготовче провадження у справі на 30 днів та протокольно відклав підготовче засідання на 28.09.2020 о 10год.00хв.
Ухвалою суду від 28.09.2020 провадження у справі №916/1513/20 було зупинено до закінчення розгляду у касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №903/918/19.
Ухвалою суду від 30.11.2020 провадження у справі №916/1513/20 було поновлено з 21.12.2020 та призначено підготовче засідання на "21" грудня 2020 о 11:45.
У судовому засіданні 21.12.2020 судом було протокольно закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.01.2021 о 17:00.
11.01.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 28.01.2021 о 15:00.
28.01.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 08.02.2021 о 12:00.
Під час розгляду справи про оголошені судом протокольні ухвали про відкладення/перерви в засіданнях суду представників сторін було повідомлено у разі їх явки в засідання - безпосередньо у засіданнях, а неявки - шляхом направлення на їх адреси відповідних ухвал в порядку ст. 120 ГПК України.
Крім цього, ухвалами суду від 14.07.2020, 01.09.2020, 08.09.2020, 11.02.2020, 22.01.2021 та від 28.01.2021 судом було задоволено заяви представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про участь у судових засіданнях при розгляді цієї справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
У судовому засіданні 08.02.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
01.11.2018 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним підприємством «Білгород-Дністровськтеплоенерго» (споживач) було укладено договір постачання природного газу №7014/18-ТЕ-23 (а.с.11-20, т.1; далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що постачальник передає споживачу з 01.11.2018 по 30.11.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 904,00 тис. куб. метрів.
Відповідно до п.3.4. договору постачальник застосовує процедуру подання номінацій та реномінацій відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Номінація надається в обсязі, необхідному споживачу за цим договором за умови використання споживачем вимог п. 11 Положення. При цьому сторони домовились, що при визначенні рівня розрахунків споживача за
використаний природний газ суми нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 №256, враховуються виключно за умови надання споживачем постачальнику оригіналу Акту звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги та житлові субсидії, між виробником теплової енергії та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, станом на перше число місяця, що передує місяцю постачання природного газу.
Згідно з п.п.3.7., 3.8. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу. Виключно споживач несе відповідальність за достовірність розподілу обсягів газу, зазначених ним в довідці, та обсягів газу, зазначених в акті приймання-передачі природного газу.
За умовами п. 3.10. договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за період постачання означає повне виконання постачальником своїх зобов'язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному періоді.
Згідно з п.п. 5.1., 5.2. договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб.м. газу з 01.11.2018 становить 6235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн.
Відповідно до п. 6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу. Сторони погодили, що з урахуванням п.11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.
В п/п 2 п. 6.3. договору сторони погодили, що в будь-якому випадку, споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу.
Відповідно до п/п 6 п. 7.2. договору споживач зобов'язується своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Згідно з п. 8.2. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.
Умовами п.8.3. договору сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання
державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 № 256, не звільняє споживача від обов'язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.
Відповідно до п. 12.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.11.2018 по 30.11.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
03.12.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору (а.с.21-30, т.1), якою укладений між сторонами договір постачання природного газу від 01.11.2018 №7014/18-ТЕ-23 було викладено в новій редакції.
Згідно з п. 1.1. нової редакції договору постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що постачальник передає споживачу в період з 01.11.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 5469,00 тис. куб. метрів.
Згідно з п.п.3.8., 3.8.1. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених в п. 1.2. цього договору.
За умовами п. 3.11. договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.
Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб.м. газу становить 6235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн.
Відповідно до п. 5.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу. Сторони погодили, що з урахуванням п.10.3 цього договору підписання будь-яких договорів (або інших документів) про організацію взаєморозрахунків з різниці в тарифах відповідно до механізму, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України (до 01.01.2019 - відповідно до постанови КМУ від 14.02.2018 №110), а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.
У п/п 2 п.5.3. договору сторони погодили, що в будь-якому випадку споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватись за поставлений природний газ відповідно до п.5.1. договору.
