01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77
Іменем України
"16" квітня 2010 р. Справа № 7/009-10
Розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України"
До СПД ОСОБА_1
Про стягнення 2921,39 грн.
суддя
за участю представників сторін:
від позивача: Нескуба О.М. -представник за довіреністю б/н від 01.12.2009 року;
від відповідача 1: не з'явились;
від відповідача 2: не з'явились.
секретар судового засідання: Данилік Л.М.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 20.01.2010 року (вх. №211 від 25.01.2010 року) до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (далі -відповідач 1) та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про стягнення 2 921,39 грн., з яких 2 688,00 грн. основного боргу, 53,35 грн. інфляційних збитків, 157,34 грн. пені, 22,70 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 (відповідачем 1) зобов'язань за договором кредиту №ДК 40-18 від 25.11.2008 року, зокрема, щодо повернення взятих у кредит коштів та відсотків за користування ними та порушенням відповідачем 2, Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, зобов'язань за договором поруки №34 від 25.11.2008 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2010 року було порушено провадження у справі №7/009-10 та призначено її розгляд на 23.02.2010 року.
У зв'язку з неявкою представників обох відповідачів в судове засідання 23.02.2010 року, розгляд справи відкладався на 16.03.2010 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2010 року у зв'язку з повторною неявкою представників відповідачів, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 16.04.2010 року.
У судовому засіданні 16.03.2010 року представник позивача у відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України подав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 16.03.2010 року, якою просить суд стягнути солідарно з відповідачів 3 184,36 грн., з яких 2 688,00 грн. основного боргу, 181,34 грн. інфляційних збитків, 275,09 грн. пені, 39,93 грн. 3% річних. Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Ухвалою заступника Голови господарського суду Київської області від 26.03.2010 року строк вирішення спору у справі №7/009-10 було продовжено на один місяць до 01.05.2010 року.
У судове засідання 16.04.2010 року представники відповідачів повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, документів, витребуваних ухвалами суду від 01.02.2010 року, від 23.02.2010 року, від 16.03.2010 року не надали.
Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2010 року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними в ній матеріалами, так як їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши наявні докази в їх сукупності суд встановив
25.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(кредитор за договором, позивач у справі) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 (позичальник за договором, відповідач 1 у справі) був укладений договір кредиту №ДК 40-18 (далі -договір), відповідно до п. 2.1. якого кредитор зобов'язався надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 5 000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 3% на місяць, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором.
Пунктами 3.1.-3.2. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору. Позичальник зобов'язувався повністю повернути кредит, отриманий за договором та відсотки за користування ним, до 16-00 години 25.11.2009 року включно.
Пунктами 4.2.3. та 4.2.7. договору сторони визначили, що позичальник зобов'язаний сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до розділу 5 договору та погасити заборгованість за кредитом, сплатити відсотки та пеню у повній сумі не пізніше строку, зазначеного у пункті 3.2. договору, або не пізніше строку, зазначеного у повідомленні кредитора, передбаченого пунктом 4.3.5 договору.
У відповідності із пунктом 5.1. договору кредиту за користування кредитом у період з дати, зазначеної в пункті 3.1. договору і до дати погашення кредиту позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 3% на місяць від суми, вказаної в пункті 2.1. договору. Згідно з п. 5.2. договору кредиту нарахування відсотків здійснюється щодня з дня одержання позичальником кредиту у касі кредитора до дати, зазначеної в п. 3.2. договору. У разі дострокового погашення кредиту нарахування відсотків здійснюється за весь термін фактичного користування кредитом.
На забезпечення договору кредиту 25.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(кредитор за договором, позивач у справі) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (поручитель за договором, відповідач 2 у справі) був підписаний договір поруки №34 (далі -договір поруки), відповідно до умов якого поручитель (відповідач 2) на добровільних засадах зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань, що випливають з договору кредиту №ДК 40-18 від 25.11.2008 року, укладеного між позичальником та кредитором.
Пунктом 2.2. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по договору кредиту поручителі несуть солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу за договором кредиту у сумі 5 000,00 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту, а також відшкодування збитків. При цьому кредитор має право вимоги до поручителів як солідарно, так і до кожного з них окремо.
Поручителі приймають на себе зобов'язання, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за договором кредиту, здійснити виконання зобов'язання позичальника в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом 3 робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобов'язань (п. 2.3 договору поруки).
На виконання умов договору кредиту №ДК 40-18 від 25.11.2008 року відповідач 1 отримав від позивача кредит у сумі 5 000,00 грн. та зобов'язався повернути вказану суму та проценти до 25.11.2009 року. Факт одержання кредиту Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 підтверджується видатковим касовим ордером №83 від 25.11.2008 року на суму 5 000,00 грн.
В порушення умов договору відповідач 1 виконав своє зобов'язання частково, повернувши кредитору 4 112,00 грн., з яких 3 062,00 грн. -тіло кредиту та 1 050,00 грн. відсотки по кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями прибуткових касових ордерів №211 від 25.12.2008 року на суму 150,00 грн., №212 від 25.12.2008 року на суму 416,00 грн., №54 від 26.01.2009 року на суму 150,00 грн., №55 від 26.01.2009 року на суму 416,00 грн., №122 від 04.03.2009 року на суму 150,00 грн., №123 від 04.03.2009 року на суму 416,00 грн., №183 від 25.03.2009 року на суму 150,00 грн., №184 від 25.03.2009 року на суму 416,00 грн., №261 від 27.04.2009 року на суму 150,00 грн., №262 від 27.04.2009 року на суму 416,00 грн., №384 від 05.06.2009 року на суму 150,00 грн., №385 від 05.06.2009 року на суму 174,53 грн., №412 від 16.06.2009 року на суму 200,00 грн., №417 від 19.06.2009 року на суму 41,47 грн., №436 від 26.06.2009 року на суму 150,00 грн., №437 від 26.06.2009 року на суму 150,00 грн., №545 від 31.07.2009 року на суму 266,00 грн., №638 від 27.08.2009 року на суму 100,00 грн., №808 від 19.10.2009 року на суму 50,00 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).
Листами №80 від 03.09.2009 року та №84 від 09.09.2009 року позивач повідомляв відповідача 1 про наявність у нього заборгованості перед позивачем та необхідність її негайного погашення. Вказані звернення залишені відповідачем 1 без відповіді та задоволення.
У відповідності з умовами договору поруки №34 від 25.11.2008 року кредитор (позивач) повідомив листами №81 від 03.09.2009 року та №85 від 09.09.2009 року поручителя (відповідач 2) -Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 про невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредиту та необхідність негайного погашення заборгованості (копії листів містяться в матеріалах справи). Однак відповідач 2 відповіді на вказані листи не надав, заборгованість у відповідності до п. 2.3. договору поруки не сплатив.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Як передбачено приписами ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
На час розгляду спору у місцевому господарському суді відповідачем 1 не заперечено отримання кредитних коштів за представленим видатковим касовим ордером. Доказів повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом в повному обсязі у відповідності до п. 3.2. договору та додатку №1 до договору, а також доказів виконання такого зобов'язання поручителем, ОСОБА_1, відповідачі суду не надали.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення солідарно з відповідачів суми основного боргу 2 688,00 грн., з яких 1 938,00 грн. -тіло кредиту та 750,00 грн. відсотки по кредиту, є правомірною, обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Пунктом 7.1 договору кредиту передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню (включаючи перші два дня прострочення платежу) у розмір 0,5 % від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості. Якщо позичальник здійснить погашення простроченої заборгованості протягом перших двох днів прострочення, пеня на суму непогашеного в строк платежу не нараховується та позичальником не сплачується.
У разі несплати позичальником заборгованості за одним простроченим платежем та виникнення заборгованості за наступним платежем (по оплаті кредиту та/або відсотків за користування кредитом), пеня за наступним простроченим платежем нараховується з першого робочого дня прострочення платежу (ч.2 п.7.1. договору кредиту).
На цій підставі позивачем було нараховано пеню у розмірі 275,09 грн. (відповідно до розрахунку, поданого в заяві про уточнення позовних вимог).
Позивачем, згідно ст. 625 ЦК України, заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних -платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу в розмірі 181,34 грн. та 39,93 грн. 3% річних (відповідно до розрахунку, поданого в заяві про уточнення позовних вимог).
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд дійшов до висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 286,71 грн. пені, 184,94 грн. інфляційних втрат та 41,53 грн. 3% річних (розрахунок суми пені, інфляційних втрат та 3% річних здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 8.0.1.»), а тому вважає, поданий позивачем розрахунок таких сум невірним. Проте виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 275,09 грн. пені, 181,34 грн. інфляційних втрат та 39,93 грн. 3% річних, заяви про збільшення або зміни позовних вимог в цій частині ТОВ «Фінансова компанія «Надія України»не подавалося, позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявлених до стягнення сумах.
З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 3 184,36 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 90, кімн. 411, код ЄДРПОУ 34067398) 1 344 (одну тисячу триста сорок чотири) грн. 00 коп. боргу, 137 (сто тридцять сім) грн. 55 коп. пені, 90 (дев'яносто) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 19 (дев'ятнадцять) грн. 97 коп. 3% річних та судові витрати: 51 (п'ятдесят одну) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (09100, Київська область м. Біла Церква, вул. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 90, кімн. 411, код ЄДРПОУ 34067398) 1 344 (одну тисячу триста сорок чотири) грн. 00 коп. боргу, 137 (сто тридцять сім) грн. 55 коп. пені, 90 (дев'яносто) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 19 (дев'ятнадцять) грн. 97 коп. 3% річних та судові витрати: 51 (п'ятдесят одну) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя