19.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4146/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),
судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.
Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2020 (суддя Манько Г.В., повне рішення складено 14.09.2020) у справі № 904/4146/20
за позовом Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 40745 грн. 91 коп.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" 40 745 грн. 91 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, відповідно до договору перевезення, а саме маршрутної залізничної накладної № 51842979 від вантажовідправника - ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» на адресу AT НЗФ 14 жовтня 2019 року у вагонах № 60033388, 58585563, 62091418, 56120926, 63487615 надійшов коксовий горішок. В ході перевезення встановлено факт нестачі вантажу в зазначених вагонах. У зв'язку з чим позивач просив стягнути з перевізника 40 745,91 грн. вартість нестачі вантажу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-кт. Д.Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ідентифікаційний код 00186520) 40 745 грн. 91 коп., судовий збір в сумі 2102 грн.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем порушені вимоги Статуту залізниць України, а саме - незбереженням перевізником прийнятого до перевезення вантажу.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2020 у справі №904/4146/20 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. В апеляційній скарзі апелянт також просить суд поновити строк на подання апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі, зокрема, йдеться про те, що вартість вантажу не підтверджена жодним належним доказом.
Узагальнені доводи інших учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано. Згідно ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2020 у справі № 904/4146/200 залишено без руху, оскільки скаржником не надано доказів сплати судового збору у сумі 3153,00 грн.
У визначений Центральним апеляційним господарським судом строк недоліки апеляційної скарги скаржником усунуто.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020 відновлено строк подання апеляційної скарги та відкрито апеляційне провадженняза апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2020 у справі № 904/4146/20, у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
Відповідно до договору перевезення, а саме маршрутної залізничної накладної № 51842979 від вантажовідправника - ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» на адресу AT НЗФ 14 жовтня 2019 року у вагонах № 60033388, 58585563, 62091418, 56120926, 63487615 надійшов коксовий горішок.
Вагони видані позивачу згідно зі ст. 52, 129 Статуту залізниць України зі складанням комерційних актів у яких зафіксовані ознаки не збереженого перевезення, такі як наявність поглиблень з порушенням маркування вантажу.
При складанні комерційного акту № 466001/383 від 14.10.2019 (на підставі акту загальної форми № 36493 станції Запоріжжя - Ліве, який знаходиться у Відповідача) у вагоні № 60033388 виявлено менше проти документа на 1 200 кг. коксового горішку. По документу - вантаж маркований по центру повздовжньою смугою шириною 400-600 мм вздовж вагона вапном. Вологий. У дійсності, навантаження шапкою вище рівня бортів 30 см, маркований повздовжньою смугою вапном, порушене маркування виборки над 1-м люком довжиною150см, шириною 140 см, глибиною 30 см, над 7-ми люками довжиною 100 см, шириною 280 см, глибиною 20-40 см. Вагон без дверний, люка були закриті, течі вантажу не було. Зважування проводилось двічі, нестача вантажу підтвердилась.
При складанні комерційного акту № 466001/380 від 14.10.2019 (на підставі комерційного акту № 454201/98 станції Чапліне від 08.10.2019, який знаходиться у Відповідача) у вагоні № 58585563 виявлено менше проти документа на 3 100 кг. коксового горішку, який у вагоні вміститися міг. По документу - вантаж маркований по центру повздовжньою смугою шириною 400-600 мм вздовж вагона вапном. Вологий. У дійсності, навантаження шапкою вище рівня бортів 20-30 см, марковано по центру повздовжньою смугою вапном, наявне поглиблення над 1-2 люками довжиною 300см. На всю ширину вагону, глибиною 40 см, над 5,6,7 люками довжиною 450 см. На всю ширину вагону, глибиною 40 см, в місцях виямок маркування відсутнє. Вагон без дверний, люка були закриті, течі вантажу не було. Зважування проводилось двічі, нестача вантажу підтвердилась.
