Справа № 676/1362/20
Провадження № 1-кп/676/120/21
18 лютого 2021 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - цивільного позивача ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - цивільного відповідача ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області кримінальне провадження №12020240070000217 від 17 лютого 2020 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , із вищою освітою, непрацюючої, незаміжньої, маючої на утриманні двоє малолітніх дітей, несудимої, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
ОСОБА_7 17 лютого 2020 року близько 00 год. 05 хв. в приміщенні магазину «Айзберг», щшо розташований по вул.Князів Коріатовичів, 50 в м.Кам'янець-Подільському Хмельницької області, під час словесної суперечки із потерпілою ОСОБА_5 , яка виникла на ґрунті довготривалих неприязних відносин, з метою заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання шкідливих наслідків щодо спричинення шкоди здоров'ю потерпілої та свідомо бажаючи їх настання, умисно нанесла потерпілій ОСОБА_5 долонею правої руки один удар в область лівої щоки, чим заподіяла останній легке тілесне ушкодження у вигляді синяка в щічній ділянці зліва.
Тоді ж, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання шкідливих наслідків щодо спричинення шкоди здоров'ю потерпілої та свідомо бажаючи їх настання, тримаючи у своїй руці прилад для зчитування кредитних карток, з близької відстані умисно один раз кинула вказаний пристрій в область правого ока потерпілої ОСОБА_5 , чим заподіяла останній легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді забійної рани на рівні правої брови, синяка на рівні верхнього повіка правого ока.
Зазначеними умисними діями, які виразились в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_7 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 винність у інкримінованому їй кримінальному проступку визнала частково та не заперечила тієї обставини, що дійсно ввечері з 16 на 17 лютого 2020 року в період часу з 23 год. до 24 год. вона зайшла в магазин «Айсберг», що розташований по вул.Князів Коріатовичів, 50 в м.Кам'янець-Подільському Хмельницької області, щоб придбати сигарети для свого чоловіка. Зайшовши в магазин, окрім продавця - потерпілої ОСОБА_5 , в приміщенні магазину нікого не було. Підійшовши до потерпілої, остання одразу почала її виганяти із магазину та відмовилася її обслуговувати, через конфлікт, який відбувся між ними в серпні 2019 року з приводу продажі їй потерпілою неякісної випічки, яку вона дала своєму малолітньому сину, через що той отруївся та через конфлікт з приводу звинувачень ОСОБА_5 її в тому, що вона заборгувала в магазин кошти в сумі 100 грн. З даного приводу потерпіла почала виштовхувати її руками в плечі та виганяти з приміщення магазину, в результаті чого, між ними знову виник словесний конфлікт, в ході якого вона підійшла до прилавку, за яким стояла ОСОБА_5 , та долонею правої руки нанесла її удар в область лівої щоки. Після цього, потерпіла вийшла із-за прилавку та знову почала її виштовхувати та виганяти з магазину, однак вона не вийшла з магазину. Потім ОСОБА_5 вийшла на вулицю та покликала на допомогу хлопців, які стояли на вулиці біля магазину, щоб ті допомогли вигнати її з магазину. Коли ОСОБА_5 зайшла в магазин, вона дала їй в руки картку, щоб остання її розрахувала, однак потерпіла відмовилася її розраховувати та кинула картку. Після цього вона лівою рукою взяла термінал, який стояв на прилавку біля ваги, та жбурнула його в потерпілу, який потрапив останній в обличчя в область правого ока та розсік брову, в результаті чого одразу пішла кров. Після цього вона викликала поліцію. При цьому ОСОБА_7 зазначила, що не мала наміру терміналом розбити потерпілій обличчя, з необережності кинула терміналом у ОСОБА_5 , в результаті чого і розсікла тій брову. Цивільний позов ОСОБА_5 в частині позовних вимог про стягнення майнової шкоди визнала повністю, а в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди не визнала, оскільки вважає, що її діями не заподіяно потерпілій моральної шкоди.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_7 частково визнала вину у вчиненні зазначеного вище суспільно небезпечного діяння, її винність у вчиненому кримінальному проступку повністю підтверджується дослідженими судом наданими стороною обвинувачення доказами.
А саме показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні ствердила, що 17 лютого 2020 року після 23 год. перебувала на своєму робочому місці в магазині «Айсберг», що по вул.Князів Коріатовичів, 50 в м.Кам'янець-Подільському Хмельницької області, де на той час працювала продавцем. В цей час в приміщення магазину зайшла ОСОБА_7 та одразу почала її обзивати нецензурною лайкою та направлятися до неї до прилавку. Вона, вийшовши із-за прилавку, почала йти їй на зустріч, в цей час ОСОБА_7 долонею правої руки нанесла їй удар в область лівої щоки. Після чого вона намагалася виштовхати ОСОБА_7 із приміщення магазину, однак у неї нічого не виходило. Тоді вона вийшла на вулицю та покликала на допомогу хлопців, які стояли неподалік біля магазину, швидко повернулася назад в приміщення магазину, зайшла за прилавок і викликала поліцію. ОСОБА_7 взяла калькулятор, який стояв на прилавку, та кинула його в неї, однак вона ухилилася та калькулятор у неї не потрапив. Тоді ж ОСОБА_7 взяла в ліву руку термінал, який також стояв на прилавку, та кинула його в неї в область правого ока, розсікши їй ним брову, в результаті чого почала сильно йти кров. Після цього прибули швидка допомога та працівники поліції. Просила призначити ОСОБА_7 суворе покарання. Внаслідок неправомірних дій обвинуваченої їй заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 25 000 грн., визначених нею виходячи з глибини фізичних та душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з ушкодженням її здоров'я, внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень вимушена була тривалий час амбулаторно лікуватися, під час якого витрачала кошти на придбання ліків. Крім того, вона тривалий час не могла вести звичний спосіб життя, вимушена була звільнитися з роботи. А тому ОСОБА_5 просила задоволити її цивільний позов та стягнути з обвинуваченої на її користь 25 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 1152 грн. на відшкодування майнової шкоди - витрат на придбання ліків.
Показаннями свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні підтвердив ту обставину, що 17 лютого 2020 року близько 24 год. знаходився разом із своїми друзями біля приміщення магазину «Айсберг», що по вул.Князів Коріатовичів, 50 в м.Кам'янець-Подільському Хмельницької області. Раптом із магазину почувся шум та крик, і в цей час із магазину вийшла продавець, попросила їх допомогти їй та швидко зайшла назад в приміщення магазину. Він вирішив допомогти жінці та, зайшовши в приміщення магазину, побачив потерпілу та обвинувачувану, між якими відбувався словесний конфлікт. Він хотів їх заспокоїти, та в цей час обвинувачувана взяла в руку із прилавку термінал, який стояв біля ваги, та кинула його в обличчя потерпілій з відстані близько 1,5 метра. в область правового ока, в результаті чого розсікла тій брову, з якої пішла кров. Після цього на місце події прибули працівники швидкої допомоги та працівники поліції.
Окрім показань потерпілої та свідка, не вірити яким у суду підстав не має, заподіяння обвинуваченою потерпілій легкого тілесного ушкодження в вигляді синяка в щічній ділянці зліва та легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, у вигляді забійної рани на рівні правої брови, синяка на рівні верхнього повіка правого ока, об'єктивно підтверджується висновками експерта №84 від 17 лютого 2020 року (а.с.55-56) та №17 від 02 - 03 лютого 2021 року (а.с.114-115). Цими ж висновками експерта підтверджено також і ті обставини, що зазначені тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок ударів тупими твердими предметами по механізму «удар», можливо в термін та обставинах, указаних потерпілою.
Таким чином, зазначеними висновками експерта підтверджено механізм та час заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, про які вказала потерпіла та свідок у судовому засіданні.
Цими ж висновками експерта спростовано доводи представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 щодо заподіяння обвинуваченою потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а отже наявністю в діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Даними карти виїзду екстреної медичної допомоги №590 від 17 лютого 2020 року (а.с.65), якою підтверджено виклик 12 лютого 2020 року о 00 год. 08 хв. медичної допомоги до магазину «Айсберг» та надання ОСОБА_5 медичної допомоги у зв'язку із отриманою травмою в правій надбрівній ділянці, яка отримана в результаті інциденту із покупцем, а також встановлення попереднього діагнозу: «Рвана рана правої надбрівної дуги».
Даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17 лютого 2020 року (а.с.54), згідно якого потерпіла відразу ж після конфлікту - того ж дня 17 лютого 2020 року о 01 год. 00 хв. повідомила працівникам поліції про, те що 17 лютого 2020 року близько 00 год. 10 хв. невстановлена особа, перебуваючи в приміщені магазину «Айсберг», що по вул.Князів Коріатовичів в м.Кам'янець-Подільському, на грунті раптово виниклих неприязних відносин умисно спричинила їй тілесні ушкодження. У вчиненні цього кримінального правопорушення підозрювала ОСОБА_9 .
