вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/2044/20
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву від 11.02.2021 р. ОСОБА_1 про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд» у справі
за позовом ОСОБА_1 , Київська обл., м. Біла Церква
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд", Київська обл., м. Біла Церква
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача - ОСОБА_2 , Київська обл., м. Біла Церква
про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування реєстраційної дії
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2044/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажбуд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Агромонтажбуд”, оформлених протоколом № 01-2020 від 10.02.2020 р., та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю “Агромонтажбуд” (код 39106787), номер запису 13531070006006909 від 10.02.2020 р., зміна складу засновників або інформації про засновників, що не пов'язані зі змінами в установчих документах.
11.02.2021 р. до господарського суду Київської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на всю частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд», яка належить ОСОБА_2 , в розмірі внеску до статутного капіталу, що складає 28000,00 грн.; заборонити ОСОБА_2 будь-яким чином розпоряджатися (користуватися), в тому числі відчужувати на користь будь-яких осіб, належну зазначеній особі частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд», в розмірі внеску до статутного капіталу, що складає 28000,00 грн.; заборонити державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії, зокрема щодо внесення будь-яких змін до статуту, зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, зміни керівника або відомостей щодо керівника, зміни інформації про засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що третьою особою вже були вчинені реєстраційні дії очевидно спрямовані на унеможливлення виконання рішення суду у даній справі, зокрема третьою особою було відчужено частину своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Агромонтажбуд» на користь своєї дружини - ОСОБА_3 , та в подальшому змінено співвідношення часток у статутному капіталі ТОВ «Агромонтажбуд», отже станом на дату подання даної заяви третя особа володіє часткою у розмірі 80% від розміру статутного капіталу, а ОСОБА_3 - 20% від розміру статутного капіталу ТОВ «Агромонтажбуд». Позивач вважає, що дані обставини є підставою для виникнення об'єктивних сумнівів у можливості подальшого виконання рішення суду у даній справі, оскільки вчинені третьою особою реєстраційні дії технічно унеможливлюють подальші реєстраційні дії стосовно ТОВ «Агромонтажбуд», які можуть бути приписані господарським судом до вчинення у разі задоволення вимог позивача, викладених у позовній заяві, що в свою чергу створює необхідність позивача звернутись з черговою позовною заявою до суду для скасування інших реєстраційних дій, вчинених третьою особою після неправомірного виключення позивача зі складу учасників ТОВ «Агромонтажбуд».
За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 1 постанови № 16 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав
та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного
судового процесу.
Згідно з п. 3 постанови № 16 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вже зазначалось, позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на всю частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд», яка належить ОСОБА_2 , в розмірі внеску до статутного капіталу, що складає 28000,00 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Проте, ОСОБА_2 , якому належить частка, накласти арешт на яку просить позивач, не є відповідачем у даній справі, а є третьою особою.
Однак, частина 1 ст. 137 ГПК України, якою унормовано перелік заходів забезпечення позову, не містить такого заходу забезпечення позову, як то накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать третій особі, у даному випадку - ОСОБА_2 .
Відтак, заява в частині вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на всю частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд», яка належить ОСОБА_2 , в розмірі внеску до статутного капіталу, що складає 28000,00 грн., задоволенню не підлягає.
Також позивач просить заборонити ОСОБА_2 будь-яким чином розпоряджатися (користуватися), в тому числі відчужувати на користь будь-яких осіб, належну зазначеній особі частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд», в розмірі внеску до статутного капіталу, що складає 28000,00 грн.
Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, у тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Позов, який заявник просить суд забезпечити, є позовом у спорі, що виник з корпоративних відносин.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору (ч. 10 ст. 137 ГПК України).
Як вказано в позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, а саме з статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд» (у редакції затвердженій загальними зборами учасників від 31.03.2017 р. р.), оформленого протоколом № 1, ОСОБА_1 був одним із засновників ТОВ «Агромонтажбуд» з часткою 50% статутного капіталу разом з ОСОБА_2 , якому належала частка в розмірі 50% статутного капіталу.
Отже, на час проведення загальних зборів ТОВ «Агромонтажбуд», що відбулися 10.02.2020 р., рішення яких позивач просить суд визнати недійсними, ОСОБА_2 в будь-якому випадку належала частка в розмірі 50% статутного капіталу. Вказане свідчить про те, що звертаючись з вимогою заборонити ОСОБА_2 розпоряджатися належною йому часткою, яка на даний час складає 28000,00 грн., позивач просить суд застосувати заборону вчиняти дії також стосовно корпоративних прав, що не стосується предмету позову, тобто частки, в тій частині, що належала третій особі до прийняття оскаржуваного рішення.
Відтак, заява в частині вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборонити ОСОБА_2 будь-яким чином розпоряджатися (користуватися), в тому числі відчужувати на користь будь-яких осіб, належну йому частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд», в розмірі внеску до статутного капіталу, що складає 28000,00 грн., задоволенню не підлягає.
Заявник, звертаючись з вказаною заявою до суду, також просить суд заборонити державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії, зокрема щодо внесення будь-яких змін до статуту, зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, зміни керівника або відомостей щодо керівника, зміни інформації про засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Отже, зазначений захід забезпечення позову про заборону особам, перелік яких наведений позивачем та не є вичерпним, вчиняти будь-які реєстраційні дії, який заявник просить застосувати, підпадає під заходи, які не допускається застосовувати відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України у корпоративних спорах.
Крім того, позивачем не обґрунтовано, яким чином вже вчинені реєстраційні дії технічно унеможливлять подальші реєстраційні дії стосовно ТОВ «Агромонтажбуд» у разі задоволення вимог позивача, викладених у позовній заяві.
Таким чином, заява в частині вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії, зокрема щодо внесення будь-яких змін до статуту, зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, зміни керівника або відомостей щодо керівника, зміни інформації про засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромонтажбуд», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову повністю.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Рябцева