Справа № 2а - 482\2010
25 травня 2010 року
Центрально-Міський районний суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Кваша А.В.
При секретарі: Горбачевській І.П.
За участю: позивача - ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, інспектора Павлоградського взводу ДПС ДАЇ УМВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції про визнання дії посадової особи неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 24.03.2010 року відповідачем винесено постанову про вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 430 грн. за порушення вимог п. 8.7.3 ПДР - керуючи автомобілем проїхав регульоване перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору. Позивач вважає постанову та протокол незаконними та просить їх скасувати, тому що порушення не допускав, оскільки зійснюючи маневр, він рухався на зелене світло світлофору, маневр було завершено при жовтому світлі світлофору, що відповідно до 16.8 Правил дорожнього руху є допустимим.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовльнити.
Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив надав заяву про розгляд справи за його відсутністю (а.с.11). в запереченнях на позов просив у задоволенні позову відмовити, так як посилання позивача на ту обставину, що він почав перетинати перехрестя на зелений сигнал світлофору не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами.
На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2010 року відповідачем було винесено постанову про порушення позивачем п.8.7.3 ПДР, а саме - о 20.20 год. по вул. Волгоградській в м. Кривому Розі водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем, проїхав регульоване перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору, за що на нього накладено штраф в розмірі 430 грн. на користь держави.
Відповідно до ст. 256 КпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так, в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів.
Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Однак, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази провини правопорушника, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, що розцінюється судом як односторонність, неповнота при складанні вище вказаного протоколу та винесення на підставі даного протоколу постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постанова про адмінправопорушення перевірялась судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до вимог статті 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що спростовує доводи відповідача щодо безпідставності ненадання позивачем доказів на підтвердження своєї правоти. .
Відповідач по справі не з'явившись у судові засідання, на виконання вимог ст. 71 КАСУ не надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій.
Як вбачається із дослідженої судом постанови, позивачем вчинено правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП у зв'язку з порушенням останнім вимог п. 19.1 ПДР України.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Доводи позивача про те, що він рпочав маневр на зелений сигнал, а закінчив на жовтий сигнал світлофору, про що зазначено у протоколі про адмінправопорушення, відповідач не спростував.
В порушення вказаних вимог в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем, у зв'язку з чим дії відповідача по складанню постанови слід визнати незаконними, постанову - скасувати.
Керуючись ст.ст. 246,287-289 КУпАП, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України №1111 від 13.11.2006, ст.ст. 5,6,11,19,71,94,160-163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, інспектора Павлоградського взводу ДПС ДАЇ УМВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції про визнання неправомірними дії посадової особи та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Визнати неправомірними дії посадової особи: ОСОБА_3, інспектора Павлоградського взводу ДПС ДАЇ УМВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції щодо винесення постанови АН № 613074 від 24 березня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 430 гривень.
Скасувати постанову від 24 березня 2010 року серія АН № 613074 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою - ОСОБА_3, інспектором Павлоградського взводу ДПС ДАЇ УМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності провадження по справі закрити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове постанову, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.
Суддя А.В. Кваша
Повний текст постанови суду складено 26.05.2010 року