Даними протоколів проведення слідчого експерименту від 19 лютого 2020 року та від 21 лютого 2020 року, а також продемонстрованими в судовому засіданні відеозаписами зазначених слідчих дії (а.с.57-60; а.с.61-64; а.с.73-75), згідно яких потерпіла ОСОБА_5 , свідок-очевидець події ОСОБА_8 та обвинувачена ОСОБА_7 , кожен окремо, розказали та продемонстрували на місці події як та при яких обставинах ОСОБА_7 заподіяла потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження.
Даними протоколу огляду місця події від 26 лютого 2020 року (а.с. 77-78) та долученими до нього таблицями - ілюстраціями (а.с.79-81), згідно з якими на підставі письмового дозволу власника - ОСОБА_10 (а.с.76) та за її участю оглянуто приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований по АДРЕСА_2 , де ОСОБА_7 заподіяла тілесні ушкодження ОСОБА_5 . Також під час огляду на прилавку виявлено та оглянуто банківський термінал - прилад для зчитування кредитних карток «Verifone» зі слідами темно-бурого кольору, схожими на сліди засохлої крові. Проаналізувавши в сукупності показання обвинуваченої ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_8 , дані протоколів слідчих експериментів за їх участі, дані висновків експертів №84 від 17 лютого 2020 року та №17 від 02 - 03 лютого 2021 року щодо механізму заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, а також наявність на зазначеному приладі для зчитування кредитних карток слідів темно-бурого кольору, схожих на сліди засохлої крові, суд дійшов висновку, що саме цей прилад обвинувачена ОСОБА_7 кинула в область правого ока потерпілої ОСОБА_5 , в результаті чого заподіяла їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді забійної рани на рівні правої брови, синяка на рівні верхнього повіка правого ока.
Таким чином, суд, оцінивши належні, допустимі та достовірні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов наступних висновків.
Дії, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , що виразилось в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, мали місце. Зазначені дії містять склад кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України. Обвинувачена ОСОБА_7 винна у вчиненні цього кримінального проступку і підлягає покаранню за його вчинення.
Невизнання ОСОБА_7 винності у вчиненні зазначеного кримінального проступку розцінюється судом як її намагання уникнути відповідальності за більш тяжчий проступок, а її твердження, що вона не мала наміру заподіяти потерпілій тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а з необережності кинула терміналом у потерпілу, оцінюються судом критично, оскільки вони повністю спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11 , які суду ствердили, що ОСОБА_7 , знаходячись в безпосередній близькості від потерпілої, взявши термінал у ліву руку, цілеспрямовано кинула його в обличчя ОСОБА_5 . Тобто зазначеними показаннями потерпілої та свідка, не вірити яким у суду підстав не має, підтверджено ту обставину, що ОСОБА_7 в цій ситуації усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала можливість настання шкідливих наслідків щодо спричинення шкоди здоров'ю потерпілої та свідомо бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом, що був спрямований на заподіяла ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
Не ґрунтуються на вимогах Кримінального закону твердження представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 щодо додаткової кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.1 ст.125 КК України в частині умисного заподіяння потерпілій ОСОБА_5 легкого тілесного ушкодження у вигляді синяка в щічній ділянці зліва з огляду на наступне.
Так, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.11 своєї Постанови від 04 червня 2010 року №7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», у випадках, коли складом певного злочину охоплюється вчинене одночасно з цим злочином відповідне діяння і санкцією статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України встановлене за цей злочин більш суворе максимальне основне покарання, ніж за відповідне діяння, таке діяння не утворює сукупності злочинів і окремої кваліфікації не потребує.
Як встановлено судом всі тілесні ушкодження обвинуваченою ОСОБА_7 були заподіянні потерпілій ОСОБА_5 в межах єдиного злочинного умислу, спрямованого на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю потерпілої, а удари наносилися без значного проміжку в часі.
За таких обставин дії обвинуваченої ОСОБА_7 вірно кваліфіковані стороною обвинувачення лише за ч.2 ст.125 КК України, оскільки вони повністю охоплюються диспозицією цієї норми Кримінального закону і додаткової кваліфікації за ч.1 ст. 125 КК України не потребують.
Також не ґрунтуються на вимогах діючого Кримінально процесуального кодексу України доводи представника потерпілої про необхідність кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_7 за ч.1 ст.296 КК України, виходячи з наступних правових підстав.
