Провадження № 2/679/14/2021
Справа № 679/1055/19
10 лютого 2021 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Базарника Б.І.,
за участю секретаря судового засідання Дмітрієвої О.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду м.Нетішин цивільну справу № 679/1055/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості частки майна та припинення права власності на частку майна, -
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості частки майна та припинення права власності на частку майна.
В обґрунтування позову посилається на те, що позивачка ОСОБА_1 з 07 березня 2007 року перебувала в шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_3 . Шлюб між ними було розірвано рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 липня 2018 року.
Зазначає, що під час шлюбу, згідно договору купівлі-продажу №798-10 від 03 жовтня 2008 року, ними було придбано в кредит легковий автомобіль КІА, моделі Сегаto, чорного кольору, 2008 року випуску, № НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 . Стверджує, що кредит за вказаний автомобіль ними було повністю погашено в 2012 році.
Стверджує, що автомобіль марки КІА, моделі Сегаto, чорного кольору, 2008 року випуску, № НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 після припинення шлюбних відносин і на сьогоднішній день перебуває виключно у володінні та користуванні відповідача.
Крім того вказує, що вона вже зверталась до Нетішинського міського суду Хмельницької області з аналогічним позовом про поділ майна набутого у шлюбі, якій за її заявою було залишено без розгляду, оскільки відповідач пообіцяв виплатити їй протягом року грошову компенсацію за його частку автомобіля, проте одноособово використовуючи протягом року автомобіль, обіцяної компенсації за її частку так і не сплатив, в зв'язку з чим вона вимушена повторно звертатись до суду і просить суд стягнути з відповідача на користь позивачки грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки КІА, моделі Сегаto, чорного кольору, 2008 року випуску, № НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 .
Також відповідно до заяви про зменшення позовних вимог поданої 23.11.2020 року через канцелярію суду позивака просить стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості 1/2 частини легкового автомобіля марки КІА, моделі Сеrato, чорного кольору, 2008 року випуску, № НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 . Зменшення суми мотивує тим, що висновком експерта встановлено вартість спірного транспортного засобу в розмірі 137750 грн., що в свою чергу 1/2 вартості автомобіля становить 68875 грн., а не так як вона заявляла в позовній заяві в розмірі 110000 грн.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27.02.2020 року призначено у справі судову авто-товарознавчу експертизу, на час якої зупинити провадження у справі.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22.04.2020 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25.05.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання позивачки про застосування до відповідача штрафних санкцій.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні просив позов задовольнити з підстав наведених у ньому.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково на суму 50000 грн.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02.07.2018 року видно, що сторони у справі: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбу з 07.03.2007 року до 02.07.2018 року (а.с.8).
Згідно з договором №798-10 купівлі-продажу від 03.10.2008 року укладеного між ТОВ «Український автомобільний холдинг» та ОСОБА_3 , сторони договору дійшли згоди, що ТОВ «Український автомобільний холдинг» продав та передав у власність ОСОБА_3 транспортний засіб: марки КІА, моделі Сеrato, чорного кольору, 2008 року випуску, № НОМЕР_3 (а.с.9-11).
Як вбачається із висновку експерта №201113/1 судової автотоварознавчої експертизи від 18.11.2020 року середня ринкова вартість транспортного засобу: марки КІА, моделі Сеrato, чорного кольору, 2008 року випуску, № НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , становить 137750 грн.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.
Главою 8 Сімейного кодексу України регулюється право спільної сумісної власності подружжя.
Згідно із ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згідно із ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшення, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007р. №11).
Зі змісту п.п.23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 Сімейного кодексу.
При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз'яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України щодо присудження співвласнику грошової компенсації за частку у спільному майні, який викладено у постанові від 13.01.2016р. по справі №6-2925цс15, випадки, коли співвласник майна бажає позбутися належної йому частки в спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації вартості належної йому частки та визнання за останніми права власності на все майно регулюються ст.364 ЦК України. З врахуванням закріплених в п.6 ст.3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.
За роз'ясненнями, викладеними у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Отже, судом встановлено, що спірний автомобіль марки КІА, моделі Сегаto, чорного кольору, 2008 року випуску, № НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , був придбаний сторонами за спільно зароблені грошові кошти, що не оспорюється відповідачем, в період перебування у зареєстрованому шлюбі та згідно зі ст.60 СК України вважається спільним сумісним майном подружжя, а тому суд дійшов висновку про те, що позивачка має право на грошову компенсацію 1/2 частини вартості спірного транспортного засобу.
Всупереч вимог ст.ст.12,81 ЦПК України, відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів придбання спірного автомобіля за свої особисті кошти суду не надано.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем в ході розгляду справи не спростовано оцінку вартості автомобіля, надану позивачкою, та будь-яких доказів на підтвердження іншої ринкової вартості автомобіля суду з боку відповідача надано не було.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обставини, на які посилається позивачка, як на підставу своїх позовних вимог про поділ спільного майна подружжя, шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки 1/2 частини вартості спільного майна подружжя в розмірі 68875 грн., знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки, ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Щодо позовної вимоги про припинення права власності на частку майна, а саме: 1/2 частини легкового автомобіля марки КІА, моделі Сеrato, чорного кольору, 2008 року випуску, № НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , суд відмовляє у його задоволенні, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивачка ОСОБА_1 є власницею 1/2 частини легкового автомобіля марки КІА, моделі Сеrato, чорного кольору, 2008 року.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн., а іншу частину судового збору в розмірі 331,60 грн., у зв'язку із зменшенням позовних вимог, повернути ОСОБА_1 , як зайво сплачений.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України , суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості частки майна та припинення права власності на частку майна - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , грошову компенсацію вартості 1/2 частини легкового автомобіля марки КІА, моделі Сеrato, чорного кольору, 2008 року випуску, № НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , що становить 68875 (шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 331 (триста тридцять одну) гривню 60 копійок сплаченого нею судового збору відповідно до квитанції №52 від 06.07.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 18.02.2021 року.
Сторони у справі №679/1055/20:
Позивачка: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Суддя Б.І.Базарник