ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
22.07.2009 р. 10:50 № 2а-670/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С., за участю:
представника позивача -Горбатенка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом до про Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державного підприємства "Енергоефективність" стягнення податкового боргу у розмірі 306 177 грн. 23 коп.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 22 липня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 5 серпня 2009 року.
У січні 2009 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі -позивач), звернулась до суду з позовом до Державного підприємства "Енергоефективність" (далі -відповідач), про стягнення податкового боргу у розмірі 306 177 грн. 23 коп., посилаючись на те, що відповідачем не була сплачена узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і зазначив, що сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку, оскільки є узгодженою самим відповідачем, а також в зв'язку з тим, що позивачем було використано всі способи, передбачені чинним законодавством України, для погашення суми податкового боргу.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач був взятий на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 11.10.2007р., № 16222/29-107, та зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100005328 від 12.12.2006р.
Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року, № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР), податковим періодом для складання декларацій з податку на додану вартість до податкових органів є один календарний місяць.
Відповідно до п.п 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон № 2181-III) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, а саме: в разі коли особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу) є контролюючий орган.
Згідно із п.п.4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону № 2181-ІІІ, якщо базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю, податкові декларації подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідач подав до податкових органів декларації з податку на додану вартість №35054 від 20.03.2008р., №236114 від 16.09.2008р., №270886 від 16.10.2008 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Керуючись п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 та п.п.5.4.1. п.5.4. т.5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст.5 Закону № 2181-ІІІ, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідач не здійснив оплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в зв'язку з чим сума податкового зобов'язання визнається сумою податкового боргу відповідача.
Відповідно до п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року, N 509-XII, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Позивач здійснив перевірку з питань своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами перевірки було складено:
- Акт № 154/15-05 від 18.03.2008 року, відповідно до якого встановлено порушення строків сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість за січень 2008 року та визначено суму штрафу у розмірі 100,00 грн. відповідно до Податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 3517/1505/0/0 від 19.03.2008р. Зазначене податкове повідомлення -рішення було вручено відповідачу 20.03.2008 року, що підтверджується матеріалами справи.
- Акт № 164/15-05 від 26.03.2008 року, відповідно до якого встановлено порушення строків сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість за січень 2008 року та визначено суму штрафу у розмірі 121,76 грн. відповідно до Податкового повідомлення-рішення форми "Ш" № 38621505/0 від 26.03.2008р. Зазначене податкове повідомлення -рішення було вручено відповідачу 04.04.2008 року, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п.п.6.2.1., 6.2.3., 6.2.4. ст. 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.
З метою погашення податкового боргу, позивач направив відповідачу першу податкову вимогу від 03.04.2008 року, № 1/2899, на суму 294636,47 грн., яку було вручено відповідачеві 25.04.08р., та другу податкову вимогу від 29.05.2008р., № 2/4468, на суму 294758,23 грн, яку було вручено відповідачеві 11.07.08р., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до Розрахунку заборгованості по податкам станом на 25.11.2008р. відповідач має податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 306177,23 грн.
Згідно п.п.10.1.1. п.10.1. ст.10 Закону №2181-ІІІ у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.
Керуючись вищезазначеним положенням Закону №2181-ІІІ, позивачем було прийнято Рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №777 від 12.08.2008р. В зв'язку з чим позивачем було складено Акт опису №10 від 11.09.2008р., відповідно до якого майно відповідача на загальну суму 35374,81 грн. було описано та передано на відповідальне зберігання тимчасово виконуючому обов'язку директора відповідача.
Крім цього, позивачем було складено Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 11.09.2008 року, № 20022/10/24-107, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
На день прийняття рішення судом відповідач не сплатив заборгованість на користь позивача.
Згідно із частиною 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Енергоефективність" на користь державного бюджету суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 306 177 гривень 23 копійки.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.С. Мазур