Так, відповідно до приписів частини першої статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а згідно з частиною третьою цієї ж статті з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Частина друга статті 125 КК України, яка інкримінується стороною обвинувачення ОСОБА_7 , відповідно до ст.12 КК України належить до категорії кримінальних проступків, санкція якої передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправні роботи на строк до одного року, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
Частина перша статті 296 КК України, за якою пропонує кваліфікувати дії ОСОБА_7 представник потерпілої, відповідно до ст.12 КК України також належить до категорії кримінальних проступків, проте санкція цієї статті передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Тобто, санкція ч.1 ст.296 КК України у порівнянні з санкцією ч.2 ст.125 КК України є суворішою, а отже при перекваліфікації судом дій ОСОБА_7 із ч.2 ст.125 КК України на ч.1 ст.296 КК України буде погіршено становище обвинуваченої ОСОБА_7 , що є неприпустимим та прямо заборонено приписами частини третьої статті 337 КПК України.
При призначенні обвинуваченій покарання, суд у відповідності з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до кримінальних проступків проти здоров'я особи та до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, особу винної, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_7 вперше притягається до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштована, за місцем реєстрації та проживання КП «УК «Житловик» компрометуючими матеріалами по відношенню до ОСОБА_7 не володіє, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
При цьому, судом не враховується обставина, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 - щире каяття, що зазначена в обвинувальному акті, оскільки зазначена обставина не підтвердилася в ході судового розгляду. Так, обвинувачена лише частково визнала вину у вчиненому кримінальному проступку, завдану шкоду потерпілій не відшкодувала та не вжила абсолютно ніяких заходів щодо її відшкодування. При цьому судом не встановлено, що обвинувачена критично оцінює свою неправомірну поведінку щодо вчинення нею суспільно небезпечного діяння.
Тому, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченої, суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у штрафу в максимальних межах санкції, передбаченої ч.2 ст.125 КК України.
Суд вважає, що призначення даного виду покарання з врахуванням того, що ОСОБА_7 вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинила кримінальний проступок на ґрунті довготривалих неприязних відносин, враховуючи характер, кількість та тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень, а також обставини, за яких вони були заподіяні, буде достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. При цьому, оскільки ОСОБА_7 має двох малолітніх дітей - 2009 та 2017 років народження, за якими здійснює постійний догляд, та офіційно не працевлаштована, суд не вбачає підстав для призначення їй інших видів покарань, передбачених санкцією ч.2 ст.125 КК України, у виді громадських та виправних робіт, а також арешту та обмеження волі.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування витрат на придбання ліків, а також відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, оскільки ґрунтується на законі, підтверджується матеріалами справи, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно з ч.1 ст.1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Як вбачається з долучених до позовної заяви фіскальних чеків (а.с.36) підтверджено ту обставину, що ОСОБА_5 придбала ліків на суму 1152 грн. А тому зазначені витрати у відповідності до вимог ч.1 ст.1195 ЦК України необхідно стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 , задовольнивши позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, то вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а відповідно та пунктів 1,2 частини 2 цієї ж статті моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Частиною 1 ст.1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як встановлено судом обвинуваченою потерпілій заподіяні легкі тілесні ушкодження, в тому числі таке, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, при заподіянні яких потерпіла відчувала фізичну біль та страждання, перенесла нервовий стрес та перехвилювалася, змушена була проходити амбулаторне лікування, у зв'язку з чим вимушена була нести додаткові витрати на придбання ліків. Крім того, завдана моральна шкода потерпілої полягає також у тому, що для відновлення порушеного свого права вона змушена тривалий час докладати додаткових зусиль, звертатися за правовою допомогою та у зв'язку з цим нести додаткові витрати. Тому, розмір відшкодування моральної шкоди із врахуванням характеру правопорушення, обставин, за яких ОСОБА_7 заподіяла ОСОБА_5 тілесні ушкодження, та ступеня її вини, глибини фізичних та душевних страждань потерпілої, характеру заподіяних тілесних ушкоджень, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках потерпілої, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, матеріального становища обвинуваченої, яка офіційно не працевлаштована та не має самостійного джерела доходів, має на утримані двох малолітніх дітей, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, на думку суду відповідає 5000 грн., які і необхідно стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 на відшкодування завданої моральної шкоди.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-375 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_7 винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, призначивши їй покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування витрат на придбання ліків та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 1152 (одну тисячу сто п'ятдесят дві) грн. витрат на придбання ліків та 5 000 (п'ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 6152 грн. (шість тисяч сто п'ятдесят одну) грн.
Речовий доказ - банківський термінал «Verifone», що переданий на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_10 (а.с.83), їй залишити.
Документи - медичну картку амбулаторного хворого ОСОБА_5 , що знаходиться в матеріалах кримінального провадження, повернути власнику - потерпілій ОСОБА_5 .
Процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченій та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду ОСОБА_1