ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.02.2021Справа №910/15757/20
За розглядом клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ плюс", Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ
про забезпечення позову, -
у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ плюс", Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ
до Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Южний термінал", Херсонська область, м. Генічеськ
про визнання незаконним та скасування розпорядження, -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Гадупяк Ю.П. (член виконавчого органу);
- Дубовий І.А. (член виконавчого органу);
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: Бєрьозка Ю.В. (адвокат за довіреністю від 01.02.2021).
15.10.2020 року до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Генічеськ плюс" (позивач) із позовною заявою про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації (відповідач) від 26.04.2019 року №366 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки", виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Южний термінал".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаним розпорядженням незаконно збільшено площу земельної ділянки ТОВ "Южний термінал" за адресою вул. Центральна, 222, м Генічеськ, за рахунок земельних ділянок ТОВ "Генічеськ плюс" за адресою: вул. Центральна, 220 та 220а, м. Генічеськ.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.10.2020 року позовні матеріали по справі №910/15757/20 передані для розгляду судді Морозову С.М.
Ухвалою від 16.10.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.12.2020.
13.08.2020 року від відповідача для долучення до матеріалів справи надійшов відзив на позовну заяву до якого долучено, зокрема, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні Херсонського апеляційного суду або в приміщенні Херсонського міського суду.
16.11.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний термінал" надійшла про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника Херсонської обласної державної адміністрації Бойко Каріни Віталіївни про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у приміщенні Херсонського апеляційного суду або в приміщенні Херсонського міського суду у справі №910/15757/20.
30.11.2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 01.12.2020 року залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Южний термінал" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 16.02.2021 року.
11.12.2020 року позивачем подано до суду позовної заяви в новій редакції.
16.12.2020 року позивачем подано до суду клопотання про залишення позовної заяви (нова редакція) без розгляду.
16.12.2020 року представником Херсонської обласної державної адміністрації Бойко Каріною Віталіївною подано до суду клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 17.12.2020 року в задоволенні клопотання представника Херсонської обласної державної адміністрації Бойко Каріни Віталіївни про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у приміщенні Херсонського апеляційного суду або в приміщенні Херсонського міського суду у справі №910/15757/20 було відмовлено.
12.02.2021 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний термінал" Білецького О.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 відмовлено в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний термінал" Білецького О.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №910/15757/20.
15.02.2021 до суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ плюс" надійшло клопотання про забезпечення позову у справі відповідно до якого позивач просить винести ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони Херсонській обласній державній адміністрації, та всім іншим установам, підприємствам та організаціям, які уповноважені виконувати оскаржуване розпорядження утриматися від прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Южний термінал» площею 7, 0260 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, переробною, машинобудівною та іншої промисловості, яка стала підставою реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 6522110100:01:001:1724, який виготовлено на виконання розпорядження від 26 квітня 2019 року №366 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» до винесення остаточного рішення у справі №910/15757/20.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації (відповідач) від 26.04.2019 року №366 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки", яке просить скасувати позивач та яким надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Южний термінал" (третя особа) на розробку проекту землеустрою в подальшому призведе до того, що наступним етапом в оформленні права Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний термінал" на користування земельної ділянки буде розробка проекту землеустрою, затвердження проекту землеустрою та як результат - укладання договору оренди земельної ділянки на якій розташована частина нерухомого майна, яке є власністю позивача.
Розглянувши в підготовчому засіданні 16.02.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ плюс" про забезпечення позову та заслухавши пояснення представників позивача, які просили задовольнити вказане клопотання та заперечення представника третьої особи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
За висновком Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові від 21.12.2019р. по справі №908/1310/19.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018р. Верховного суду по справі №905/2130/17 та від 13.02.2018р. по справі №911/2930/17.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод »Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як на підставу забезпечення позову позивач вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неефективності та безпідставності розгляду даного судового процесу та в разі незабезпечення позову та не здійснення заходів забезпечення позову зникне необхідність розгляду даної справи, а позивачу з метою належного захисту своїх прав необхідно буде скасовувати розпорядження про затвердження технічної документації та договір оренди земельної ділянки.
За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, суд зазначає, що заявником не доведено, яким чином вжиття обраних ним заходів забезпечення позову шляхом заборони Херсонській обласній державній адміністрації, та всім іншим установам, підприємствам та організаціям, які уповноважені виконувати оскаржуване розпорядження утриматися від прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Южний термінал» площею 7, 0260 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, переробною, машинобудівною та іншої промисловості, яка стала підставою реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 6522110100:01:001:1724, який виготовлено на виконання розпорядження від 26 квітня 2019 року №366 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» до винесення остаточного рішення у справі №910/15757/20 може забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, суд вживаючи заходи забезпечення позову має враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені в результаті застосування відповідних заходів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданого клопотання.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1 135,00 грн, за подання клопотання про забезпечення позову покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Генічеськ плюс".
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ плюс" про забезпечення позову відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М. Морозов