пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
10 лютого 2021 року Справа № 903/716/20
Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп”
про стягнення 1291016,40 грн.
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС”
про стягнення 1149907,84 грн.
за участю представників- учасників справи:
від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Казакова Т.В., адвокат, ордер серії АХ №1026560 від 16.09.2020;
від відповідача за первісним позовом ( позивач за зустрічним позовом): н/з.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “РОСС” звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп”, в якій просить суд стягнути із відповідача 1291016,40 грн., з них: 981681,71 грн. основної заборгованості, 14830,18 грн. пені, 294504,51 грн. штрафу та судовий збір в розмірі 19665,25 грн. і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.
В обґрунтування первісних позовних вимог позивач посилається на те, що 13.12.2019 між сторонами було укладено договір поставки № М-882(далі - Договір) і відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань згідно договору, в частині повної оплати обладнання, своєчасно не сплатив позивачу 981681,72 грн. вартості отриманого обладнання, в зв'язку з чим нараховують 14830,18 грн. пені, 294504,51 грн. штрафу.
Ухвалою суду від 19.10.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.11.2020.
06.11.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп” надійшов зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС” про стягнення 1149907,84 грн., з них: 30045,41 грн. неустойка згідно п.7.3 Договору за прострочення поставки обладнання, 589009 грн. штраф згідно п.7.5 Договору за прострочення поставки обладнання, 22227,35 грн. неустойка згідно п.7.3 Договору за прострочення монтажу/пусконалагоджувальних робіт обладнання, 508626,08 грн. штраф згідно п.7.5 Договору за прострочення монтажу/пусконалагоджувальних робіт обладнання.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “РОСС” поставило Товариству з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп” обладнання із порушенням строків поставки, визначених п. 3.2. Договору та строків монтажу (зборки) поставленого обладнання, пусконалагоджувальних робіт обладнання, визначених п. 3.10 Договору, а тому із Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС” підлягає стягненню неустойка і штраф в розмірі 30% від вартості обладнання відповідно до п.п. 7.3 та 7.5 Договору.
Ухвалою суду від 06.11.2020 судом прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп” до Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС” про стягнення 1149907,84 грн.; вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом; повідомлено, сторони, що судове засідання відбудеться 18.11.2020.
Ухвалою суду від 18.11.2020 було повідомлено сторони про те, що підготовче засідання відбудеться 09.12.2020.
09.12.2020 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 84542,69 грн., яка була прийнята судом. Проте, 27.01.2021 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відмову від частини позовних вимог в частині збільшення позовних вимог, а саме пені на суму в розмірі 69712,51 грн., тому у судовому засіданні 27.01.2021 судом прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС” від позову в частині стягнення пені в розмірі 69712,51 грн. Провадження у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС” в частині стягнення пені 69712,51 грн. закрито, тобто залишилися первинні позовні вимоги.
09.12.2020 від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому відповідач за зустрічним позовом зазначає, що позов є необґрунтований, оскільки видаткові накладні та товаро-транспортні накладні, що направлені позивачу, не підписані, отже дату поставки обладнання визначити неможливо. Додатково стверджують, що листом від 24.02.2020 просили у позивача за зустрічним позовом відстрочити термін поставки обладнання за Договором на два тижні і направляли додаткову угоду до Договору, в якій строк поставки обладнання становить 45 календарних днів. Листом від 18.03.2020 відповідач за зустрічним позовом повідомляв позивача про форс-мажорні обставину зв'язку із уведенням карантину на території України. Відповідач за зустрічним позовом звертає увагу суду, що жодних заперечень чи зауважень від позивача відносно поставок не надходило, від прийому замовлення позивач за зустрічним позовом не відмовлявся.
09.12.2020 від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, в якій позивач за первісним позовом просить суд первісний позов задовольнити, зазначає, що ТОВ “Вес ойл Груп” в порушення вимог Договору в односторонньому порядку склало акти недоліків. Зазначають, що твердження відповідача, що акти виконаних робіт без зауважень не підписані, є хибним, оскільки зазначені документи наявні, а відповідач ухиляється від оплати за поставлене та змонтоване обладнання, що є порушенням умов Договору, положень законодавства.
06.01.2021 від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов, в якій позивач зазначає, що ТДВ “РОСС” маніпулює фактами, зазначаючи, що видаткові накладні не підписані, оскільки підтверджує поставку тими ж самими накладними. Звертає увагу суду, що жодних змін, доповнень, додаткових угод до договору сторонами не укладалось. Лист про збільшення термінів поставки не містить жодних додатків (документів, додаткових угод чи їх проектів), які б додавались до листа. Даний лист датований 18.03.2020, при цьому поставка повинна була бути здійснена до 15.03.2020. Позивач вважає, що запровадження карантину не звільняє ТДВ “РОСС” від відповідальності за порушення договірних зобов'язань щодо поставки та монтажу обладнання, а невикористання покупцем свого права відмовитись від прийому обладнання не звільняє постачальника від відповідальності за порушення строків його поставки та монтажу. Позивач стверджує, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, є необґрунтованими. Просить зустрічний позов задовольнити.
27.01.2021 від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ “Вест Ойл Груп”, у задоволенні позову просять відмовити.
27.01.2021 на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача по суті справи, які прийнято судом.
Ухвалою суду від 27.01.2021 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп”, що розгляд справи по суті відбудеться 10 лютого 2021 року.
10.02.2021 від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, відповідач зазначив, що просить суд у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити повністю.
В судове засідання 10.02.2021 представник відповідача за первісним позовом не прибув.
