Справа - 22ц-4513/10 Головуючий в 1й інстанції -Бондаренко В.М.,
Категорія - 57 Доповідач - Сіромашенко Н.В.,
20 травня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого -Калиновського А.Б.,
судді - Варенко О.П., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі - Керімовій О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу прокурора міста Павлограда Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2010 року по справі за позовом прокурора м. Павлограда Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Павлограді Дніпропетровської області про нарахування та виплату пенсії за віком,-
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2010 року в задоволенні позовних вимог прокурора м. Павлограда в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області про нарахування та виплату пенсії за віком було відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування вказаного рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що 3 вересня 2006 року ОСОБА_2 виповнилося 60 років. Стаж його роботи на день настання права на призначення пенсії за віком складав 29 років 6 місяців 17 днів. ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні та одержує пенсію за віком з 9 січня 2009 року, відповідно до заяви про призначення пенсії. 12 жовтня 2006 року ОСОБА_2 спеціалістом управління були надані роз'яснення щодо порядку призначення пенсії за віком. При ознайомленні з документами було з'ясовано, що прізвище в паспорті та в трудовій книжці позивача не співпадає. 28 травня 2008 року головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у зв'язку зі зверненням ОСОБА_2, була створена комісія та проведено службове розслідування; було встановлено, що прізвище позивача не співпадає в трудовій книжці та паспорті і було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту належності йому трудової книжки. За період з 1 жовтня 2006 року по 31 грудня 2008 року в журналі реєстрації рішень по призначенню пенсій заява від імені ОСОБА_2 не зареєстрована. За результатами перевірки звернення ОСОБА_2 від 26 грудня 2008 року до прокуратури м. Павлограда було встановлено, що 22 серпня 2006 року позивач вперше звернувся до архівного відділу з заявою про надання йому довідки про заробітну плату за період з 1 червня 1998 року по 30 червня 1993 року, в результаті чого йому була видана архівна довідка про заробітну плату від 29 серпня 2006 року №965. 3 червня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до архівного відділу з заявою про надання йому довідки про підтвердження стажу роботи. 5 червня 2008 року йому була надана довідка за №590 про період його роботи на ВАТ Павлоградська будівельно-монтажна фірма «Домостроитель» за період з 6 листопада 1973 року по 17 червня 1993 року. 17 червня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до архівного відділу з заявою про надання йому довідки про підтвердження стажу роботи. 17 червня 2008 року йому надана архівна довідка за №627 про те, що він працював у ВАТ Павлоградська будівельно-монтажна фірма «Домостроитель» за період з 23 квітня 1969 року по 26 жовтня 1973 року. За період з 3 вересня 2006 року по 8 січня 2009 року до управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області з повним пакетом документів для призначення пенсії ОСОБА_2 не звертався та рішення про призначення йому пенсії не приймалося.
Документи для призначення пенсії та особиста заява ОСОБА_2 були надані лише 9 січня 2009 року.
За вищевикладених обставин суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову прокурора м. Павлограда Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_2
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги позбавлені юридичного обгрунтування, зводяться до переоцінки висновків рішення суду 1-ї інстанції, які є вірними, суперечать встановленим обставинам та вимогам закону, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.
За таких обставин відсутні підстави для скасування рішення суду 1-ї інстанції, яке відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора міста Павлограда Дніпропетровської області відхилити.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.