Відповідно до п/п 6 п. 6.2. договору споживач зобов'язується прийняти газ в кількості, зазначеній в п.2.1. даного договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Згідно з п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.
Умовами п.7.3. договору сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.3. цього договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання
державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 № 256, не звільняє споживача від обов'язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.
Відповідно до п. 11.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Сторонами погоджено, що вищевказана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання і діє з 01.12.2018.
18.12.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору (а.с.31, т.1), якою сторони виклали в новій редакції умови договору в частині кількості та фізико-хімічних показників природного газу.
15.03.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору (а.с.32, т.1), якою сторони погодили: пункти 2.3, 3.2.2., 3.4.2., 3.8.2., абз.2); підп. 3.9.2. п.3.9., 3.13, 5.7., абзац п'ятий підп. 5), п.6.2., підп. 8), п.6.2., підп.4), п.6.3, абзац третій підп. 2, п. 6.4. цього договору застосовуються сторонами з 01.03.2019; пункти 3.2.1., 3.4.1., 3.8.1., абз.1, підп. 3.9.2. п.3.9., абзац четвертий підп. 5), п.6.2., абзац другий підп. 2 п.6.4. цього договору з 01.03.2019 втрачають чинність.
20.03.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до договору (а.с.33, т.1), якою сторони виклали в новій редакції умови договору в частині кількості та фізико-хімічних показників природного газу.
Додатковою угодою №5 від 29.03.2019 до договору (а.с.34, т.1) сторони погодили, що по тексту слова, зокрема, «Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» замінити на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Між сторонами у спірних відносинах не укладались інші додаткові угоди або спільні протокольні рішення про організацією взаєморозрахунків, якими передбачались зміна порядку та строків проведення розрахунків за договором.
На підставі вищевказаного договору постачання природного газу у період листопад 2018 - березень 2019 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 38019727,73 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу: від 30.11.2018 на суму 6005656,63 грн; від 31.12.2018 на суму 9044547,40 грн; від 31.01.2019 на суму 9491311,70 грн; від 28.02.2019 на суму 7183517,03 грн; від 31.03.2019 на суму 6294694,97 грн (а.с.44-48, т.1). Факт передачі природного газу у зазначений період на вказану суму не заперечується відповідачем.
В підтвердження проведення відповідачем оплати за поставлений позивачем за період з листопада 2018 року по березень 2019 року природний газ, позивач надав суду виписку по операціях по підприємству КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» з 01.11.2018 по 29.02.2020 (а.с.50-56, т.1). У виписці містяться відомості щодо вартості поставленого позивачем природного газу у спірний період відповідно до вищевказаних актів приймання-передачі, відомості щодо дат та сум оплат вартості поставленого природного газу та в графі «коментарі» зазначені, зокрема, відомості щодо коштів, які зараховані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2020 №256.
Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач за фактично отриманий природний газ розрахувався в повному обсязі, водночас, з порушенням строків, визначених умовами вищевказаного договору. Вказане підтверджується вищевказаними доказами, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості отриманого природного газу позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 461431,21 грн пені, 111563,88 грн 3% річних та 126430,74 грн інфляційних втрат.
Розрахунок спірних сум здійснений позивачем за зобов'язаннями по кожному акту окремо, з врахуванням п. 8.2. договору та п.7.2. договору, в редакції додаткової угоди №1 до договору від 03.12.2018, в тому числі не здійснено нарахування пені на суми оплат, проведених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256. Так, позивачем було здійснено розрахунки в межах спірного періоду наступним чином:
- за зобов'язаннями листопада 2018: пеня та 3% річних за період з 27.12.2018 по 21.01.2019;
- за зобов'язаннями грудня 2018: пеня та 3% за період з 26.01.2019 по 13.03.2019; інфляційні нарахування здійснені за лютий 2019;
- за зобов'язаннями січня 2019: пеня за період з 26.02.2019 по 23.04.2019; 3% річних за період з 26.02.2019 по 24.04.2019; інфляційні нарахування здійснені за березень 2019;
- за зобов'язаннями лютого 2019: пеня та 3% річних за період з 26.03.2019 по 18.06.2019; інфляційні нарахування за період квітень 2019 - травень 2019;
- за зобов'язаннями березня 2019: пеня та 3% річних за період з 26.04.2019 по 02.09.2019; інфляційні нарахування за період травень 2019 - серпень 2019.
