Справа №727/9241/20
Провадження №2/718/739/20
(повне)
12.02.2021 рокуКіцманський районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого - судді Нерушка Т.І.
секретаря - Пентелюк І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого виступає адвокат Маковійчук Павло Васильович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготара Миколи Вікторовича, приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернуся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.01.20027р. між ПАТ «АК Промінвестбанк» та ним укладено кредитний договір № 92, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 21285 дол. США зі сплатою 12% річних з кінцевим терміном повернення до 15.01.2014р. Заочним рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.05.2011р. у справі № 2-124/2011 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГІА Г «АК Промінвестбанк» заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 14442,06 дол. США та 10340,40 грн. пені.
Постановою державного виконавця ВДВС Кіцманського РУЮ від 20.12.2011р. виконавчий документ у справі № 2-124/2011 повернуто стягувачеві у зв'язку з нездійсненням авансування витрат на проведення виконавчих дій стягувачем.
17.12.2012р. між ПАТ «АК Промінвестбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув усі права вимоги по відступленим кредитним договорам, в тому числі щодо сплати суми основного боргу, відсотків, комісії, штрафних санкцій.
У січні 2015 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Оскільки зобов'язання за кредитним договором від 19.01.2007р. № 92 залишаються невиконаними, то ТОВ «Кредитні ініціативи» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь за період з 01.07.2013р. по 28.12.2014р. заборгованість у сумі 170033,15грн., яка складається із: 4 888,43 дол. США (77 084,99грн.) заборгованості за відсотками; 153,29 дол. США (2417,21грн.) заборгованості з комісії та 5741,12 дол. США (90530,95грн.) пені. Постановою Верховного Суду від 11.09.2019р. в задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 відмовлено.
22.09.2020р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. видано виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 3966, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором в сумі 42114 доларів США 89 центів, а також 1500 грн., як плату за вчинення виконавчого напису нотаріуса.
02.11.2020р. ним отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2020р., винесену приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В. на підставі виконавчого напису № 3966 від 22.09.2020р.
Вважає, що виконавчий напис винесено неправомірно, із порушенянм вимог Закону України «Про нотаріат», а тому не підлягає виконанню з наступних підстав.
Посилаючись на ст.18 ЦК України, п.19 ч.1 ст.34, ст.ст.87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджену Наказом Міністерства юстиції України за № 296/5 від 22.02.2012р., вказує, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог п.3.5 Інструкції, яким встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
При вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус не переконався належним чином у безспірносгі розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Ні відповідачем, ні приватним нотаріусом Личук Т.В. про намір вчинити виконавчий напис він не повідомлявся. У спірному виконавчому написі визначено, що строк платежу по Кредитному договору настав, однак не вказано який саме строк виконання. Таким чином, зважаючи на те, що згідно кредитного договору термін повернення кредиту встановлено до 15.01.2014р., у приватного нотаріуса не було законних підстав вчиняти виконавчий напис.
Згідно з умовами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов'язання в обумовлений сторонами строк у травні 2011 року ПАТ «АК Промінвестбанк» використало право вимагати дострокового повернення суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й Кіцманський районний суд Чернівецької області, ухваливши 04.05.2011р. у справі № 2-124/11 рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «АК Промінвестбанк».
Оскільки у травні 2011 року кредитор, правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, то з цього часу настав строк виконання договору в повному обсязі і право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та пені припинилися. Такого висновку по даному кредитному договору дійшов Верховний Суд в постанові від 11.9.2019р. (справа № 718/109/15-ц). А тому, подальше нарахування та стягнення відсотків за користування кредитом та повторне стягнення суми заборгованості за кредитом є незаконним.
Просив визнати виконавчий напис, вчинений 22.09.2020р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 3966, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором в розмірі 42114 доларів США 89 центів та 1500 гривень як плату за вчинення виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню, та стягнути ТОВ «Кредитні ініціативи» 840,80 гривень та 420,40 гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Представник позивача ОСОБА_2 подав письмову заяву про підтримання позову та розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» подав відзив на позов, у якому просив справу розглядати у відсутності представника. Також у поданому відзиві заперечував проти задоволення позову тим, що Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, на яку посилається позивач, на час вчинення виконавчого напису втратила чинність. Безспірність заборгованості встановлюється на підставі документів відповідно до затвердженого переліку, який має вичерпний характер. Навіть наявність під час вчинення виконавчого напису судового спору не свідчить про спірність кредитної заборгованості та не є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (постанова ВП ВС від 15.01.2020р. у справі № 305/2082/14-ц). Згідно п.7.1 Кредитного договору він діє до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань. Обов'язок повідомляти боржника про намір вчинити виконавчий напис прямо не закріплений у Закону «Про нотаріат». Рішення суду від 04.05.201р. боржник належним чином не виконав, а отже вимога про дострокове повернення суми кредиту не задоволена, що не виключає стягнення процентів, пені та збитків, а також штрафних санкцій. Тому виконавчий напис здійснено на законних підставах.
Треті особи приватний виконавець Личук Т.В. та приватний виконавець Доготар М.В. в судове засідання повторно не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не повідомивши причини неявки та не подавши заяв про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 19.01.20027р. між ПАТ «АК Промінвестбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 92, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 21285 дол. США зі сплатою 12% річних з кінцевим терміном повернення до 15.01.2014р.