При складанні комерційного- акту № 466001/384 від 14.10.2019 (на підставі комерційного акту № 454201/97 станції Чапліне від 08.10.2019, який знаходиться у Відповідача) у вагоні № 62091418 виявлено менше проти документа на 3 600 кг. коксового горішку, який у вагоні вміститися міг. По документу - вантаж маркований по центру повздовжньою смугою шириною 400-600 мм вздовж вагона вапном. Вологий. У дійсності, навантаження шапкою вище рівня бортів 20-30 см, повздовжньою смугою вапном, маються виїмки над 1-2-3-4 люками довжиною 550см, на всю ширину вагону, глибиною 40 см, на 6-7 люками довжиною 200 см, на всю ширину вагону, глибиною 40см. В місцях виїмок маркування відсутнє. Загон без дверний, люка були закриті, течі вантажу не було. Зважування проводилось двічі, нестача вантажу підтвердилась.
При складанні комерційного акту № 466001/381 від 14.10.2019 (на підставі акту загальної форми № 36495 станції Запоріжжя - Ліве, який знаходиться у Відповідача) у вагоні № 56120926 виявлено менше проти документа на 1 350 кг. коксового горішку, який у вагоні вміститися міг. По документу - вантаж маркований по центру повздовжньою смугою шириною 400-600 мм вздовж вагона вапном. Вологий. У дійсності, навантаження шапкою вище рівня бортів 30 см, маркований повздовжньою смугою вапном, порушене маркування виборки над 1-3 люками довжиною 350см, шириною 170 см, глибиною 50 см, над 7 люком довжиною 150 см, шириною 160 см, глибиною 30 см. Вагон без дверний, люка були закриті, течі вантажу не було. Зважування проводилось двічі, нестача вантажу підтвердилась.
При складанні комерційного акту № 466001/382 від 14.10.2019 (на підставі акту загальної форми № 36494 станції Запоріжжя - Ліве, який знаходиться у Відповідача) у вагоні № 63487615 виявлено менше проти документа на 1 950 кг. коксового горішку, який у вагоні вміститися міг. По документу - вантаж маркований по центру повздовжньою смугою шириною 400-600 мм вздовж вагона вапном. Вологий. У дійсності, навантаження шапкою вище рівня бортів 30 см, маркований повздовжньою смугою вапном, порушене маркування виборки над 6-7 люками довжиною 300см, шириною 140-250 см, глибиною 40 см. Вагон без дверний, люка були закриті, течі вантажу не було. Зважування проводилось двічі, нестача вантажу підтвердилась.
Відповідач не здійснив оплату нестачі вантажу, що і стало причиною виникнення спору.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів даної справи, причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартість нестачі вантажу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. При цьому, придатність рухомого складу (вагонів) для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Згідно з п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України „Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів" від 21 листопада 2000 року N 644, відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.
Положеннями п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення визначено, що договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон (контейнер) відправником, підтверджується підписанням Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, видачу/приймання контейнерів працівниками відправника і залізниці. Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Згідно з положеннями п. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Приписами ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього статуту та .правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковбю двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).
За змістом ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках -продезінфіковані вагони і контейнери.
У відповідності зі ст.ст. 12, 23 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України. Перевізники несуть відповідальність за схоронність вантажу з моменту його прийняття до перевезення, до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Правовий аналіз матеріалів справи свідчить, що розрахунок відповідальної недостачі здійснено з врахуванням норм чинного законодавства України, а саме відповідно до приписів Правил видачі вантажів. При розрахунку вартості недостачі враховані норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка помножена на вартість вантажу за 1 т. відповідно до наявних у справі рахунків.
Матеріалами справи встановлено, що за поставлену продукцію Позивачем була здійснена оплата відповідно до платіжного доручення № 240752 від 27.12.2019 р.
Колегія суддів констатує, що Акціонерним товариством "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" у встановленому чинним законодавством порядку доведено факт нестачі вантажу, встановленого за результатами зважування вагонів.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" збитків у розмірі 40745 грн. 91 коп., завданих нестачею вантажу, відповідно до ст. ст. 11, 509, 525, 526, 610, 612, 629, 631, 598, 599, 909 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 308, 310, 314 Господарського кодексу України, п. п. 4, 28 Правил приймання вантажів до перевезення, п. п. 2, 9 Правил складання актів, п. п. 27 Правил видачі вантажів, п. п. 6, 31, 32, 110, 111, 113, 114, 115, 129 Статуту залізниць України.
Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника у справі.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2020 у справі 904/4146/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Кощеєв