Представник позивача провила суд первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору, -
встановив:
13.12.2019 між ТДВ «РОСС» (постачальник) та ТОВ «Вест Ойл Груп» (покупець) був укладений Договір на поставку холодильних та морозильних камер, виконання монтажу/пусконалагоджувальних робіт № М-882 (далі - Договір) (а.с. 19-24, том 1).
За умовами п.1.1. Договору, постачальник (ТДВ «РОСС») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором поставити (передати) покупцю (ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП») холодильні та морозильні камери (далі - обладнання) для збереження продукції супутніх товарів, в асортименті, кількості, комплектності та за ціною, зазначеними у Додатках та рахунках фактурах, які є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець замовляє поставку обладнання у замовленому обсязі та зобов'язується прийняти й оплатити обладнання на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору додатково до основного зобов'язання(здійснити поставку обладнання) постачальник зобов'язується: ввести обладнання в експлуатацію - здійснити монтаж (зборку) поставленого Обладнання, виконати пусконалагоджувальні роботи Обладнання, що постачається згідно з Додатком №1, який є невід'ємною частиною даного Договору та здійснити перевірку роботи Обладнання у тестовому режимі; провести навчання та інструктаж працівників Покупця щодо експлуатації обладнання.
Згідно п. 2.3 Договору асортимент, кількість та комплектність обладнання, що є предметом поставки за даним Договором, визначається сторонами в Додатку (Специфікації), який є невід'ємною частиною даного Договору.
У специфікації № 1 від 13.12.2019 до Договору сторони узгодили, що поставка здійснюється за конкретно визначеними адресами, а саме: Одеська область, Біляївський район, с/р Усатівська, а/д Київ-Одеса 462 км. + 325 м.; Донецька область, Красноармійський район, селище Перше Травня, пр. Пригородний, будинок6; Запорізька область, Запорізький район, смт. Балабине, вул. Українська, будинок 2-д, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, будинок 242-г, Одеська область, Біляївський район, с/рада Маяківська, а/д Одеса-Рені 38км.; Одеська область, Біляївський район, Нерубайськас/рада, 459 км а/д Київ-Одеса; Хмельницька область, Хмельницький район, Ружичанська с/рада в смузі відводу а/д НОЗ Житомир-Чернівці, км 192-060; Чернігівська область, Козелянський район, с. Кіпті, вул. Слов'янська, будинок 53-а; м. Київ, Солом'янський район, площа Севастопольська, будинок 5.
Згідно вказаної специфікації ціна обладнання складає 1963363,36 грн. (а.с. 25, том 1).
На виконання умов Договору постачальником було поставлене обладнання, що підтверджується видатковими накладними № 1040702 від 08 квітня 2020 року, №1033105 від 01 квітня 2020 року, №1033106 від 01 квітня 2020 року, №1040703 від 08 квітня 2020 року, №1033107 від 01 квітня 2020 року, №1040704 від 08 квітня 2020 року, №1041604 від 17 квітня 2020 року, №1041605 від 17 квітня 2020 року, №101606 від 17 квітня 2020 року, №1041607 від 17 квітня 2020 року, №1041608 від 17 квітня 2020 року, №1042113 від 22 квітня 2020 року та товарно-транспортними накладними №235420 від 01 квітня 2020 року, №235428 від 23 квітня 2020 року, № 235425 від 22 квітня 2020 року, №235424 від 17 квітня 2020року, №235423 від 13 квітня 2020 року.
Факт поставки і отримання обладнання відповідачем за первісним позовом не заперечується.
Постачальником було виставлено рахунки на оплату № 121309 від 13 грудня 2019 року, №121303 від 13 грудня 2019 року, №121304 від 13 грудня 2019 року, №121305 від 13 грудня 2019 року, №121306 від 13 грудня 2019 року, №121307 від 13 грудня 2019 року, №121308 від 13 грудня 2019 року, №121302 від 13 грудня 2019 року, №121301 від 13 грудня 2019 року (а.с. 80-84, том 1).
Пунктом 3.9 Договору встановлено, що покупець зобов'язаний підписати акт приймання передачі виконаних робіт протягом п'яти робочих днів з моменту завершення постачальником монтажу (зборки) обладнання.
У випадку виявлення недоліків щодо монтажу (зборки) обладнання, покупець зобов'язаний надати в межах п'ятиденного строку, встановленого цим пунктом постачальнику обгрунтовану письмову відмову від підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт з обов'язковим зазначеням причин відмови та переліку необхідних доопрацювань.
Пунктом 5.2. Договору зазначено, що розрахунки за обладнання здійснюються покупцем наступним чином: авансовий платіж 50%, 20% після підписання акту виконаних робіт без зауважень, остаточна оплата 30% з відстрочкою платежу на 30 календарних днів.
Відповідно до платіжного доручення №1228 від 14 лютого 2020 року покупцем було сплачено 50% ціни Договору в розмірі 981681,72 грн. (а.с. 79, том 1).
Як стверджує позивач за первісним позовом відповідач вартості отриманого обладнання не сплатив, тому існує заборгованість по об'єктах за отримане обладнання та монтажно/пусконалагоджувальні роботи в сумі 981681,72 грн.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору без зауважень було підписано наступні акти виконаних робіт:
1. За адресою об'єкта №1: Чернігівська область Козелянський район, с. Кіпті - Акт підписано фізичною-особою-підприємцем «Мельниченко В. П.» та ТОВ «Вест Петрол Маркет» 26.04.2020 без зауважень (а.с. 39, том 1).
2. За адресою об'єкта №2: м. Київ, Солом'янський район, площа Севастопольська акт приймання-передачі виконаних робіт підписано 21.04.2020 представником ТОВ «Вест Петрол Маркет» та фізичною особою-підприємцем «Мельниченко В.П.» без зауважень (а.с. 39, том 1).
3. За адресою об'єкта №3: Хмельницька область, Ружичанська с/рада: Акт приймання підписано 27.04.2020, без зауважень, представником ТОВ «Вест Ойл Груп» (а.с. 37, том 1).
4. За адресою об'єкта №4: Миколаївська область, м. Вознесенськ: Акт підписано 28.04.2020 без зауважень представником суб'єкта господарювання «Продтовари» та представником АЗС «WOG» (а.с. 43, том 1).
5. За адресою об'єкта №5: Запорізька область, смт. Балабине: Акт підписано 01.06.2020 ООО «Поларис-Еко» та АЗК «WOG» без зауважень (а.с. 45, том 1).
6. За адресою об'єкта №6: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська с/рада: Акт підписано ТОВ «Вест Петрол Маркет» 15.05.2020 без зауважень (а.с. 51, том 1).
7. За адресою об'єкта №9: Донецька область, Красноармійський район: Акт підписано б/д в травні 2020 року ТОВ «Ремторг Сервіс» та представником відповідача без зауважень (а.с. 41 том 1).
Також судом встановлено, що на виконання умов Договору із зауваженнями було підписано наступні акти виконаних робіт:
1. За адресою об'єкта №7: Одеська область, Біляївський район, Маяківська с/р, Акт підписано ТОВ «Вест Петрол Маркет» 16.05.2020 із зауваженнями: «не було холодильного агенту в агрегатах, розбиті лампи освітлення, немає штуцеру для зливу комденсату низькотемпературної камери» (а.с. 43 на звороті, том 1).
2. За адресою об'єкта №8: Одеська область, Біляївський район, Усатівська с/р Акт підписано ТОВ «Вест Петрол Маркет» 11.05.2020 із зауваженнями: «зламані двері камери, розбиті світильники та лампи до світильників. Недостатньо фреону у камері зберігання» (а.с. 44 на звороті, том 1).
Отже по об'єктах № 7 і № 8 сторонами підписано Акти приймання виконаних робіт із зауваженнями.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору сторонами було підписано такі видаткові накладні:
1. По об'єкту №1 сторонами підписано видаткову накладну № 1033105 від 01.04.2020 на суму 168739,04 грн. (а.с. 46, том 1) та товарно-транспортну накладну № 235420 від 01.04.2020 (а.с. 46, том 1) відмітка про дату поставки-02.04.2020, видаткову накладну № 702 від 08.04.2020 на суму 49816,01 (а.с. 36, том1) та товарно-транспортну накладну № 235423 від 13.04.2020 (а.с. 7, том 2).
2. По об'єкту №2 сторонами підписано видаткову накладну № 1033106 від 01.04.2020 на суму 167643,04 грн. (а.с. 47, том 1), товарно-транспортну накладну № 235420 від 01.04.2020 (а.с. 46, том 1) відмітка про дату поставки-02.04.2020; видаткову накладну № 1040703 від 08.04.2020 на суму 49816,01 грн. (а.с. 37, том 1), товарно-транспортну накладну № 235423 від 13.04.2020 (а.с. 7, том 2).
3. По об'єкту №3 сторонами підписано видаткову накладну № 1040704 від 08.04.2020 на суму 49816,01 грн. (а.с. 36, том 1), товарно-транспортну накладну № 235423 від 13.04.2020, товарно-траспортну накладну № 235423 від 13.04.2020 (а.с.7, том 2).
4. По об'єкту №4 сторонами підписано видаткову накладну № 1041604 від 17.04.2020 на суму 218127,05 грн. (а.с. 38, том 1), товарно-транспортну накладну № 235424 від 17.04.2020 (а.с. 38, том1).
5. По об'єкту № 6 сторонами підписано видаткову накладну № 1041606 від 17.04.2020 на суму 218527,04 грн. (а.с. 40, том 1), товарно-транспортну накладну № 235424 від 17.04.2020 (а.с. 38, том1).
6. По об'єкту № 7 сторонами підписано видаткову накладну № 1041607 від 17.04.2020 на суму 217027,04 грн., товарно-траспортну накладну № 235424 від 17.04.2020 (а.с. 6, том 2).
7. По об'єкту № 8 сторонами підписано видаткову накладну № 1041608 від 17.04.2020 на суму 218527,04 грн. (а.с. 40, том 1), товарно-транспортну накладну № 235424 від 17.04.2020 (а.с. 38, том 1).
Крім того, судом встановлено, що на виконання умов Договору сторонами не було підписано такі видаткові накладні, проте підписано товарно-транспортні накладні, отже товар відповідач отримав, про що не заперечує:
1. По об'єкту №3 сторонами не підписано видаткову накладну № 1033107 від 01.04.2020 на суму 168515,04 грн. (а.с. 8 на звороті, том 2), проте підписано товарно-транспортну накладну № 235420 від 01.04.2020 (а.с. 8, том 2) відмітка про дату поставки - 02.04.2020.
2. По об'єкту № 5 сторонами не підписано видаткову накладну № 1041605 від 17.04.2020 на суму 218355,05 грн. (а.с. 9, том 2), проте підписано товарно-транспортну накладну № 235425 від 22.04.2020 (а.с. 44, том 1).
3. По об'єкту № 9 сторонами не підписано видаткову накладну № 1042113 від 22.04.2020 на суму 218455,04 грн. (а.с.10 на звороті, том 2), проте підписано товарно-транспортну накладну № 235428 від 23.04.2020 (а.с. 10, том 2).
