ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
19.02.2021Справа № 910/2124/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна Залізниця» виробничий підрозділ Коростенської дирекції залізничних перевезень (01601, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6) про визнання такою, що не підлягає виконанню банківську гарантію
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська Залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна Залізниця» виробничий підрозділ Коростенської дирекції залізничних перевезень (далі - відповідач) про визнання недійсною та такою, що не підлягає виконанню банківської гарантії №BGV/UA/03-2-8806 від 28.09.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як бенефеціар, звернувся до банку з вимогою про сплату грошових коштів за банківською гарантією №BGV/UA/03-2-8806 від 28.09.2020 у зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЗК Плюс» строків виконання робіт за договором надання послуг №ПЗ/ДН-4-20730/НЮ від 01.10.2020, в той час, як саме прострочення сталося з вини відповідача, у зв'язку з чим позивач просить визнати такою, що не підлягає виконанню банківську гарантію.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 91, 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Так, частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (п.2); позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8).
Позаяк, в порушення вищевикладеного, заявником не зазначено відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача, як і не зауважено, що такі відомості заявнику невідомі чи відсутні. Також заявником не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Окрім того, приписи пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що позовна заява повинна мітити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч.2 ст.45 ГПК України).
Як вбачається з тексту позовної заяви, заявником визначено позивача ОСОБА_1 , тоді як за змістом позовних вимог, заявник просить про визнання такою, що не підлягає виконанню банківську гарантію, що видана на забезпечення виконання зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК Плюс» за договором надання послуг. При цьому, сама позовна заява підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК Плюс» Пономаренком С.В.
Окрім того, статтею 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та частина 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в тексті позовної заяви посилається, зокрема, на письмову рознарядку (лист №227 від 10.12.2020) щодо початку надання послуг землевпорядних робіт з оформленням/переоформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки.
Проте до позовної заяви не додано вказаного документу ні в оригіналі, ні в належним чином засвідченій копії, як і не зазначено об'єктивних причин, з яких він не може бути поданий суду або доказів, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного документу (частина 2, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з цим, приписами пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Абзацом 28 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
У відповідності до пункту 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).
За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв'язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З наведеного убачається, що звертаючись до суду із позовом, на позивача покладений обов'язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов'язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання позовної заяви та документів іншій стороні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №916/2110/20.
Однак, до матеріалів позовної заяви, що подана до суду, в якості доказів направлення її копії та копій доданих до неї документів відповідачам додано накладну та опис вкладення в поштове відправлення, на якому відсутнє зазначення номеру такого відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданими документами з описом вкладення відповідачу, при цьому, розрахунковий документ (фіскальний чек) про відправлення копії позовної заяви також заявником не доданий до позовної заяви.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтею 91, 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись статтями 91, 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
3. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- заяви із зазначенням відомих номерів засобів зв'язку й відомої офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача або заяви про те, що такі відомості позивачу невідомі або відсутні;
- заяви щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- заяви з визначенням належного складу учасників, а саме: позивача;
- всіх документів, на які є посилання в позовній заяві (письмова рознарядка - лист №227 від 10.12.2020) в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, згідно з п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003);
- оригіналу опису вкладення у цінний лист про направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів, який повинен містити номер поштового відправлення та розрахункового документу (фіскального чеку) на підтвердження отримання послуг зв'язку.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
5. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Т.В. Васильченко