18 лютого 2021 року м. Чернівці
справа № 727/1945/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Лисак І.Н., Литвинюк І.М.
секретар: Ковальчук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк Глобус», третя особа без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цецино Скайлайн» про стягнення перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк Глобус» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 грудня 2020 року, (головуючий у 1-й інстанції Семенко О.В.),-
У провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк Глобус», третя особа без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цецино Скайлайн» про, стягнення перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 грудня 2020 року клопотання адвоката Спіжавки Т.Г., яка діє від імені позивача ОСОБА_1 про призначення судово-економічної експертизи документів фінансово-кредитних операцій задоволено, та призначено по справі судово-економічну експертизу документів фінансово-кредитних операцій.
На вирішення експертизи поставлено питання:
1.Чи відповідає розрахунок заборгованості грошових зобов'язань/заборгованості (в тому числі основного боргу (тіла кредиту процентів, пені) ОСОБА_1 за Кредитними договорами № 35/Ф31-12 від 08.06.2012 року (зі всіма змінами і доповненнями), №60/ФЗІ-12 від 11.10.2012
Провадження 22ц/822/169/21
(зі всі змінами та доповненнями), укладених між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус», за весь період кредитування розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту цим кредитним договором?»
2. Яка фактична заборгованість ОСОБА_1 за Кредитними договорами № 35/Ф31-12 від 08.06.2012 року (зі всіма змінами і доповненнями), №60/ФЗІ-12 від 11.10.2012 (зі всі змінами та доповненнями), укладених між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» станом на 28 лютого 2017 року - 03 березня 2017 року?»
Проведення експертизи доручено СП «Західно-Українському Експертно-Консультативному Центру».
Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду Акціонерним товариством «Комерційний банк Глобус» подано апеляційну скаргу, в якій вважають її незаконною та необґрунтованою, а також такою, що не відповідає нормам чинного законодавства України. Зазначають, що жодних належних обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування судом в оскаржуваній ухвалі не наведено.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на даний час в матеріалах справи містяться шість висновків про оцінку майна, яке було предметом іпотеки. Ринкова та ліквідаційна вартість предмета іпотеки вказана у іпотечному договорі. Узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки у іпотечному договорі становить 5339126 гривень. АТ «КБ «Глобус» набуло право власності на предмет іпотеки за ринковою вартістю майна 3624400 гривень.
Посилався на те, що ринкова вартість предмета іпотеки вказана на сімнадцятій сторінці висновку №933 (1) оціночно-будівельної експертизи від 28.12.2019 - 15.01.2020 року, виготовленого СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр», через майже три роки після набуття банком права власності на предмет іпотеки, і жодним чином не підтверджує вартість набуття предмету іпотеки станом на 28.02.2017 року.
Вказув, що висновок №933 (1) оціночно-будівельної експертизи від 28.12.2019 - 15.01.2020 року, виготовлений СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр», є основним доказом на користь позивача у спорі, тому призначення судово-економічної експертизи документів фінансово-кредитних операцій у тій експертній установі, яка вже зробила висновок ОСОБА_1 , є порушенням принципу змагальності сторін, оскільки обидві експертизи будуть проведені в установі обраній позивачем, а не за зоною регіонального обслуговування.
Зазначав, що проведення експертизи слід було доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, який обслуговує в тому числі і Чернівецьку область.
Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга
підлягає відхиленню, з наступних підстав.
Згідно ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус», про визнання повністю виконаними зобов'язання позичальника ОСОБА_1 по кредитному договору №60/ФКЛ-12 від 11.10.2012 року, стягнути з АТ «Комерційний банк «Глобус» перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя в сумі 7 758 710,31 грн. та вирішити питання розподілу судових витрат.
Разом з цим, позивач подав до суду клопотання про призначення судово-економічної експертизи документів фінансово-кредитних операцій посилаючись на те, що необхідно визначити законність та коректність розрахунку заборгованості грошових зобов'язань ОСОБА_1 за кредитними договорами за весь період кредитування.
Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи, виходив з того, що заявлене клопотання розглядається в порядку підготовчого судового засідання, розгляд справи по суті не розпочатий, а предметом позову є визнання виконаними зобов'язань по кредитному договору, та стягнення з відповідача перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, тому для повного та об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для справи, клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи документів фінансово-кредитних операцій є обґрунтованим.
Колегія судів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Приписами частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Порядок призначення експертизи судом регулюється §6глави 5 розділу І ЦПК України.
Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною другою статті 102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Судом першої інстанції проведення експертизи, доручено експертам СП «Західно-Українському Експертно-Консультативному Центру», оскільки вважав, що клопотання про проведення експертизи заявлене представником позивача, ними буде здійснено оплату за проведення експертизи і вони клопочуть про дану установу. Крім цього, судом першої інстанції зазначено, що проведення експертизи в Київській експертній установі призведе до затягування проведення такої експертизи.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилався на те, що відповідно до пункту 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, експертиза повинна була бути проведена виключно експертною установою за зоною регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково - дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
У пункті 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5(далі - Інструкція), із змінами та доповненнями затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 30.12.2004 N 144/5 експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України.
За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.
Судом першої інстанції в ухвалі про призначення експертизи, зазначено відповідні мотиви щодо проведення експертизи в СП «Західно-Українському Експертно-Консультативному Центру», зазначивши те, що призначення експертизи за зоною регіонального обслуговування, а саме, Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, призведе до затягування проведення такої експертизи.
У абзаці 1, 2 та 7 пункту 3 постанови №11 Пленуму «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних, і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року Вищий спеціалізований суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що, розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» є експертною установою, яка має право на проведення такого роду експертиз.
Таким чином, доручаючи проведення судової експертизи СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, оскільки зазначеними вище нормативно правовими актами передбачено право суду призначити проведення експертизи даній судово-експертній установі.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи вже є наданий позивачем висновок №993 (1) оціночно-будівельної експертизи проведеної саме цією експертною установою, і даний висновок виготовлений на користь позивача ОСОБА_1 , то колегія суддів виходить із того, що доводи про упередженість експертів даної експертної установи, про виготовлення даного висновку саме на користь позивача, не підтверджені належними та достатніми доказами, та не містять законних підстав для сумнівів у неупередженості експертів саме СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр».
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції в ухвалі про призначення експертизи відповідно до вимог ч. 5 ст. 104 ЦПК України попередив експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього (них) обов'язків.
На спростування доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції врахував необхідність оперативності проведення експертизи, оскільки обставини, які підлягають встановленню у випадку призначення даної експертизи, мають значення для справи та потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. В даному випадку суд, дотримуючись балансу між інтересами сторін, враховуючи складність справи, особливості предмета спору, значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями (ст. 11 ЦПК України) доручив проведення експертизи СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр», не порушуючи інтересів сторін.
Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування ухвали суду, колегією суддів не встановлено.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дотримуючись принципу змагальності сторін і не створюючи їм перешкод у процесі доказування обставин, суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.12 ЦПК України на переконання колегії суддів призначив експертизу з дотриманням вимог процесуального закону.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк Глобус», залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Дата виготовлення повного тексту постанови 19 лютого 2021 року.
Головуючий А.І. Владичан
Судді: І.Н. Лисак
І.М. Литвинюк