Справа № 685/39/21
Провадження № 2/685/106/21
17 лютого 2021 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Бурлак Г.І.
з участю секретаря Бабійчука В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь
справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав анкету-заяву від 22.06.2018 року, відповідно до якої йому було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 700 грн, який у подальшому було збільшено до 7000 грн. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua., складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України (договір приєднання), при цьому формулярами та стандартними формами згідно з якими обслуговується відповідач є «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. Згідно з п.2.1.1.12.7.1.1 Умов та привал надання банківських послуг в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.uaз розрахунку 365/366 календарних днів на рік (п.2.1.1.12.6). Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконанні боржником своїх боргових та інших обов'язків за договором (п.2.1.1.12.10 Умов та правил надання банківських послуг). Відповідач обов'язку по поверненню кредиту не виконує, у зв'язку з чим станом на 28.10.2020 року заборгованість за кредитом становить 10557,73 грн, в тому числі: 8833,96 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1723,77 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Просив позов задовольнити та стягнути зазначену суму заборгованості та судовий збір у розмірі 2102 грн.
Позивач, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, в суд не з'явився, подав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності. Проти винесення заочного рішення не заперечує. Суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності.
Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до ст.128 ЦПК України, в суд не з'явився, до суду повернувся поштовий конверт із повісткою надісланий відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.
В судовому засіданні встановлено, що 22.06.2018 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 700 грну вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. У анкеті-заяві, яка підписана сторонами, зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. До анкети-заяви позивач додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки 22.06.2018 року відповідачу надано кредитний ліміт у розмірі 700 грн, 17.08.2018 - кредитний ліміт збільшено до 7000 грн. , відповідачу 22.06.2018 року було видано кредитну картку № НОМЕР_1 терміном дії до грудня 2021 року. Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 28.10.2020 року становить 10557,73 грн, яка складається з 8833,96 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1723,77 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ч.1,2 статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приват Банку від 22.06.2018 року, підписаній сторонами, процентна ставка не зазначена.
Банк, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором просив стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту та заборгованість за простроченими відсотками. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі їх розмір і порядок нарахування окрім наданого розрахунку заборгованості, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку як невід'ємні частини договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені зокрема, пільговий період користування коштами, процентна ставка, обов'язків щомісячний платіж, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву від 22.06.2018 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати відсотків, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Крім того, суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (22.06.2018 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (11.01.2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які додані позивачем до позовної заяви в якості доказу позовних вимог, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 22.06.2018 року шляхом підписання анкети-заяви, оскільки у них відсутній підпис відповідача, який є підтвердженням його волевиявлення сплати відсотків за користування кредитними коштами. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року справа № 342/180/17.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що суду надані докази наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в розмірі 8833,96 грн. (заборгованість за простроченим тілом кредиту), тому саме ця сума підлягає стягненню.
На підставі п. 3 ч. 2 і ч. 13 ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат проводиться пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки позивачу задоволено позов в розмірі 83,67% позовних вимог, то судовий збір необхідно стягнути в розмірі 1758,74 грн (2102 грн х 83,67%).
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 526, 638, 1048, 1054 ЦК України, ст.12, 81, 89, 265 ЦПК України. районний суд
ухвалив:
позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах.№ НОМЕР_2 ) 8833 (вісім тисяч вісімсот тридцять три) грн. 96 коп. заборгованості за кредитним договором від 22.06.2018 року та 1758,74 грн судового збору.
Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до Теофіпольського районного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду через районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.
Головуючий