Провадження № 22-ц/803/1676/21 Справа № 212/4699/17 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
16 лютого 2021 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
секретар судового засідання: Кислиця І.В.
сторони:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року, яке постановлено суддею Козловим Ю.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області відомост щодо дати складання повного тексту ухвали відсутні,-
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди спричиненою смертю батька від професійного захворювання.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року , яке залишено без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «Центральний ГЗК» на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 76 800 грн. в порядку компенсації за спричинен моральну шкоду, у зв'язку зі смертю батька, без утримання податку з доходів фізичних осіб та обов'язкових платежів. Стягнуто з ПрАТ «Центральний ГЗК» на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.
18 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року, за нововиявленими обставинами.
Заява мотивована тим, що 09 травня 20202 року вона, дізналась від свого брата ОСОБА_2 про те, що ПрАТ «ЦГЗК» є правонаступником прав та обов'язків шахти імені Орджонікідзе ДВО «Кривбасруда», де померлий батько позивача працював з 25.06.1984 року по 31.12.1998 року, що не було враховано судом під час ухвалення оскаржуваного рішення, в зв'язку з чим, вважає, що наявні підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Ухвалюючи рішення про стягнення з ПРАТ «ЦГЗК» на користь позивача моральної шкоди, завданої внаслідок смерті батька, не була врахована робота померлого батька на шахті імені Орджонікідзе ДВО «Кривбасруда», правонаступником якої є ПрАТ «ЦГЗК», де померлий батько позивача працював з 25.06.1984 року по 31.12.1998 року, а була врахована тільки його робота з 1999 року по 2004 року на шахті імені Орджонікідзе ПрАТ «ЦГЗК» , тому розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача має бути 640 000,00 гривень.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовленою.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали про відмову в перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами.переглянути справу у зв'язку з нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про задоволення заяви.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що 9 травня 2020 року, позивач дізналася, що правонаступником всіх прав та обов'язків шахти Орджонікідзе є ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» і всю відповідальність за смерть батька повинен нести лише відповідач , що не було враховано судом під час ухвалення оскаржуваного рішення, в зв'язку з чим, вважає, що наявні підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Ані судом, ані відповідачем в судовому засіданні не було встановлено факт, того що позивачу, при розгляді справи в 2017році, було відомо, що правонаступником всіх прав та обов'язків шахти Ордженікідзе є відповідач.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ПРАТ «ЦГЗК» зазначає про те, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, як безпідставна та необґрунтована.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Флягу В.Г., який підтримав доводи апеляційної скарги позивача та просив її задовольнити, представника відповідача ПРАТ «ЦГЗК» -Громко Н.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги відповідача, просила її задовольнити та заперечувала проти доводів апеляційної скарги позивача, просила залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційних скарг, відзиву відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 12 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої смертю батька від професійного захворювання, ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнуто на користь позивача моральну шкоду в сумі 76 800 гривень. Рішення набрало законної сили 03 травня 2018 року та виконано.
Підставою задоволення позовних вимог є те, що ОСОБА_3 з 1999 року по 2012 рік працював на різних посадах ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» ш. «Орджонікідзе». В 2004 року ОСОБА_3 первинно було встановлено професійне захворювання та втрата працездатності 35% за двома професійними захворюваннями, відповідно до довідки МСЄК, при переогляді 2005 року - втрати працездатності збільшена до 40%, в 2007 року - 60% та встановлена третя група інвалідності. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або каліцтвом від 16.09.2016 року, та висновку експерта №861 від 16.05.2016 року, встановлений причинний зв'язок з професійним захворюванням.
Відповідно до акту №13 розслідування хронічного професійного захворювання від 2006 року причиною виникнення професійного захворювання у ОСОБА_3 є робота яка характеризується важкою фізичною працею пов'язаною з підйомом і переміщення вантажів, незручною позою і вимушеним нахилом тулубу у період з 25.06.1984 року по 01.01.1999 року на шахті імені Орджонікідзе ДВО «Кривбасруда». Правонаступником якого є ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», відповідно до Правового висновку Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 212/5156/15-ц (провадження № 61-1923св18).