Як зазначає позивач за первісним позовом 30.06.2020 на адресу відповідача було направлено претензію щодо оплати 20% вартості поставленого обладнання, у відповідь на претензію позивач отримав відповідь відповідача вих. № 259 від 19 серпня 2020 року та №357 від 11 вересня 2020 року, у відповіді відповідач обґрунтовує несплату за поставлений товар тим, що є недоліки монтажу, та посилається на пункт 5.2. договору, про те, що другий платіж 20% здійснюється покупцем після підписання акту виконаних робіт без зауважень (а.с. 57-58, том 1) до відповіді долучив акти про виявлені недоліки:
- Акт про виявлені недоліки від 28 квітня 2020 року, складений в АЗС за адресою: Чернігівська область, Озелецький р-н, с.Кіпті, вул.. Слов'янська 53. За твердженнями відповідача встановлені недоліки монтажу (зборки) обладнання (а.с. 63, том 1).
- Акт про виявлені недоліки від 18 травня 2020 року, складений в АЗС за адресою: Одеська область, Біляївський р-н, автодорога Київ-Одеса 459км+350м, АЗС «Нерубайське» (а.с. 69, том 1).
- Акт про виявлені недоліки від 01 червня 2020 року, складений в АЗС за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська (стара назва Октябрськой революції), 242Г, АЗС «Вознесенськ» (а.с. 71, том 1).
- Акт про виявлені недоліки від 05 червня 2020 року, складений в АЗС за адресою: Донецька область Покровський район, с. Перше травня, пров. Пригородний 6 (а.с. 58, том 1).
- Акт про виявлені недоліки від 15 травня 2020 року, складений в АЗС за адресою: Одеська область, Біляївський район, с/рада Маяківська, автодорога Одеса-Рені 38км АЗС «Маяки» (а.с. 65, том 1).
- Акт про виявлені недоліки від 16 травня 2020 року, складений в АЗС за адресою: Одеська область, Біляївський район, с/рада Усатівська, автодорога Київ-Одеса 462- й км + 365м АЗС « 462-й км» (а.с. 70, том 1).
Отже, із дев'яти об'єктів відповідача за первісним позовом по двох (№ 7 і № 8) при монтажі/пусконалагоджувальних роботах обладнання було виявлено недоліки і підписано 11.05.2020 та 16.05.2020 Акти приймання виконаних робіт із зазначенням про наявність таких недоліків, а також 15.05.2020 і 16.05.2020 відповідачем було складено ще одні Акти про виявлені недоліки, які відповідач і направив позивачу у відповідь на претензію.
По чотирьох об'єктах відповідача за первісним позовом ( № 1, №4, №6, №9) Акти приймання виконаних робіт підписані 26.04.2020, 28.04.2020, 15.05.2020 та б/д травня 2020 без зауважень, однак пізніше по них підписано ще одні Акти виявлення недоліків.
По трьох об'єктах відповідача за первісним позовом (№2 , №3, №5) Акти приймання виконаних робіт підписані без зауважень 21.04.2020, 27.04.2020 та 01.06.2020 і Акти виявлення недоліків відповідачем не оформлялись.
Беручи до уваги зміст п 5.2. Договору, а саме, щодо зобов'язання відповідача оплатити 20% після підписання акту виконаних робіт без зауважень, а остаточна оплата 30% здійснюється з відстрочкою платежу на 30 календарних днів, суд прийшов до висновку, що у відповідача виникло зобов'язання з оплати наданих послуг по семи об'єктах: № 1, №2, №3, №4, №5, №6, №9. Це саме ті об'єкти відповідача за первісним позовом, акти виконаних робіт по яких підписані сторонами без зауважень.
Судом критично оцінюються акти про виявлені недоліки, що були подані відповідачем позивачу за первісним позовом у відповідь на його претензію, оскільки вони підписані зацікавленими особами з боку відповідача, за учсті позивача такі акти не складалися. Натомість у матеріалах справи є акти, які підписані без зауважень представниками сторін по семи об'єктах відповідача.
Щодо наданих послуг по об'єктах № 7(Одеська область, Біляївський район, Маяківська с/р), де Акт підписано ТОВ «Вест Петрол Маркет» 16.05.2020 із зауваженнями (а. с. 43, том 1) і № 8 (Одеська область, Біляївський район, Усатівська с/р), де акт підписано ТОВ «Вест Петрол Маркет» 11.05.2020 із зауваженнями (а. с. 44, том 1) суд зазначає, що відповідно до умов Договору(п.5.2) зобов'язання з оплати 20% за надані послуги виникає після підписання акту виконаних робіт без зауважень, а в матеріалах справи відсутні докази, що зазначені в актах приймання виконаних робіт недоліки були усунені позивачем, суд прийшов до висновку, що строк з оплати наданих послуг по цих актах не настав.
Щодо тверджень представника позивача за первісним позовом, що недоліки в акті № 138 від 16.05.2020 (а.с. 43, том 1) усунуті позивачем, суд критично їх оцінює та звертає увагу позивача, що ним не подано належних та допустимих доказів в підтвердження прийняття їх відповідачем без зауважень, після такого виправлення. Зазначення в акті: «камера та хол. обладнання працює згідно паспортних даних» не доводить факту виправлення недоліків, оскільки цей напис здійснено одноособово інженером Полухіним В. О., який виступає представником виконавця.
