Справа №640/4435/18 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/1493/21
Категорія: ч.1 ст.310, ч.2 ст.309, ч.2 ст.147 КК України
15 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Харкова клопотання прокурора у кримінальному провадженні про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
Згідно ухвали судді-доповідача від 08 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 23 грудня 2020 року щодо ОСОБА_8 .
Цим вироком ОСОБА_8 засуджено за:
-ч.1 ст.310 КК України на 6 місяців арешту;
-ч.2 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі;
-ч.2 ст.147 КК України на 10 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим, ОСОБА_8 призначено остаточне покарання - 10 років позбавлення волі та продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20 лютого 2021 року.
10 лютого 2021 року до Харківського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 до завершення апеляційного розгляду.
В обґрунтування клопотання прокурор послався на те, що попередньо встановлені судом ризики на цей час не зменшились та продовжують існувати, оскільки є певна ступінь ймовірності того, що ОСОБА_8 з метою уникнення призначеного покарання за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Відзначив, що ОСОБА_8 не має офіційного джерела доходу, не має стійких соціальних зав'язків, на момент вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.147 КК України вже мав процесуальний статус підозрюваного за ч.1 ст.310, ч.2 ст.309 КК України. Вважає, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобігання існуючим ризикам та з огляду на тяжкість висунутого обвинувачення.
Заслухавши пояснення прокурора, який підтримав клопотання, захисника ОСОБА_7 , яка заперечував проти його задоволення, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч.ч.3, 4 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Наразі передбачені ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду чи вчинити новий злочин, береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення призначеного покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.
Ураховуючи, що ОСОБА_8 засуджений за вчинення, у тому числі, кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, офіційного місця роботи та законних джерел доходу, тому обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не гарантує, що він не стане переховуватися від суду та органів виконання покарань, не вчинить інше кримінальне правопорушення.
Зазначене свідчить про те, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , не зменшились та існують на даний час.
Апеляційний розгляд цього кримінального провадження не завершено.
Тому застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не є достатнім для запобігання зазначеним вище ризикам.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає зазначеним у ст.177 КПК України меті і підставам його обрання, а також передбаченим ст.178 КПК України обставинам, які повинні бути враховані при його обранні.
Керуючись ст.ст.177, 178, 331, ч.1 ст.115 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , 1977 року народження, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до моменту ухвалення апеляційним судом рішення за результатами апеляційного розгляду цього кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: