11.09.07 р. № 04-05/12/48-63
Суддя господарського суду Склярук О.І., розглянувши матеріали
за позовом: Житлово-Будівельного кооперативу “Щастя» м. Сніжне
до відповідача Виконавчого комітету Сніжнянської міської Ради м. Сніжне
про визнання права власності та визнання права безстрокового користування земельною ділянкою
Житлово-Будівельний кооператив “Щастя» м. Сніжне звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача: Виконавчого комітету Сніжнянської міської Ради м. Сніжне про визнання права власності та визнання права безстрокового користування земельною ділянкою
Позовна заява містить дві позовні вимоги, які носять немайновий характер (визнання права власності та визнання права безстрокового користування земельною ділянкою).
Відповідно до п.33 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затв. наказом Голови ДПІ України від 22.04.1993р. №15, з позовних заяв, що носять одночасно майновий та немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.
Згідно зі змінами від 31.03.2005р. до ст.3 Декрета Кабінету Міністрів України “Про державне мито» з позовних заяв, що містять позовні вимоги немайнового характеру стягується державне мито у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85грн.
До позовної заяви позивач додав доказ сплати державного мита тільки у розмірі 85 грн., чим порушені вимоги Декрету КМУ “Про державне мито» та вищевказаної Інструкції.
Але насамперед, в порушення вимог ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, позивач в одній позовній заяви об»єднав зазначені позовні вимоги (визнання права власності та визнання права безстрокового користування земельною ділянкою), які не пов»язані між собою підставою виникнення ( об»єднання вимог за підставами виникнення означає, що вони походять від загальної підстави) або поданими доказами ( об»єднання вимог за поданими доказами має місце тоді, коли позивач використовує ті ж самі докази). Що, відповідно п. 5 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Крім того, позивачем не додано до позовної заяви належних доказів відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України належними доказами відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів є оригінал поштової квитанції про прийняття поштових відправлень, засвідчена копія списку або виписка з нього з відміткою дати поштової квитанції про прийняття поштових відправлень за даним списком.
З огляду на вищевикладене позовна заява підлягає поверненню.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненю з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Враховуючи викладене та керуючись п. 4, п. 5, п. 6 ст.63, ст.86 ГПК України, господарський суд, -
Позовні матеріали повернути позивачу.
Додаток (першому адресату): позовна заява з додатком всього на 19 аркушах; разом з оригіналом квітанції без номеру від 28.08.2007р. на суму 85 грн., оригіналом квитанції без номеру від 28.08.2007р. на суму 118 грн.
Суддя