іменем України
Справа № 684/669/20
Провадження № 2-а/684/2/2021
18 лютого 2021 року
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Бєлової В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Стара Синява адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Старосинявського ВП Старокостянтинівського ВП ГУНП у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 267072 від 07.12.2020 року,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Старосинявського ВП Старокостянтинівського ВП ГУНП у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 267072 від 07.12.2020 року.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що 07 грудня 2020 року дільничним офіцером поліції Старосинявського ВнП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Литвинюком М.І. винесено постанову серії БАА № 267072 від 07.12.2020 року про накладення адміністративного стягнення на нього у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Зокрема, згідно вказаної постанови він о 15 го.10 хв. в селі Олексіївка по вул. Центральна, керуючи трактором Т-25 д.н.з. НОМЕР_1 під час зміни напрямку руху та зупинки не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п.2.9. «а» ПДР України. Вважає такі дії інспектора суперечливими, а постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу незаконною та необґрунтованою, оскільки в його діях відсутня подія та склад вказаного у постанові правопорушення. Оскаржувана постанова не містить доказів об'єктивної сторони складу правопорушення, а відсутність будь-яких належних та допустимих доказів вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, є підставою для її скасування. Крім цього, постанова містить посилання на порушення ним пункту 2.9 «а» ПДР, однак зазначене твердження не відповідає дійсності, оскільки даний пункт забороняє водію керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що не узгоджується з обставинами, описаними в оскаржуваній постанові. Враховуючи вищенаведене, а також те, що процесуальний обов'язок доказування правомірності винесеної постанови покладено на відповідача, а сама лише постанова не може бути беззаперечним доказом вчинення порушення, зважаючи на відсутність інших доказів, просить постанову серії БАА № 267072 від 07.12.2020 року скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 05 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
14 січня 2021 року до суду надійшов відзив представника відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Бєлової В.А., згідно з яким відповідач заперечує позовні вимоги ОСОБА_1 , вважає постанову поліцейського законною та обґрунтованою, посилаючись на те, що поліцейський Литвинюк М.І. при розгляді справи та винесенні постанови допустив механічну помилку, тому у фабулі постанови зазначено про порушення позивачем замість п. 9.2 (а) п. 2.9 (а), однак з оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 під час зміни напрямку руху та зупинки не подав відповідний сигнал світловим покажчиком повороту, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Поліцейський Литвинюк М.І. під час винесення постанови стосовно ОСОБА_1 діяв в межах правового кола і не порушував процесуального законодавства, керувався вимогами ПДР та КУпАП, а саме після зупинки транспортного засобу позивача представився та повідомив про те, що ведеться відео фіксація і причину зупинки. Після чого попросив пред'явити посвідчення водія на право керування т/з відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а переконавшись, що вимоги ст. 278 КУпАП виконанні, перейшов до розгляду справи, роз'яснив позивачеві права, та після з'ясування всіх фактичних обставин, ним було встановлено наявність адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Також представник посилається на те, що на відеозаписі, здійсненому поліцейським, позивач визнає свою вину та не заперечує факту вчинення ним правопорушення. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Старосинявського районного суду від 15 січня 2021 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк п'ять днів для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.
20 січня 2021 року позивач подав суду заяву про усунення недоліків, а також надана квитанція про сплату судового збору, відповідно ухвалою суду призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 адміністративний позов підтримав.
Представник відповідача Головного управління національної поліції в Хмельницькій області - Бєлова В.А. у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , повністю підтримавши заперечення, викладені у попередньо поданому відзиві.
Представник відповідача Старосинявського ВП Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області у судове засідання не з'явився, відзив на позов не подавав.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 грудня 2020 року дільничним офіцером поліції Старосинявського ВнП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Литвинюком М.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 267072, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Як вбачається із змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 о 15 го.10 хв. в селі Олексіївка по вул. Центральна керуючи трактором Т-25 д.н.з. НОМЕР_1 під час зміни напрямку руху та зупинки не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч.2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та інше.