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року, за нововиявленими обставинами, оскільки позивач у травні 2020 року дізналась від свого брата ОСОБА_2 про те, що ПрАТ «ЦГЗК» є правонаступником прав та обов'язків шахти імені Орджонікідзе ДВО «Кривбасруда», де померлий батько працював з 25.06.1984 року по 31.12.1998 року, що не було враховано судом під час ухвалення оскаржуваного рішення, в зв'язку з чим, вважає, що наявні підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Таким чином, оскільки ухвалюючи рішення 12 грудня 2017 року про стягнення з ПРАТ «ЦГЗК» на користь позивача моральної шкоди, завданої внаслідок смерті батька, судом першої інстанції не була врахована робота померлого батька на шахті імені Орджонікідзе ДВО «Кривбасруда», правонаступником якої є ПрАТ «ЦГЗК», де померлий батько позивача працював з 25.06.1984 року по 31.12.1998 року, а була врахована тільки його робота з 1999 року по 2004 року на шахті імені Орджонікідзе ПрАТ «ЦГЗК» , тому розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача має бути 640 000,00 гривень.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції посилався на те, що осбавини, на які посилається позивач в заяві про перегляд судового рішення не є нововиявленими обставинами, адже позивач була обізнана про них набагато раніше ніж зазначено у заяві.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
За приписами ч. 1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Як зазначено у п.7 вищезазначеної Постанови, питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишались невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі "PRAVEDNAYA v. RUSSIA № 69529/01, § 27, 28, від 18 листопада 2004 року).
Таким чином, колегія суддів, врахувавши встановлені у справі нововиявлені обставини, а саме правовий висновок Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 212/5156/15-ц (провадження № 61-1923св18), відповідно до якого правонаступником шахті імені Орджонікідзе ДВО «Кривбасруда» є Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», дійшла висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року, за нововиявленими обставинами, оскільки, як вбачається з акту №13 розслідування хронічного професійного захворювання від 2006 року, причиною виникнення професійного захворювання у ОСОБА_3 є робота, яка характеризується важкою фізичною працею, пов'язаною з підйомом і переміщення вантажів, незручною позою і вимушеним нахилом тулубу у період з 25.06.1984 року по 01.01.1999 року на шахті імені Орджонікідзе ДВО «Кривбасруда». Проте, як вбачається з матеріалів справи підставою задоволення позову були обставини того, що ОСОБА_3 з 1999 року по 2012 рік працював на різних посадах Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» ш. «Орджонікідзе».
Факт правонаступництва саме ПРАТ «ЦГЗК» прав і обов'язків шахти Орджонікідзе, а не ПАТ «Кривбасзалізрудком», не був відомий заявникові та не досліджувався судом першої інтсанції при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди спричиненої смертю чоловіка від професійного захворювання у 2017 році.
В зв'язку з вищевикладеним колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Таким чином, враховуючи встановлені у справі нововиявлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а рішення суду від 12 грудня 2017 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 03 травня 2018 року про відшкодування моральної шкоди спричиненої смертю члена сім'ї підлягає скасуванню.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами,факт заподіяння моральної шкоди пов'язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Колегія суддів приходить до висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода у зв'язку з втратою близької людини.
Смерть рідної людини, це не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання.
Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.
Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в повному обсязі відповідають вимогам діючого цивільного законодавства та роз'ясненням, наданими Пленумом Верховного Суду України в п.5 Постанови «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 з подальшими змінами.
Визначаючи розмір моральної шкоди колегія суддів з урахуванням роз'яснень викладених п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
Тому, колегія суддів, приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , щодо незгоди з визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди, оскільки він не відповідає засадам розумності, виваженості, справедливості та є необґрунтованим, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі,а саме обставини смерті батька позивача ОСОБА_1 ,беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, яка назавжди втративла турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань, пов'язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 276 800,00 грн.
Проте колегія судді ввважає за необхідне, врахувати те, що на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2017року, яке було виконане відповідачем ПРАТ «ЦГЗК» у 2017 року та сплачено на його виконання ОСОБА_1 - 76 800 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з чим, з відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача додатково підлягає стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000 грн.
Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Позивач подав позов про стягнення моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.
Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2000 грн., тобто один відсоток від стягнутого розміру моральної шкоди.
Крім того, з відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави, підлягає стягненню судовий збір 3000 грн. за подання позивачем апеляційної скарги (2000 грн. х 150%), що в сумі становить 5 000 грн..
Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами, рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 травня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди завданої смертю працівника внаслідок професійного захворювання - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 травня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди завданої смертю працівника внаслідок професійного захворювання - скасувати за нововиявленими обставинами, постановити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, в зв'язку зі смертю батька 200 000 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 5000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 лютого 2021 року.
Головуючий:
Судді: