Справа - № 22ц-3993/10 Головуючий в 1й інстанції - Ушакова Н.Є.,
Категорія -50 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
20 травня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Калиновського А.Б.,
суддів Варенко О.П., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Керімовій Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2010 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав був залишений без задоволення за безпідставністю.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування вказаного рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 20 жовтня 1998 року. Сторони мають сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається на першому курсі денного відділення Національного гірничого університету в м. Дніпропетровську.
Прийшовши до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позивачкою не було надано суду доказів про те, що відповідач ухилявся від виховання сина або своєю поведінкою негативно впливав на дитину, зловживав наркотичними засобами, або алкоголем.
Проте апеляційний суд вважає висновок суду 1-ї інстанції неправильним та таким, що суперечить встановленим фактичним обставинам справи.
Так, у відповідності до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
В судовому засіданні ОСОБА_2 визнав те, що він не цікавився долею сина, не піклувався про нього, не надав матеріальної допомоги на його утримання, а тому дані обставини у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Крім того, ОСОБА_1 були надані у порядку ст.ст. 57-59 ЦПК України докази (а.с.11-18, 21, 24), які свідчать про довготривале систематичне невиконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 щодо сина - ОСОБА_3, а також відмови від нього, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Однак, відповідно до ч.1 ст. 6 СК України правовий статус дитини особа має до досягнення нею повноліття.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг повноліття 10 травня 2010 року.
Виходячи з викладеного, враховуючи вимоги чинного законодавства, апеляційний суд приходить до висновку про неможливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно повнолітнього сина.
За викладених обставин рішення суду 1-ї інстанції не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.