Справа №2-2487/08,
№ 107/
№2- 126/2010 рік
12 травня 2010 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Бутенко М.В.,
при секретарі - Бердичевській Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі товариства закритого типу) про захист трудових прав та за вимогами, що випливають з трудових правовідносин -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що з 5 червня 2002 року по 14 лютого 2007 року працював в Міжрегіональній Академії Управління персоналом на посадах, безпосередньо пов'язаних з навчально-виховним процесом, які віднесені до посад науково-педагогічних працівників згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 „Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників”, і які мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 56 календарних днів. Фактично йому надавалася щорічна відпустка тривалістю 24 календарних днів та 7 днів за ненормований робочий день. Всього за час роботи відповідач винний оплатити йому грошові кошти в сумі 16868 гривень 06 копійок, належні йому при звільненні з роботи в Міжрегіональній Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) на посадах науково-педагогічних працівників, у тому числі - 9268 грн. 06 коп. невиплаченої мені грошової компенсації за 127,8 днів невикористаних щорічних основних відпусток та 7600 грн. невиплачених мені державних соціальних гарантій у вигляді матеріальних допомог на оздоровлення згідно ч.1ст.57 Закону України “Про освіту”,ч.1ст.57 Закону України “Про вищу освіту”.
Також йому не було виплачено грошову компенсацію втрати частини заробітної плати в розмірі 8889 гривень 47 копійок у зв'язку з порушенням відповідачем термінів її виплати під час його звільнення.
Позивач просить стягнути проценти в сумі 1325 гривень 41 копійок за час незаконного користування позивачем належними йому грошовими коштами.
Крім того вважає, що діями відповідача йому спричинене моральну шкоду, яку відповідно до наведеного в позові розрахунку позивач оцінює в 411033 (чотириста одинадцять тисяч тридцять три) гривні 60 копійок, завданої Відповідачем у зв'язку із затримкою виплати належних позивачу грошових сум за невикористані дні щорічних відпусток за час його роботи в Міжрегіональній Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу), а також - внаслідок невиплати Позивачу державної соціальної гарантії у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення під час надання щорічних відпусток.
Представник відповідача позов не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в МАУП 5 червня 2002 року на посаду заступника директора з виховної роботи, а 14 травня 2007 року був звільнений за власним бажанням. Під час праці позивачу була встановлена щорічна відпустка розміром 24 календарних днів та додаткова відпустка розміром 7 календарних днів як працівнику з ненормованим робочим днем.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346 „Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам” право на щорічну основну відпустку мають ректор, директор (завідувач) філіалу; проректор (заступник директора), діяльність якого безпосередньо пов'язана з навчально-виховним або науковим процесом; вчений секретар, декан факультету, завідувач: відділення аспірантури, (інтернатури, ординатури), докторантури, виробничої практики, що одночасно виконують в цьому вищому навчальному закладі, закладі післядипломної освіти, професійно-технічному навчальному закладі педагогічну роботу обсягом не менш як 1/3 відповідної річної норми.
Пунктом 5.3 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого Наказом МОН України № 161 від 2 червня 1993 року встановлено, що у вищих навчальних закладах ІІІ і ІV рівня акредитації мінімальний та максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює вищий навчальній заклад з урахуванням виконання ним інших обов'язків (методичних, наукових, організаційних) і у порядку, передбаченому його статутом та колективним договором.
Наказами МАУП „Про порядок розподілу педагогічного навантаження професорсько-викладацького складу Академії” встановлено загальне педагогічне навантаження одного викладача на місяць, що становить 1000 академічних годин на навчальній рік.
Академічне педагогічне навантаження позивача у 2002 році складало 15 академічних годин, у 2003 році - 227,05 академічних годин, у 2004 році - 60 академічних годин, у 2005 році 293,6 академічних годин, у 2006 році - 30,85 академічних годин.
Таким чином педагогічне навантаження позивача було недостатнім для надання йому щорічної відпустки тривалістю 56 календарних днів.
Просить в позові відмовити.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, але суду надіслали заяви : Позивач 28 вересня 2009 року, в який просив розглядати цивільну справу за його позовом за його відсутність на підставі матеріалів наявних у справі, Відповідач 11 травня 2010 року, також у клопотанні просив розглядати цивільну справу за позовом ОСОБА_2 за його відсутність на підставі матеріалів наявних у справі.
Вивчивши матеріали справи, взявши до уваги пояснення сторін які були надані під час судового розгляду справи, суд вважає, що в позов повинно бути задоволено частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено та не спростовується сторонами, що з 5 червня 2002 року по 14 лютого 2007 року ОСОБА_2 працював у вищому навчальному закладі IV рівня акредитації - Міжрегіональній Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) на посадах: з 05 червня 2002 року на посаді заступника директора з виховної роботи Криворізької філії Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу); з 01 лютого 2003 року - виконував обов'язки заступника директора з навчально-виховної роботи Криворізької філії Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу); з 01 січня 2004 року був призначений на посаду заступника директора з навчальної роботи Криворізької філії Міжрегіональної Академії управління персоналом; з 01 лютого 2005 року по 14 лютого 2007 року працював на посаді заступника директора з навчальної роботи Криворізького інституту імені Петра Калнишевського Міжрегіональної Академії управління персоналом - які згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 “Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників” віднесені до посад науково-педагогічних працівників.
Згідно Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 “ Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників” до посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації відносяться посади заступників керівника філіалу вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації, діяльність яких безпосередньо пов'язана з навчальновиховним або науковим процессом.
Відповідно до розділу IV Додатку до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346,як науково-педагогічний працівник, позивач мав право на щорічну основну відпустку тривалістю 56 календарних днів.
Згідно розділу IV Додатку до абз.3п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346 позивач мав право на щорічну відпустку тривалістю 56 календарних днів, так як за своїми посадовими обов'язками у зв'язку з тим, що займав посаду заступника директора з виховної, навчально-виховної, навчальної роботи, його діяльність була безпосередньо пов'язана з навчально-виховним процесом, тобто він виконував педагогічну роботу.
Абзацом 3 ч.1 ст. 49 Закону України “Про вищу освіту”, визначене максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників в обсязі 900 годин, в Постанові Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 йдеться не про навчальне навантаження, а - про обсяг педагогічної роботи.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346 “Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, та розділу IV Додатку до абз.3п.2 зазначеної постанови, Позивач за весь час роботи у вищому навчальному закладі IV рівня акредитації - Міжрегіональній Академії управління персоналом як науково-педагогічний працівник, мав право на щорічну основну відпустку тривалістю 56 календарних днів.
У відповідності з ч.1ст.55 Закону України “Про освіту”, ч.6ст.6 Закону України “Про відпустки”, науково-педагогічний працівник, має право на користування продовженою основною відпусткою тривалістю до 56 календарних днів, мінімальна тривалість якої згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 складає 28 днів.
Відповідно до копія особової картки НОМЕР_1 ОСОБА_2 було використано 65 календарних днів щорічних відпусток, у тому числі: 30 календарних днів за період з 05 червня 2002 року по 04 червня 2003 року; 30 календарних днів за період з 05 червня 2003 року по 04 червня 2004 року; 5 календарних днів за період з 05 червня 2004 року по 04 червня 2005 року.
14 лютого 2007 року Позивач, був звільнений з Міжрегіональної Академії управління персоналом за власною ініціативою.
В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що Позивачу, відповідно до ч.1ст.83 Кодексу законів про працю України, ч.1ст.24 Закону України “Про відпустки”, п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346, було виплачено грошову компенсацію за 76 календарних днів невикористаних ним щорічних відпусток, замість 203,8 календарних днів невикористаних ним щорічних відпусток, так як в період роботи в Міжрегіональній Академії управління персоналом, він перебував у відпустці тільки 65 календарних днів.
Нормами ч.1ст.57 Закону України “Про вищу освіту”, передбачені гарантії науково-педагогічним працівникам з виплати допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток, в судовому засіданні встановлено, та не заперечувалось сторонами що, Міжрегіональною Академією управління персоналом під час звільнення Відповідача не було виплачено передбаченої законом матеріальної допомоги на оздоровлення.
Розмір невиплачених грошових коштів на момент звільнення Позивача з Міжрегіональної Академії управління персоналом склав 16868 грн. 06 коп., а саме: 9268 грн. 06 коп. - сума невиплаченої компенсації за 127,8 днів невикористаних щорічних відпусток (268,8 - 65 - 76 = 127,8 днів з розрахунку 72 грн.52 коп. за 1 (один) календарний день відповідно до Довідки від 13 лютого 2007 року № 67 нарахована компенсація в сумі 5511 грн. 52 коп. за невикористану відпустку в кількості 76 календарних днів); 7600 грн. 00 коп. - сума невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 4 роки, з розрахунку - посадового окладу, що діяв на момент звільнення - 1900 грн., викладені позовні вимоги суд вважає обґрунтованими матеріалами справи та доведеними під час судового засідання, такими що підлягають задоволенню.
Щодо вимог Позивача сплати компенсації втрати частини заробітної плати в розмірі 8889 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 47 копійок у зв'язку з порушенням Міжрегіональною Академією управління персоналом термінів її виплати під час звільнення, суд вважає їх не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню з тих підстав, що ст. 1, 2,3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термiнiв їх виплати” передбачений порядок нарахування та сплати компенсації втрати частини доходу громадян у зв'язку з порушенням строків їх виплати, як вбачається з матеріалів справи, строк виплати не порушений тому підстав для виплатити Позивачу грошової компенсацію втрати частини заробітної плати в розмірі 8889 гривень 47 копійок не має.
Також суд не вбачає підстав відностно сплати Позивачу процентів за весь час користування Позивачем грошовими коштами в сумі 1325гривень 41 копійки, оскільки факт користування відповідачем коштами Позивача не доведений в судовому засіданні.
Завдання діями Відповідача моральної шкоди Позивачу на загальну суму 438116 гривень 54 копійки, що складається з суми розміру матеріальної шкоди - 27082грн. 94 коп. та розміру матеріальної компенсації моральної шкоди - 411033 грн. 60 коп., також не доведені в судовому засіданні, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 131, 179, 209, 212, 214, 218 ЦПК, 232, 237-1 КЗпП України, 1ст.57, ч.1 ст. 49 Закону України «Про вищу освіту», ст.ст.50,55,ч.1ст.57,ст.66 Закону України «Про освіту», ч.6 ст. 6, ч.1ст.24 Закону України «Про відпустки» суд,
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Міжрегіональну Академію управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) сплатити ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 16868 (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 06 копійок, а саме - 9268 грн. 06 коп. невиплаченої грошової компенсації за 127,8 днів невикористаних щорічних основних відпусток та 7600 грн. невиплачених державних соціальних гарантій у вигляді матеріальних допомог на оздоровлення за період з 5 червня 2002 року по 14 лютого 2007 року.
Рішення суду набирає чинності після закінчення строку надання заяви про апеляційне оскарження, а саме, якщо заява про апеляційне оскарження не буде подана до районного суду на протязі 10 днів з дня проголошення рішення. Якщо буде надано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде надана на протязі двадцяти днів з дня надання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку. В випадку подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не відмінено, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: М.В.Бутенко