Справа № 686/29136/20
Провадження № 2/686/1880/21
03.02.2021 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
в складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі - Кшановській Є.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 12176,55 грн. за кредитним договором б/н від 15.03.2016 року, а також судові витрати у розмірі 2102 грн.
В обґрунтування наведених вимог зазначив, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, підписав заяву б/н від 15.03.2016 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок із сплатою відсотків за користування кредитом.
Відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань, внаслідок чого станом на 18.10.2020 року має заборгованість перед банком на загальну суму 12176,55 грн., яка складається із: 4308,28 грн. заборгованості за тілом кредиту, 4308,28 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;1548,60 грн. - заборгованість за відсотковими; 6319,67 грн. - пеня.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про час та місце розгляду справи в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомив.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
У позовній заяві позивач просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, стягнути з відповідача 12176,55 грн. та незаперечив щодо заочного розгляду справи.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 30.11.2020 року справу призначено до судового розгляду у спрощеному проваджені.
25.01.2021 року подано відзив на позов у якому відповідач визнає позов частково у розмірі 1264,65 грн.
03.02.2021 року позивачем подано відповідь на відзив.
08.02.2021 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких мотивів.
Встановлено, що 15.03.2016 року відповідач звернувся до позивача з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, виявивши бажання укласти з банком кредитний договір в національній валюті у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування.
В матеріалах справи наявний наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором б/н від 27.02.2012 року, укладеним між АТ «ПРИВАТБАНК» і відповідачем, станом на 18.10.2020 року має заборгованість перед банком на загальну суму 12176,55 грн., яка складається із: 4308,28 грн. заборгованості за тілом кредиту, 4308,28 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;1548,60 грн. - заборгованість за відсотковими; 6319,67 грн. - пеня.
З даних представленого розрахунку позивачем та дослідженого пояснення підтверджується, що ОСОБА_1 за час користування кредитом у розмірі 4054,38 грн., сплатив 2789,73 грн.
4. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення
Позивачем було надано суду в якості доказів витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Суд відхиляє перелічені докази, оскільки вказані документи не містять підпису відповідача як позичальника, дати складання/затвердження. Відсутність цих реквізитів виключає можливість переконатися в тому, чи справді саме викладені в них умови мали на увазі сторони, укладаючи кредитний договір, чи був відповідач з ними належно ознайомлений і саме на таких умовах погоджувався отримати кредит.
В постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17-цВелика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
5. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав
Оскільки позивач дійсно надав відповідачеві кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, однак такі кошти були не повністю повернуті відповідачем.
Крім цього, позивач на власний розсуд може вимагати сплати заборгованості від боржника тому сума боргу 1264,65 грн. підлягає до стягнення з відповідача через часткове погашення отриманих кредитних коштів.
Оскільки в підписаній відповідачем адресованій позивачеві заяві не міститься жодних умов щодо сплати відсотків, неустойки, яка може бути застосована банком в разі порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, а надані позивачем витяг з тарифів обслуговування кредитних карт , витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку суд не може вважати частиною укладеного між сторонами кредитного договору за недоведеністю цієї обставини, тому у стягненні з відповідача на користь позивача відсотків та штрафів слід відмовити.
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису позичальниці, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок позивача з доказування розміру належної до стягнення з відповідача суми процентів, неустойки залишився не виконаним. При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
7. Судові витрати
Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду, в сумі 2102 грн. підлягають до стягнення пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 218,31 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. ст. 263 - 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 526, 549, 551, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ЄДРПОУ 14360570 борг за договором позики у розмірі 1264,65 грн. заборгованості за тілом кредиту та судовий збір у розмірі 218,31 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. Стефанишин