Відповідач обставину несвоєчасної сплати коштів за поставлений позивачем природний газ у спірний період не спростовує, щодо вірності розрахунків позивача заперечень не подав, натомість просить суд зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір пені на 90%, з підстав, що наведені у поданому до суду клопотанні, надавши до матеріалів справи звіт про фінансові результати КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго» за 2019 рік (а.с.33, т.2), з якого вбачається чистий фінансовий результат підприємства: прибуток - відсутній; збиток - 4130.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позиція суду
Судом встановлена обставина невчасного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем у спірний період з листопада 2018 по березень 2019 природного газу. У зв'язку із тим, що ця бездіяльність відповідача суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно заявлені до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та індекс інфляції.
Розрахунки заявлених позивачем пені, 3% річних та індексу інфляції, які долучені позивачем до позовної заяви (а.с.35-43, т.1), судом перевірені, встановлено їх вірність, відповідність нормам законодавства України, при цьому судом встановлено, що розрахунок сум пені здійснено з врахуванням п. 8.2. договору та п.7.2. договору, в редакції додаткової угоди №1 до договору від 03.12.2018, зокрема не здійснено нарахування пені на суми оплат, проведених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.
Крім цього, під час розгляду справи з пояснень сторін судом встановлено, що між сторонами у спірних відносинах не укладались інші додаткові угоди, ніж наявні у справі, або спільні протокольні рішення про організацією взаєморозрахунків, якими передбачались зміна порядку та строків проведення розрахунків за договором.
Отже, враховуючи при застосуванні і виборі норм права у спірних правовідносинах висновки, викладені Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі №903/918/19, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем доводи у відзиві на позов не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не спростовують підстав позову АТ «НАК «Нафтогаз України».
Водночас, вирішуючи питання щодо можливості зменшення за клопотанням відповідача суми пені, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає таке.
Так, при зменшенні розміру пені, суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення пені, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб'єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належної до сплати пені. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Водночас, за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягується в разі порушення такого зобов'язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
При цьому, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Вирішуючи питання щодо доцільності зменшення штрафних санкцій у цій справі суд також враховує: ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором; те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач або інші особи зазнали збитків у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання у спірних відносинах; фінансовий стан відповідача, а саме збитковість діяльності відповідача на час необхідності виконання зобов'язання - у 2019 році, цільове використання відповідачем природного газу, отриманого за договором.
За цих обставин, суд доходить висновку щодо можливості зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає до стягнення з відповідача, на 50% від заявленої позивачем суми пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу, при цьому, таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню для них негативних наслідків.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” заявлені до Комунального підприємства “Білгород-Дністровськтеплоенерго”, підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача пеню в сумі 230715,61 грн, 3% річних в сумі 111563,88 грн та інфляційні нарахування в сумі 126430,74 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Приймаючи до уваги вищезазначене, а також з огляду на те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на Комунальне підприємство “Білгород-Дністровськтеплоенерго” в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Білгород-Дністровськтеплоенерго” (вул. Перемоги, буд.2, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700, код ЄДРПОУ 32132501) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 230715 /двісті тридцять тисяч сімсот п'ятнадцять/грн 61 коп, 3% річних в сумі 111563 /сто одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят три/грн 88 коп, інфляційні нарахування в сумі 126430 /сто двадцять шість тисяч чотириста тридцять/грн 74 коп та судовий збір в сумі 10491 /десять тисяч чотириста дев'яносто одну/грн 39 коп.
3. В іншій частині відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 18 лютого 2021 р.
Суддя Д.О. Бездоля