Зі змісту вказаної норми слідує, що відповідальність за вказаною статтею наступає за порушення правил розділу 9 ПДР, яким регулюється порядок застосування попереджувальних сигналів. Зокрема, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху і зупинкою (п. 9.2 а вказаних Правил).
Згідно з ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з п. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У позовній заяві позивач вважає недоведеним факт наявності в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме неввімкнення ним під час зміни напрямку руху та зупинки сигналу світлового покажчиками повороту відповідного напрямку, як про це описано у оскаржуваній постанові від 07.12.2020 року.
В ході розгляду справи представником відповідача на підтвердження своїх заперечень, викладених у відзиві, щодо правомірності оскаржуваного рішення та підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП,надано відеозапис щодо обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності 07.12.2020 року.
Разом із тим, із переглянутого в судовому засіданні відеозапису не вбачається факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, викладеного у постанові від 07.12.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, так як на відео не зафіксовано попереднього руху транспортного засобу та факту зміни напрямку руху без увімкнення сигналу покажчиком повороту, а зафіксовано лише зупинку транспортного засобу поліцейським Литвинюк М.І. з причини керування транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м, з даного приводу поліцейський спілкувався із водієм та перевіряв документи, однак таке порушення ПДР кваліфікується за іншою статтею КУпАП.
Допитаний за клопотанням представника відповідача свідок поліцейський Литвинюк М.І. у судовому засідання пояснив, що ним під час патрулювання 07.12.2020 року у с.Олексіївка було зупинено трактор під керуванням ОСОБА_1 , так як у транспортного засобу був забруднений номерний знак, а оскільки під час здійснення зупинки на вимогу працівника поліції водієм не був поданий світловий покажчик повороту відповідного напрямку та водій вини не заперечував, він виніс постанову про притягнення його до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, однак помилково механічно вказав невірний пункт ПДР, а саме 2.9 а замість 9.2.а. До постанови відеозапис він не надавав та про відеофіксацію порушення не зазначав.
Доводи відповідача про те, що на відеозаписі позивач не заперечує того факту, що у транспортному засобі взагалі не працюють покажчики повороту, не свідчить про доведеність у його діях складу порушення за ч.2 ст.122 КУпАП, описаного у постанові, так як вказана обставина може свідчити про наявність складу правопорушення щодо керування транспортними засобами із технічними несправностями, що є прушенням відповідного п.31.4 ПДР України та працівники поліції мали можливість зафіксувати таке порушення, встановити усі обставини та прийняти процесуальне рішення.
Також, суд зауважує, що згідно з ч.2-3 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Таким чином, в порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП у оскаржуваній постанові про накладання адміністративного у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не зазначено жодних відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, відсутні дані про його наявність та долучення до винесеної постанови, як доказу. Так, в п.7 постанови зазначено про те, що до постанови нічого не додається.
За відсутності такої інформації, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 13.02.2020 року у справі 524/9716/16-а, а також постановах Верховного Суду у справах №524/5536/17, №295/3099/17, №428/2769/17.
Будь-яких інших доказів належних та допустимих доказів вчинення позивачем оскаржуваного правопорушення відповідачем не представлено.
Саме по собі описання відповідачем в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, передуванню якому і є фіксування цього правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки позивач заперечує скоєння правопорушення, а належних та допустимих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП відповідачем не надано, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях позивача події та складу даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує те, що частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторона, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Отже, враховуючи те, що позов підлягає задоволено повністю, понесені позивачем судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 420,40 грн., мають бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
Керуючись ст.ст.7, 245, 254, 256, 268, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 71, 72, 77, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії БАА № 267072 від 07 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_2 , виданий Старосинявським РВ УДМВ України в Хмельницькій області 18.06.2002, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, місце знаходження: вул. Зарічанська, 7 , м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 40108824.
Відповідач: Старосинявське ВП Старокостянтинівського ВП ГУНП у Хмельницькій області, місце знаходження: смт. Стара Синява, вул. Грушевського, 50.
Повне рішення складено 18 лютого 2021 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.