61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
19.02.2021 Справа № 905/2020/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плазма 2016»
доФермерського господарства Дем'яненка Григорія Федоровича
простягнення 45 006,28 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Плазма 2016» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фермерського господарства Дем'яненка Григорія Федоровича про стягнення основної заборгованості у розмірі 40000,00 грн, 3% річних у розмірі 2252,49 грн та інфляційних втрат у розмірі 2753,79 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №П/05/07/18 на проведення науково-технічних досліджень (НТД) від 05.07.2018.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.11.2020 відкрито провадження у справі №905/2020/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Місцезнаходженням відповідача є: 85613, Донецька обл., м. Курахове, вул. Пушкіна, 3А, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.11.2020 направлялась відповідачу рекомендованими листом з повідомленням про вручення за вказаною адресою, що підтверджується матеріали справи.
Однак, 03.12.2020 відповідне поштове відправлення було повернуто на адресу суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та надійшло до суду 07.12.2020.
Відповідно до ч. 3 та ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у п.п. 17.1 п. 17 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2020 року у справі №910/9791/18.
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.
В матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості про перебування відповідача за іншою адресою ніж та, що вказана в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, сторонами не повідомлено суд про інші можливі адреси місцезнаходження відповідача.
З метою необхідності забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою забезпечення реалізації процесуального права відповідача на подання відзиву на позов, судом також здійснено телефонограми відповідачу за номерами телефонів, які зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі Інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою та у п. 6.2 Договору №П/05/07/18 на проведення науково-технічних досліджень (НТД) від 05.07.2018.
Телефонограма, в якій повідомлено зміст ухвали Господарського суду Донецької області від 30.11.2020, прийнята бухгалтером Терещенко Т.В.
Відтак, судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, Господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 19.02.2021 не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області
05.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Плазма 2016» (сторона-1, позивач) та Фермерським господарством Дем'яненка Григорія Федоровича (сторона-2, відповідач) підписано договір №П/05/07/18 на проведення науково-технічних досліджень (НТД) (далі - Договір).
За умовами п. 1.1 Договору сторона-2 доручає (доручає), а сторона-1 бере на себе (передає) послуги з проведення моніторингу стану здоров'я тварин, якості і безпеки кормів, харчових продуктів.
Відповідно до п. 1.2 Договору наукові, технічні, економічні й інші вимоги до НТД, що є предметом договору, визначаються наступними завданнями:
· діагностика інфекційних хвороб тварин із застосуванням молекулярних методів (ІФА, ПЛР);
· аналіз кормів, комбікормів, комбікормової сировини, преміксів за їх якісними показниками (сирий протеїн, сирий жир, сира клітковина і зола, макро-мікроеклементи, жиро та водорозчинні вітаміни, лізин, метіонін та інш.), наявність ГМО;
· хіміко-токсикологічні дослідження кормів, комбікормів, комбікормової сировини, преміксів на наявність мікотоксинів, нітратів, нітритів, важких металів, сечовини та інш.;
· біохімічні та гематологічні дослідження крові для виявлення порушень обміну речовин і контролю функціонального статусу продуктивних тварин;
· бактеріологічні дослідження кормів і патологічного матеріаліу для виявлення та ідентифікації збудників інфекційних захворювань тварин, виявлення чутливості збудника до антибактеріальних препаратів;
· патологоанатомічні, гістологічні та імуноцитохімічні дослідження біологічного матеріалу з метою діагностики захворювань тварин і виявлення характеру уражень органів при патологічних процесах запального, дегенеративного та проліферативного ґенезу.
Пунктом 1.3 Договору встановлено, що приймання і оцінка робіт по проведенню НТД здійснюється згідно з умовами розділів 3 і 2 цього договору.
Згідно з п. 2.1 Договору загальна сума Договору складається із сум актів виконаних робіт, що складені на підставі листа-заявки та рахунку, за період дії даного Договору.
Термін дії договору: Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.1 Договору).
На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №П/05/07/18/5 від 29.12.2018 на суму 47520,00 грн.
Вищезазначений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств без заперечень, акт претензія стосовно наданих послуг не складались, іншого відповідачем не доведено.
Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 2.2 Договору оплата робіт стороною-2 здійснюється на поточний рахунок сторони-1 на умовах 100% передоплати, на протязі 3-ох банківських днів з моменту надання рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано послуги згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №П/05/07/18/5 від 29.12.2018 на загальну суму 47520,00грн без отримання 100% передплати, а відповідачем було їх прийнято.
Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (ч.ч. 1, 2 ст. 538 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Враховуючи викладене, обов'язок відповідача щодо оплати наданих послуг за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №П/05/07/18/5 від 29.12.2018 настав з моменту їх отримання.
Проте, в порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги, здійснив не в повному обсязі, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №П/05/07/18/5 від 29.12.2018 становить 40000,00 грн.
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи наявний підписаний між директорами сторін та скріплений печатками останніх акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2018 по 28.09.2020, за даними якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором №П/05/07/18 від 05.07.2018 становить 40000,00 грн.
При цьому, позивач звертався до відповідача з вимогою від 02.10.2020 про сплату заборгованості.
Однак відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, заборгованість не сплатив.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідачем відзиву на позов не подано, належними та доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 40000,00 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 29.12.2018 по 13.11.2020 у розмірі 2252,49 грн та інфляційні втрати за період з 29.12.2018 по 13.11.2020 у розмірі 2753,79 грн
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є правомірними.
Перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно визначено строк настання платежу за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №П/05/07/18/5 від 29.12.2018 (з урахуванням того, що судом встановлено строк настання платежу за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №П/05/07/18/5 від 29.12.2018 з моменту надання послуг, а тому прострочення виникло з наступного дня, тобто - 30.12.2018).
За здійсненим судом перерахунком розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2249,20 грн.
Інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2753,79 грн за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства Дем'яненка Григорія Федоровича (85613, Донецька обл., м. Курахове, вул. Пушкіна, 3А, ідентифікаційний код 23171750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Плазма 2016» (49100, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Мандриківська, 276, оф. 7, ідентифікаційний код 40711602) заборгованість у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 2249 (дві тисячі двісті сорок дев'ять) грн 20 коп., інфляційні втрати у розмірі 2753 (дві тисячі сімсот п'ятдесят три) грн 79 коп. та судовий збір у розмірі 2101 (дві тисячі сто одна) грн 85 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» та п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Хабарова