Заочним рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.05.2011р. у справі № 2-124/2011 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГІА Г «АК Промінвестбанк» заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 14442,06 дол. США та 10340,40 грн. пені.
Постановою державного виконавця Кіцманського ВДВС від 20.12.2011р. виконавчий документ у справі № 2-124/2011 повернуто стягувачеві у зв'язку з нездійсненням авансування витрат на проведення виконавчих дій стягувачем.
17.12.2012р. між ПАТ «АК Промінвестбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув усі права вимоги по відступленим кредитним договорам, в тому числі щодо сплати суми основного боргу, відсотків, комісії, штрафних санкцій.
У січні 2015 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Оскільки зобов'язання за кредитним договором від 19.01.2007р. № 92 залишаються невиконаними, то ТОВ «Кредитні ініціативи» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь за період з 01.07.2013р. по 28.12.2014р. заборгованість у сумі 170033,15грн., яка складається із: 4 888,43дол.США (77 084,99грн.) заборгованості за відсотками; 153,29дол.США (2417,21грн.) заборгованості з комісії та 5741,12дол.США (90530,95грн.) пені.
22.09.2020р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. видано виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 3966, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором в сумі 42114 доларів США 89 центів, а також 1500 грн., як плату за вчинення виконавчого напису нотаріуса.
02.11.2020р. ОСОБА_1 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2020р., винесену приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В. на підставі виконавчого напису № 3966 від 22.09.2020р.
У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як визначено статтею 88 Закону України «Про нотаріат», умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.
Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням вищенаведених приписів захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017р. року у справі № 6-887цс17.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
У справі, що переглядається, в обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася, зокрема, на те, що вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи», зазначені у заяві про вчинення виконавчого напису, неправомірні. Зокрема, позивач не погоджувалася з розміром процентів за користування кредитом, який зазначений у виконавчому написі нотаріуса як безспірна заборгованість, зі строком їх нарахування. Крім того, вказував, що у порушення ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчинив виконавчий напис, при тому, що строк виконання зобов'язання настав 15.01.2014р. та право вимоги виникло 04.05.2011р.
Так, відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018р. у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018р. у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 4-154цс18), від 31.10.2018р. у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Доводи позивача щодо неправильного розрахунку розміру процентів за користування кредитом, який був поданий стягувачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, є важливими і такими, що можуть прямо вплинути на результат розгляду справи.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 06.05.2020р. у справі № 320/7932/16-ц (провадження № 61-38989св18).
У виконавчому написі, вчиненому 22.09.2020р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., зареєстрованому в реєстрі за № 3966, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором в розмірі 42114 доларів США 89 центів та 1500 гривень як плату за вчинення виконавчого напису нотаріуса, зазначено, що заборгованість стягується за кредитним договором № 92 від 19.01.2007р. та за період з 01.06.2017р. по 01.06.2020р.
При тому, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17.05.2016р. у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 92 від 19.01.2007р., а саме: 4888,43 доларів США (77084,99 гривень) - заборгованість по відсотках, 153,29 доларів США (2417,21 гривень) - заборгованість по комісії, 5741,12 доларів США (90530,95 гривень) - пеня, за період з 01.07.2013р. по 28.12.2014р., - відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 12.07.2016р. рішення Кіцманського районного суду від 17.05.2016р. скасовано та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 92 від 19.01.2007р. у розмірі 5041,72 дол. США, яка складається із заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 4888,43 дол. США (77084,99грн.) та комісії у сумі 153,29 дол. США (2417,21грн.).
Постановою Верховного Суду від 11.09.2019р. рішення апеляційного суду Чернівецької області від 12.07.2016р. скасовано, у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 92 від 19.01.2007р. у сумі 170033,15грн., яка складається із заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 4888,43 дол. США (77084,99грн.), комісії у сумі 153,29 дол. США (2417,21грн.) та пені у сумі 5741,12 дол. США (90530,95грн.), - відмовлено.
У даній постанові Верховний Суд зазначив, що оскільки у травні 2011 року кредитор, правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, то з цього часу настав строк виконання договору в повному обсязі і право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та пені припинилися.
Проте, в оспорюваному виконавчому написі зазначено про стягнення заборгованості за сумою кредиту - 13815 дол. США 76 центів, простроченої заборгованості за відсотками - 28014 дол. США 95 центів, строкової заборгованості за відсотками та комісією - 284 дол. США 18 центів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стягнену за виконавчим написом заборгованість не можна вважати безспірною, а тому, враховуючи вищевикладене, наявні законні та обґрунтовані підстави для задоволення позову.
Як передбачено ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 гривень та 420,40 гривень за подання заяви про забезпечення позову.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст.15, 16, 17, 18 ЦК України, ст.ст.1, 34, 39, 50, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст.1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 254, 355 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 22.09.2020р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича, зареєстрований в реєстрі за № 3966, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором в розмірі 42114 доларів США 89 центів та 1500 гривень як плату за вчинення виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 840,80 гривень та 420,40 гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 19 лютого 2021 року.
Суддя: Т.І.Нерушка