Щодо посилань представника позивача на п. 3.5. Договору (щодо обов'язку покупця комісійно в присутності повноважного представника постачальника скласти акт виявлених недоліків) та, що акти виявлення недоліків всупереч змісту договору підписані відповідачем одноособово, то суд зазначає, що пункт 3.5. Договору передбачає дії сторін у разі невідповідності обладнання в асортименті, кількості та комплектності вимогам, викладеним у даному Договорі, тобто цей пункт відноситься до приймання-передачі обладнання, а в даному випадку відповідачем факт отримання обладнання не оспорюється, він не заперечує, що отримав обладнання згідно Договору, однак зазначає, що позивач неналежним чином здійснив монтажні/пусконалагоджувальні роботи і в підтвердження цього подає акти виявлених недоліків.
Так, відповідач за первісним позовом у відповідності до п. 3.9. Договору у разі наявності у покупця претензій щодо якості монтажу має право в п'ятиденний строк з моменту завершення постачальником монтажу обладнання подати обґрунтовану відмову від підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Разом з тим, сторони узгодили, зобов'язання відповідача оплатити 20% після підписання акту виконаних робіт без зауважень ( п 5.2. Договору), тобто, акти можна було підписувати із зауваженнями або відмовлятися від їх підписання у відповідності до п. 3.9. Договору.
Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.
Згідно з ст. 13 Цивільного кодексу України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України( далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.144 Господарського кодексу України(далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У відповідності до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Згідно ч.ч.1,2 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено, що в даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між сторонами Договір містить ознаки змішаного договору поставки і підряду, предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Основним документом, що підтверджує надання послуг та їх прийняття є підписані сторонами акти наданих послуг без зауважень(п.5.2 Договору). Сама лише наявність укладеного між сторонами Договору, підписання видаткових та товаро-транспортних накладних не є достатньою підставою для стягнення заборгованості за цим Договором.
З огляду на укладення сторонами Договору, зобов'язання постачальника згідно договору здійснити поставку та монтажно/пускові роботи обладнання, обов'язок оплатити вартість обладнання та монтажу покупцем після підписання актів наданих послуг без зауважень, поставку позивачем обладнання, здійснення частково монтажних/пусконалагоджувальних робіт, наявність зауважень покупця щодо монтажу пусконалагоджувальних робіт обладнання, не проведення всіх належних розрахунків за отримане обладнання та монтажні пусконалагоджувальні роботи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення із відповідача 981681,71 грн. основної заборгованості підлягає до задоволення частково. Із відповідача слід стягнути 546128,61 грн. основного боргу за обладнання, поставлене на об'єкти № 1, №2, №3, №4, №5, №6, №9 (по цих об'єктах акти підписані сторонами без зауважень) та здійснення монтажних/пусконалагоджувальних робіт. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп” в частині стягнення 435553,10 грн. основного боргу по об'єктах відповідача за первісним позовом слід відмовити як передчасно заявлений, наявність зауважень відповідача за первісним позовом.
Щодо стягнення з відповідача за первісним позовом пені в сумі 14830,18 грн., суд зазначає таке.
Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені Договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється Договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п.7.4 Договору, у разі порушення покупцем своїх зобов'язань щодо оплати товару та/або монтажу обладнання та/або пусконалагоджувальних робіт, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого/змонтованого обладнання за кожен день прострочення.
Здійснивши аналіз умов Договору (зокрема п. 7.4.), суд встановив, що сторони не передбачили відповідальності покупця у вигляді оплати пені за порушення грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого обладнання за кожен день прострочення, тому вимога позивача про стягнення із відповідача 14830,18 грн. пені є необґрунтованою і у задоволенні вимоги про стягненні пені в розмірі 14830,18 грн. слід відмовити за безпідставністю. Обов'язок своєчасно поставити/змонтувати обладнання лежить на позивачу за первісним позовом, а не на відповідачу.
Разом з тим, позивач просить суд стягнути із відповідача 294504,51 грн. штрафу.
Відповідно до п. 7.6. У випадку, якщо термін прострочення зобов'язань по оплаті перевищує 10 (десять) календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф в розмірі 30% від суми заборгованості.
Беручи до уваги, що термін прострочення зобов'язань з оплати отриманого обладнання відповідачем становить більше 10 календарних днів, а сума заборгованості відповідача становить 546128,61 грн., отже сума штрафу в розмірі 30% від суми заборгованості відповідача за первісним позовом складає - 163838,58 грн.. У стягненні з відповідача за первісним позовом 130665,93 грн. штрафу слід відмовити через безпідставність та необґрунтованість.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача за первісним позовом на користь позивача слід стягнути 709967,19 грн., з них: 546128,61 грн. основного боргу та 163838,58 грн. штрафу. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС” в частині стягнення 581049,21 грн., з них: 435553,10 грн. основного боргу, 14830,18 грн. пені, 130665,93 грн. штрафу слід відмовити через безпідставність та необґрунтованість.
Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути 10898,90 грн. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг).
Позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу представником позивача подано до суду копію платіжного доручення № 3501 від 28.08.2020 на суму 20000 грн. (а.с. 55, том 1), рахунок-фактуру № 34 від 13.08.2020 на суму 20000 грн. із переліком наданих послуг (а.с. 56, том 1).
Всього адвокатом послуг надано та понесено витрат позивачем в сумі 20000 грн..
Беручи до уваги викладене, із відповідача за первісним позовом на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10998,57 грн., пропорційно до задоволених вимог, а в іншій частині витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9001,43 грн. покладається на позивача на підставі ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо заперечень відповідача за первісним позовом відносно того, що строк оплати обладнання не настав взагалі, оскільки акти наданих послуг підписані із зауваженнями, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ГПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки сім актів приймання-передачі виконаних робіт підписано сторонами без зауважень, (крім двох актів за адресою об'єкта №7, за адресою об'єкта №8), відповідач фактично отримав обладнання та не заперечує факту отримання, користується отриманим обладнанням, тому суд дійшов висновку, що строк оплати вартості отриманого обладнання за виключенням обладнання по двох об'єктах настав.
Щодо вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп” до Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС” про стягнення 1149907,84 грн., з них: 30045,41 грн. неустойка згідно п.7.3 Договору за прострочення поставки обладнання, 589009 грн. штраф згідно п.7.5 Договору за прострочення поставки обладнання, 22227,35 грн. неустойка згідно п.7.3 Договору за прострочення монтажу/пусконалагоджувальних робіт обладнання, 508626,08 грн. штраф згідно п.7.5 Договору за прострочення монтажу/пусконалагоджувальних робіт обладнання, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 13.12.2019 між ТДВ «РОСС» (постачальник) та ТОВ «Вест Ойл Груп» (покупець) був укладений Договір на поставку холодильних та морозильних камер № М-882 (далі Договір) (а.с. 19-24, том 1).
За умовами п.1.1. Договору постачальник (ТДВ «РОСС») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором поставити (передати) покупцю (ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП») холодильні та морозильні камери для збереження продукції супутніх товарів, в асортименті, кількості, комплектності та за ціною, зазначеними у додатках та рахунках фактурах, які є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець замовляє поставку обладнання у замовленому обсязі та зобов'язується прийняти й оплатити обладнання на умовах цього Договору. Відповідно до п. 1.2. Договору додатково до основного зобов'язання Постачальник зобов'язується: здійснити поставку обладнання; ввести обладнання в експлуатацію-здійснити монтаж (зборку) поставленого Обладнання, виконати пусконалагоджувальні роботи Обладнання, що постачається згідно з Додатком №1, який є невід'ємною частиною даного Договору та здійснити перевірку роботи Обладнання у тестовому режимі; провести навчання та інструктаж працівників покупця щодо експлуатації Обладнання.
Обладнання постачається покупцю частково на умовах СРТ (Інкотермс-2010), склади покупця за адресами визначеними в п. 3.1 Договору монтаж (зборка) обладнання здійснюється постачальником за адресою поставки.
Згідно вимог п.3.2. Договору, строк поставки обладнання становить тридцять календарних днів з моменту укладення договору та внесення авансового платежу відповідно до п.5.2. даного Договору.
При цьому, датою поставки Обладнання вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на обладнання (п.3.3. Договору).
Ціна за одиницю обладнання, що поставляється покупцю на умовах даного Договору визначається сторонами у додатку (специфікації) та рахунках фактурах, що є невід'ємною частино даного Договору (п.4.1. Договору).
Відповідно до специфікації №1 від 13.12.2019 до Договору ціна обладнання, що постачається складає: 1963363,36 грн.
14 лютого 2020 року платіжним дорученням №1228 позивачем за зустрічним позовом було оплачено 50% ціни Договору в розмірі 981681,72 грн., тобто в розмірі визначеному п.5.2. Договору.
Враховуючи вимоги п.3.2. Договору, ТДВ «РОСС» зобов'язане було поставити обладнання до 15 березня 2020 року, включно.
Разом з цим, в п.3.10 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний здійснити монтаж (зборку) поставленого обладнання, пусконалагоджувальні роботи, протягом двох робочих днів з моменту прийняття покупцем переданого обладнання згідно видаткової накладної на обладнання без претензій по кількості, комплектності асортименту.
По об'єкту №1 сторонами підписано видаткову накладну № 1033105 від 01.04.2020 на суму 168739,04 грн. (а.с. 46, том 1), відмітка про дату підписання накладної - 02.04.2020, видаткову накладну № 702 від 08.04.2020 на суму 49816,01 (а.с. 36, том1); по об'єкту №2 сторонами підписано видаткову накладну № 1033106 від 01.04.2020 на суму 167643,04 грн. (а.с. 47, том 1), відмітка про дату підписання накладної - 02.04.2020; видаткову накладну № 1040703 від 08.04.2020 на суму 49816,01 грн. (а.с. 37, том 1); по об'єкту №3 сторонами не підписано видаткову накладну № 1033107 від 01.04.2020 на суму 168515,04 грн. (а.с. 8 на звороті, том 2), проте підписано товарно-транспортну накладну № 235420 від 01.04.2020 (а.с. 8, том 2) відмітка про дату поставки - 02.04.2020; по об'єкту №4 сторонами підписано видаткову накладну № 1041604 від 17.04.2020 на суму 218127,05 грн. (а.с. 38, том 1); По об'єкту № 5 сторонами не підписано видаткову накладну № 1041605 від 17.04.2020 на суму 218355,05 грн. (а.с. 9, том 2), проте підписано товарно-транспортну накладну № 235425 від 22.04.2020 (а.с. 44, том 1); по об'єкту № 6 сторонами підписано видаткову накладну № 1041606 від 17.04.2020 на суму 218527,04 грн. (а.с. 40, том 1); по об'єкту № 7 сторонами підписано видаткову накладну № 1041607 від 17.04.2020 на суму 217027,04 грн.; по об'єкту № 8 сторонами підписано видаткову накладну № 8 1041608 від 17.04.2020 на суму 218527,04 грн. (а.с. 40, том 1); По об'єкту № 9 сторонами не підписано видаткову накладну № 1042113 від 22.04.2020 на суму 218455,04 грн. (а.с.10 на звороті, том 2), проте підписано товарно-транспортну накладну № 235428 від 23.04.2020 (а.с. 10, том 2).
Згідно п. 3.9. Договору, належне проведення постачальником монтажу (зборки) обладнання, визначеного умовами даного Договору, та введення його в експлуатацію оформляється (підтверджується) підписанням сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. ТДВ «РОСС» здійснено поставку та монтаж обладнання на складах покупця, що відповідачем за первісним позовом не заперечується.
У разі порушення постачальником своїх зобов'язань щодо поставки таабо монтажу обладнання та/або пусконалагоджувальних робіт, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого/змонтованого обладнання за кожен день прострочення (п.7.3. Договору).
Пунктом 7.5. Договору визначено, що якщо термін прострочення постачальником зобов'язань по поставці та або проведенню пусконалагоджувальних робіт обладнання перевищує 10 (десять) календарних днів, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф в розмірі 30% від вартості обладнання, щодо якого порушено зобов'язання.
Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Позивач за зустрічним позовом через порушення відповідачем строків поставки обладнання, визначених в п.3.2. Договору, на підставі п. п. 7.3., 7.5. Договору нараховує відповідачу 30045,41 грн. неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого/змонтованого обладнання за кожен день прострочення та 589009,00 грн. штрафу в розмірі 30% від вартості обладнання, щодо якого порушено зобов'язання за порушення строків поставки обладнання, з огляду на вказане суд зазначає таке.
Перевіривши розрахунок неустойки та штрафу позивача за зустрічним позовом, судом встановлено, що за заявлений період по семи об'єктах позивача за зустрічним позовом сума неустойки становить 22347,09 грн., а штрафу 458342,78 грн. В іншій частині неустойки в сумі 7698,32 грн. та 130666,21 грн. штрафу необхідно відмовити з огляду на те, що по двох об'єктах позивача №7 та №8 акти наданих послуг підписані ним із зауваженнями, строк оплати для відповідача за зустрічним позовом взагалі не наступив(позивачу за первісним позовом відмовлено у стягненні вартості поставленого/змонтованого обладнання(вартості обладнання) по зазначених об'єктах), а у видаткових накладних та специфікації №1 до Договору зазначалася вартість товару та монтажних/пусконалагоджувальних робіт однією сумою, а позивач за зустрічним позовом не підписав актів наданих послуг, тобто самостійно розділити ці суми у суду не має можливості, фактично вартість поставленого обладнання(без монтажних/пусконалагоджувальних робіт) залишилася не відомою, тому суд прийшов до переконання що позивач за зустрічним позовом необгрунтував вартість несвоєчасно поставленого обладнання(вартість обладнання) по цим двом об'єктам.
Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення із відповідача 508626,08 грн. штрафу в розмірі 30% від вартості обладнання та 22227,35 грн. неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого/змонтованого обладнання на підставі п. п. 7.3., 7.5. Договору за прострочення виконання монтажних/пусконалагоджувальних робіт обладнання визначених в п.3.2. Договору, суд зазначає таке.
Строк монтажних/пусконалагоджувальних робіт, встановлений п. 3.10 Договору (протягом двох робочих днів з моменту прийняття покупцем переданого обладнання згідно видаткової накладної).
Перевіривши розрахунок позивача за зустрічним позовом про стягнення 508626,08 грн. штрафу та 22227,35 грн. неустойки, суд зазначає, що штраф і неустойка підлягають частковому задоволенню по семи об'єктах позивача за зустрічним позовом. Із відповідача слід стягнути 377959,86 грн. штрафу та 21119,33 грн. неустойки, як підставні та обґрунтовані, а в іншій частині в сумі 130666,22 штрафу та 1108,02 грн. неустойки підлягають відхиленню з огляду на те, що по двох об'єктах позивача акти наданих послуг підписані ним із зауваженнями, строк оплати для відповідача за зустрічним позовом взагалі не наступив(позивачу за первісним позовом відмовлено у стягненні вартості поставленого/змонтованого обладнання(вартості обладнання), а у видаткових накладних та специфікації №1 до Договору зазначалася вартість товару та монтажу однією сумою, а позивач за зустрічним позовом не підписав актів наданих послуг, тобто самостійно розділити ці суми у суду не має можливості, фактично вартість монтажних/пусконалагоджувальних робіт залишилася не відомою, тому суд прийшов до переконання що позивач за зустрічним позовом необгрунтував вартість монтажних/пусконалагоджувальних робіт по цим двом об'єктам.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
З відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом слід стягнути 879769,06 грн., з них: неустойки в сумі 22347,09 грн., 458342,78 грн. штрафу за порушення строків поставки обладнання та неустойки в сумі 21119,33 грн. та 377959,86 грн. штрафу за прострочення виконання монтажних/пусконалагоджувальних робіт обладнання. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп” про стягнення 270138,77 грн., з них: неустойки в сумі 7698,32 грн. та 130666,21 грн. штрафу за порушення строків поставки обладнання, 1108,02 грн. неустойки та 130666,22 штрафу за прострочення виконання монтажних/пусконалагоджувальних робіт обладнання слід відмовити через необґрунтованість.
Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача належить стягнути 13196,54 грн. судового збору судового збору пропорційно розміру задоволених витрат.
Щодо заперечень відповідача за зустрічним позов, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази укладення сторонами змін, доповнень, додаткових угод до Договору. Як вбачається зі змісту листа вих.72/20 від 24.02.2020 ТДВ «РОСС» не пропонувало укласти додаткову угоду до Договору щодо збільшення строку поставки обладнання. Згаданий лист не містить жодних додатків (документів, додаткових угод чи їх проектів), які б додавалася до листа. ТДВ «РОСС» зазначає, що листом вих.72/20 від 18.03.2020 повідомило ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» про неможливість виконання поставки обладнання.
У листі відповідача від 18.03.2020 №72/20 зазначено: «...керуючись розділом 8 Договору, Постановою КМУ 215 від 16.03.2020, повідомляємо вас, що дія пунктів №3.1; 3.2. не може бути виконана нами у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин... з 18 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року введена в дію заборона на регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і мiжoблacнoмy сполученні та заїзд на територію автостанцій автобусів, які здійснюють ввезення пасажирів у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні, та реалізацію власниками автостанцій квитків автомобільним перевізникам, які виконують такі перевезення». При цьому, ТДВ «РОСС» зобов'язане було поставити обладнання до 15 березня 2020 року, а лист, датований 18 березня 2020 року, тобто, зобов'язання з поставки обладнання, визначені п. п. 3.1. 3.2. Договору, вже були порушені постачальником. Більше того, строк виконання ТДВ «РОСС» умов договору в частині поставки та монтажу обладнання сплив до моменту прийняття КМУ постанови №215, на яку посилається постачальник у листі від 18.03.2020.
Згідно п.8.1. Договору сторони звільняються від відповідальності, за повне чи часткове невиконання зобов'язань згідно даного Договору, якщо це невиконання явилось наслідком дій непереборної сили, які виникли після укладення даного Договору в результаті подій, які сторона не могла передбачити (пожежа, повінь, землетрус, військові дії, громадські безпорядки, зміна законодавства, прийняття забороняючих актів державними органами і т.д.) не дозволяючи виконати сторонами свої зобов'язання і безпосередньо вплинули на виконання умов Договору та не могли бути усунені розумними діями сторін. При цьому строк виконання зобов'язань продовжується відповідно часу протягом якого діяли такі обставини.
Сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань по даному договору у зв'язку із виникненням форс-мажорних обставин, зобов'язана, про настання вищевказаних обставин негайно, але не пізніше трьох днів з моменту їх настання, в письмовій формі і повідомити другу cторону.
У повідомленні повинно бути зазначено зміст обставин, їхній характер і вплив на виконання зобов'язань за даним договором, не повідомлення чи несвоєчасне повідомлення про настання або припинення форс-мажорних обставин позбавляє сторону права на них посилатися.
Ця процедура повинна також використовуватися і у випадку припинення форс мажору із зазначенням дати його припинення.
Достатнім доказом існування таких подій будуть довідки Торгово-промислової палати (п. 8.2, 8.3. Договору).
Водночас, ТДВ «РОСС» не обґрунтовано, як введення Постановою КМУ №215 від 16.03.2020 з 18.03.2020 заборони на: «регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом... заїзд на територію автостанцій автобусів... та реалізацію гасниками автостанцій квитків...» впливає на виконання зобов'язань з поставки та монтажу обладнання за даним Договором, без надання доказів такого впливу.
У відзиві ТДВ «РОСС» жодним чином необґрунтовано та не надано доказів, що впровадження з 12 березня 2020року на території України карантину, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 року № 42211, якою заборонено: «відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для убезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування», - призвело то порушення договірних зобов'язань - прострочення поставки та монтажу Обладнання. У відзиві зазначено: «Відповідно до п. п. 4 п. 2 зазначеної Постанови КМУ постановляє заборонити роботу деяких суб'єктів господарювання». При цьому, згадана Постанова КМУ (в редакції від 11.03.2020) не містить «пп.4 п.2». Ні постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, ні постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215, ні Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» господарська діяльність ТДВ «РОСС» не обмежувалась, тим більше, не заборонялась. Жодних доказів протилежного до матеріалів справи не додано. А відтак, запровадження карантину на території України не звільняє ТДВ «РОСС» від відповідальності за порушення договірних зобов'язань щодо поставки та монтажу обладнання.
Керуючись ст.73-79, 86, 129, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп” (Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 34524327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС” (м. Харків, вул. В. Панасівська, 129, код ЄДРПОУ 00223237) 709967,19 (сімсот дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім гривень 19 коп.)грн., з них: 546128,61 грн. основного боргу, 163838,58 грн. штрафу та 10898,90(десять тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень 90 коп.) грн. судового збору, 10998,57 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 57 коп.)грн. витрат на правничу допомогу адвоката.
3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп” в частині стягнення 581049,21 грн., з них: 435553,10 грн. основного боргу, 14830,18 грн. пені, 130665,93 грн. штрафу - відмовити.
4. Зустрічний позов задовольнити частково.
5. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС” (м. Харків, вул. В. Панасівська, 129, код ЄДРПОУ 00223237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп” (Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 34524327) 879769,06(вісімсот сімдесят дев'ять тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень 06 коп.) грн., з них: неустойки в сумі 22347,09 грн., 458342,78 грн. штрафу за порушення строків поставки обладнання та неустойки в сумі 21119,33 грн. та 377959,86 грн. штрафу за прострочення виконання монтажних/пусконалагоджувальних робіт обладнання та 13196,54(тринадцять тисяч сто дев'яносто шість гривень 54 коп.) грн. судового збору.
6. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп” до Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСС” в частині стягнення 270138,77 грн., з них: неустойки в сумі 7698,32 грн. та 130666,21 грн. штрафу за порушення строків поставки обладнання, 1108,02 грн. неустойки та 130666,22 грн. штрафу за прострочення виконання монтажних/пусконалагоджувальних робіт обладнання - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено
19.02.2021
Суддя А. С. Вороняк