Номер провадження 2/676/404/21
(заочне)
16 лютого 2021 року . м. Кам"янець- Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючої судді - Семенюк В.В.
за участю секретаря судового засідання - Стецюк- Стебницької Н.С.
справа № 676/4452/20
розглянувши в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним
договором ,-
АТ КБ «Приват Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.02.2007 року у розмірі 133075,19 грн. станом на 30.06.2020 року.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 11.09.2020 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Позивач, в обґрунтування позовних вимог , зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приват Банк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приват Банк») з метою отримання банківських послуг , у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 27.02.2007 року . Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», Правилами користування платіжною карткою та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Також, відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Посилається на те, що у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 30.06.2020 року має заборгованість у розмірі 189422,99 грн., яка складається із : заборгованості за тілом кредиту - 21512,11 грн. , в тому числі : заборгованість за поточним тілом кредиту - 00,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 21512,11 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 00,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками -00,00 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України ; нарахованої пені - 160179,44 грн., нарахованої комісії - 0,00 грн.
Крім того, позивач звертає увагу суду , що законодавством не передбачено вимагати від відповідача повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 133075,19 грн., яка складається з наступного: 21512,11 грн. - заборгованість за кредитом, 7731,44 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 103831,64 грн. - заборгованість
за пенею за період з 27.02.2007 року по 30.04.2019 року. Просить стягнути з відповідача на користь банку вказану загальну суму заборгованості, а також понесені судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, оголошенням на сайті суду .
За відсутності відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст. 279 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи у повному об'ємі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 27.02.2007 року між ПАТ КБ «Приват Банк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приват Банк») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват банку, згідно з якою відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Підписавши вказану заяву відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, в якому зазначений строковий кредит у сумі 483,60 грн. на строк 6 місяців, з 27.02.2007 року по 27.08.2007 року включно , з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту. Відповідно до п. 4.2 Умов , при порушенні позичальником зобов"язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 11, 83% в місяць , розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
Отже , підписавши заяву між сторонами , у відповідності до ст. 634 ЦК України , був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема , умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Сторонами було визначено, що засобами доступу до картрахунку є кредитна карта клієнта.
Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, надав відповідачу кредитні картки ; встановив кредитний ліміт 0,00 грн. та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.3.2, п.3.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни ( збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою Банку.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору , а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором , а також підтверджується випискою по рахунку.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем , у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання клієнта вважаються простроченими.
Відповідач користувався коштами банку і добровільно в повному обсязі такі кошти не повернув та має заборгованість перед банком.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 30.06.2020 року становить 189422,99 грн., яка складається із : заборгованості за тілом кредиту - 21512,11 грн. , в тому числі : заборгованість за поточним тілом кредиту - 00,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 21512,11 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 00,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками -00,00 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України ; нарахованої пені - 160179,44 грн., нарахованої комісії - 0,00 грн.
Позивач звертає увагу суду , що законодавством не передбачено вимагати від відповідача повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 133075,19 грн., яка складається з наступного: 21512,11 грн. - заборгованість за кредитом, 7731,44 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 103831,64 грн. - заборгованість за пенею за період з 27.02.2007 року по 30.04.2019 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач , підписавши анкету заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, користувався кредитним лімітом, отже, погодився з такими умовами, розміром процентів за користування кредитом та штрафними санкціями, що передбачені Умовами і правилами надання банківських послуг.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти ( ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Визначення поняття зобовязання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобовязання це - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст.536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України). Порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК України
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Частина 3ст. 6 ЦК Українивизначає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, проте не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
В ст. 627 цього Кодексу зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є укладеним, якщо сторони належній формі досягли згоди з усіх умов договору ( ч.1ст.638 ЦК України).
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 103831,64 грн. за період з 27.02.2007 року по 30.04.2019 року, яка нарахована відповідно до Умов та правил банківських послуг.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 3ст. 551 ЦК Українипередбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення
Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
Право суду вирішувати питання про зменшення розміру пені згідно із ч.3 ст.551 ЦК України підтверджено правовою позицією Верховного Суду України (справа
№ 6-100цс14).
Як роз'яснено в п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», істотними обставинами в розумінні ч.3ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання). Положення ст.616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно- правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.
Суд з врахуванням положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, вважає розмір даної вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 103831,64 грн. необґрунтовано завищеним, оскільки він значно перевищує розмір простроченої заборгованості за кредитом. Тому суд вважає за необхідне зменшити розмір пені за прострочене зобов'язання, розмір якої визначити в сумі 21512,11 грн. і саме дану суму стягнути з відповідача, як пеню за несвоєчасне виконання зобовязань за договором за період з 27.02.2007 року по 30.04.2019 року.
З врахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача за порушення ним зобов'язань по поверненню кредиту та процентів за його користування необхідно стягнути заборгованість по кредиту станом на 30.06.2020 року, яка становить
50755,66 грн., що складається із : заборгованості за кредитом -21512,11 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 7731,44 грн., заборгованості за пенею, за період з 27.02.2007 року по 30.04.2019 року, - 21512,11 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості та умовами кредитного договору, тому позов підлягає задоволенню частково.
У відповідності до п.3 ч.2, ч.13 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог (38,15%) в розмірі 802,00 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 551, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України , ст. ст. 12, 13, 76, 141, 263-265, 279, 282 ЦПК України,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь АТ КБ «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299) заборгованість у розмірі 50755,66 грн. за кредитним договором № б/н від 27.02.2007 року, у тому числі : заборгованість за кредитом -21512,11 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 7731,44 грн., заборгованість за пенею, за період з 27.02.2007 року по 30.04.2019 року, - 21512,11 грн. та 802,00 грн. судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити .
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його
перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку , встановленим цим Кодексом . У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Кам'янець- Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В.